3.Зміст навчального матеріалу.

У комплексному лікуванні різних захворювань пародонта (запальних, дистрофічних, дистрофічно-запальних) значне місце посідають заходи, спрямовані на усунення подразнюючих тканини пародонта факторів.

До подразників тканин пародонта відносять м’які та тверді зубні відкладення (зубний наліт, зубна бляшка, зубний камінь), гострі краї каріозних порожнин, аномалії розміщення зубів, відсутність контактних пунктів між зубами, неякісні пломби на контактних поверхнях зубів, неповноцінні протези та ортодонтичні апарати, травматична оклюзія, оклюзійні порушення в разі аномалій зубів і щелеп тощо.

Місцеве лікування захворювань пародонта розпочинають з рясних полоскань і ретельного зрошення (іригації) порожнини рота. Для полоскання застосовують лужні розчини (харчової соди, натрію тетраборату, гідрокарбонату), для зрошення – різні антисептики у невеликих концентраціях (етакридину лактат 1:5000 або 1:10000, розчин калію перманганату 1:10000 тощо). Широко застосовують лікарські засоби рослинного походження – шавлію, ромашку, кору дуба тощо. Попереднє полоскання та зрошення порожнини рота перед видаленням місцевих подразників сприяє зниженню вмісту мікроорганізмів у порожнині рота, видаленню слизу, залишків пилу, частково – м’якого зубного нальоту, поліпшують гігієнічний стан і практично являють собою підготовку операційного поля.

Зубні відкладення справляють на тканини пародонта різнобічну дію, тому важливо приділяти значну увагу лікарським втручанням з профілактики та видалення зубного нальоту, зубного каменю тощо. Правильний догляд за порожниною рота є найважливішим індивідуальним заходом з усунення зубних відкладень.

Видалення м’яких зубних відкладень проводять механічним шляхом, починаючи із рясних зрошень порожнини рота. Зубний наліт видаляють за допомогою тугих ватних турунд, змочених мікроцидом, 0,02% розчином фурациліну або іншими антибактеріальними засобами. Для ефективнішого відділення нальоту (особливо пігментованого) від твердих тканин зубів можна використовувати протеолітичні ферменти (трипсин, хімотрипсин, терилітин тощо). Попередньо їх розчинюють у співвідношенні 1 мг ферменту на 1 мл розчину в мікроциді, ізотонічному розчині натрію хлориду або буфері (ацетатному, цитратному) і накладають у вигляді аплікацій на оброблювані зуби. Для часткового розчинення зубного нальоту можна використовувати деякі антисептики, наприклад, 3% розчин водню пероксиду. Для видалення зубних бляшок застосовують зубні щітки та спеціальні торцеві щіточки, які вставляють у стоматологічні наконечники . Вони можуть мати різну форму пучка щетинок і різну жорсткість. Торцеві щітки із плоским зрізом застосовують для очищення гладеньких і жувальних поверхонь зубів, конічної форми – для очищення міжзубних проміжків, ямок та фісур. Рекомендована швидкість обертання щітки – 5000-10000 обертів за хвилину. Розроблені спеціальні пристрої для ультразвукового очищення поверхонь зубів з використанням щіток, наприклад, «Sonicbrush» («Kavo»). Ефективність очищення підвищується в разі використання спеціальних абразивних паст: «Nupro» («Dentsply»), «Detartrine» («Septodont») тощо .За своїм складом вони нагадують зубні пасти і можуть мати різну абразивність для видалення зубних бляшок і пігментованих зубних відкладень. Пасти мають різну зернистість і їх можна використовувати як для очищення поверхні зубів, так і для її полірування. Досить часто до складу таких паст уводять сполуки фтору, що позитивно впливає на тверді тканини зубів. Під час використання невелику кількість пасти вносять у спеціальну чашку-тримач, яка фіксується на пальцях лівої руки стоматолога (зубного гігієніста). Для видалення пігментованого нальоту, який міцно прикріплюється до твердих тканин зубів, та зубного каменю використовують спеціальні гачки, рашпілі та інструменти для полірування обробленої поверхні зуба .Ефективним є видалення зубного нальоту із міжзубних проміжків за допомогою зубних ниток (дентальних флосів), смужок та спеціальних йоршиків. Якщо зубні бляшки досить міцно прикріплені до поверхні твердих тканин зубів, то їх видаляють екскаваторами, крючками та спеціальними пристроями за правилами видалення зубного каменю. Після видалення зубних відкладень (особливо зубних бляшок) поверхню твердих тканин зубів (емаль, оголений цемент і дентин) обов’язково полірують спеціальними дисками, чашечками та щіточками з використанням полірувальних паст. Досить часто на зубах відкладається пігментований зубний наліт. Під час його видалення може виникнути потреба у відбілюванні поверхні зуба. Для цього використовують препарати, які містять водню пероксид або карбаміду в концентрації від 3 до 30%: «Superoxol», «Starbrite», «Opalescence» тощо. Препарат наносять на спеціально виготовлену капу, яку пацієнт на певний час надягає на зуби. Ураховуючи велике значення зубних відкладень у виникненні захворювань пародонта, видаляти їх слід дуже ретельно і з обов’язковим візуальним або інструментальним контролем. Неможливо лікувати захворювання пародонта без повного видалення зубних відкладень, оскільки неповне видалення призводить до їх рецидивування та підтримання запальних або дистрофічно-запальних процесів у тканинах пародонта. На цьому етапі також позбуваються й інших чинників, які негативно впливають на тканини пародонта.