4. Показники народжуваності для реального покоління

Необхідність поздовжнього аналізу народжуваності (використання показників народжуваності для реального покоління) випливає з того очевидного факту, що показники народжуваності даного року залежать від її рівнів у попередні періоди. Якщо розглядати окрему жінку, то народження нею дитини в даний рік робить майже неможливим повторення цієї події в наступному році, особливо якщо пара практикує внутрісімейне регулювання числа дітей і строків їхньої появи на світ. Якщо шлюбна пара має число дітей, яке відповідає її потребі в дітях, то ймовірність наступних народжень практично дорівнює нулю. Якщо ж ні, то, швидше за все, шлюбна пара також буде використовувати контрацепцію або прибігати до штучних абортів, щоб збільшити час між народженнями. У результаті загальне число народжень різних поколінь у тому самому році може змінюватися. Однак середнє число дітей, народжених жінкою до віку 50 років, є деякою константою, характерною для кожного реального покоління (шлюбної когорти). Зовні це відображається в коливаннях загальних чисел народжених (відповідно загального коефіцієнта народжуваності і, більше того, деяких повікових коефіцієнтів) від року до року. Інакше кажучи, показники народжуваності різних років виявляються взаємозалежними, причому може з'явитися ілюзія зростання (або зменшення) народжуваності.

При цьому показники народжуваності для періоду є результатом своєрідної інтерференції репродуктивної поведінки різних когорт. Звідси випливає необхідність розрахунку показників, які відображають рух демографічних подій від року до року в реальній когорті, утвореній або за роком народження (покоління), або за роком вступу в шлюб (шлюбна когорта). З технічної точки зору розрахунок показників як для покоління, так і для шлюбної когорти зовсім ідентичний, тому далі мова йтиме тільки про реальні покоління.

Кумулятивні коефіцієнти народжуваності до певного віку

Для реальних поколінь розраховують ті ж показники, що й для календарних періодів, за винятком загального коефіцієнта народжуваності. Таким чином, усе, що було сказано вище про коефіцієнти народжуваності для гіпотетичного покоління, можна віднести й до деяких модифікацій та коефіцієнтів для покоління реального. Модифікації ці стосуються як чисельності народжених (тобто чисельника), так і знаменника, щодо якого розраховуються ці коефіцієнти (тобто чисельності жінок). Найбільш істотна відмінність розрахунку показників для умовного й реального поколінь заключається в тому, що в першому випадку коефіцієнти розраховуються щодо середньорічної чисельності, а в другому – щодо чисельності населення, яке досягло точного значення того чи іншого віку. Інакше кажучи, у другому випадку ми маємо справу з ймовірностями.

Для реальних поколінь найбільш часто розраховують кумулятивні коефіцієнти народжуваності до певного віку. Вони показують, яке в середньому число народжень мало місце в поколінні (шлюбній когорті) до того чи іншого віку (звичайно розраховуючи на 1, 100 або на 1000 чол.). Серед кумулятивних показників найбільше значення має коефіцієнт сумарної (вичерпаної) народжуваності когорти. Він представляє собою середнє число народжень на 1 жінку реального покоління до віку 50 років, тобто до кінця репродуктивного періоду. Динаміка даного показника найбільш точно характеризує зміни народжуваності протягом тривалих періодів часу, від покоління до покоління. Достоїнством коефіцієнта сумарної (вичерпаної) народжуваності когорти є також його незалежність від коливань факторів демографічної структури.

Показники календаря народжень реальних поколінь

Щодо реальних поколінь (шлюбних когорт) розраховуються також показники, які характеризують інтервали між народженнями й розподіл народжень протягом усього репродуктивного періоду. Ці показники звичайно називають показниками календаря (або графіка) народжень. Останнім часом вживаються кальки з англійських еквівалентів відповідних понять: всі частіше говорять про тайминг й спейсинг народжуваності. При цьому перший термін (тайминг) характеризує інтервали між народженнями, а другий (спейсинг) – розподіл народжень на всьому репродуктивному періоді.

Зростаюча роль показників календаря народжень стає зрозумілою, якщо згадати, що для сучасної моделі формування родини характерно не тільки зменшення загального числа дітей у родині (перехід від багатодітності до малодітності), але й регулювання строків народження дітей – віку народження першої дитини й кожного з наступних дітей (якщо вони є) та інтервалів між послідовними народженнями. Для багатодітної репродуктивної поведінки характерними є низький середній вік народження першої дитини, короткі інтервали між народженнями, обумовлені дією лише фізіологічних факторів, і народження на всьому протязі репродуктивного періоду (тобто високий середній вік народження останньої дитини). Для малодітної, навпаки, характерні зростаючий середній вік народження першої дитини, який збільшується під дією внутрісімейного регулювання інтервалу народжуваності між народженнями, число яких зменшується, редукція часу дітородіння до віку народження першої, у найкращому разі – другої дитини, тобто зниження середнього віку народження останньої дитини. Для характеристики цих змін і використовуються показники календаря народжень.

При цьому спейсинг народжуваності вимірюють за допомогою різних показників. Одним з них є саме середній вік народження дитини тієї або іншої черговості. Крім того, можливим є розрахунок частки жінок, які народили дитину тієї або іншої черговості до того або іншого віку.

Що стосується тайминга народжуваності, то для його характеристики використовують показники, які називають генетичними інтервалами. При цьому розрізняють два типи генетичних інтервалів: протогенетичний й інтергенетичний.

Протогенетичний інтервал – це час між вступом у шлюб (точніше, утворенням шлюбного союзу) і народженням первістка. Хоча дане визначення протогенетичного інтервалу здається досить простим й ясним, насправді це не зовсім так. У загальному випадку величина протогенетичного інтервалу не може бути розрахована на підставі даних офіційного поточного статистичного обліку, оскільки реальний початок шлюбних відносин не збігається з юридичною реєстрацією шлюбу. Це мало місце (хоча й у незначних розмірах) навіть у суспільствах зі строгою репресивною сексуальною мораллю, яка не допускала дошлюбних (точніше, нелегітимних) сексуальних зв'язків, тим більше це властиво сучасним суспільствам, у яких чим далі, тим більшою мірою реальні шлюбні відносини та їхнє юридичне оформлення не збігаються за часом один з одним.

Хоча розбіжність часу фактичного початку шлюбу і його юридичної реєстрації перетворює розраховану на основі даних статистики величину протогенетичного інтервалу в статистичний артефакт, все-таки відкидати цей показник не можна. Тому що теоретично можлива мінімальна величина протогенетичного інтервалу (точніше, строку між датою реєстрації шлюбу й датою народження первістка), яку тільки й можна зафіксувати за допомогою поточного статистичного обліку, дорівнює 9 місяцям. Якщо ж цей строк менше, то це значить, що фактично шлюбні відносини почалися до офіційної реєстрації шлюбу, тобто мало місце так називане “дошлюбне” зачаття. Тому статистична інформація про протогенетичні інтервали, менші, ніж 9 місяців, є додатковою ілюстрацією властивого сучасним суспільствам процесу “втечі від шлюбу”, поширення установок на спільне життя поза легітимного, законного шлюбу.

Інтергенетичний інтервал – це середня тривалість періоду між послідовними народженнями. Величина цього інтервалу може бути встановлена практично тільки в ході статистичних обстежень або соціологічних досліджень. Ще одне можливе джерело даних про інтергенетичні інтервали – історії вагітностей і пологів у жіночих консультаціях і родильних будинках – практично недоступні демографам і соціологам. Довжина інтергенетичного інтервалу залежить як від дії фізіологічних факторів (післяпологова стерильність, захворювання, що викликають знижену плідність, вік жінки і т.п.), так і від репродуктивної поведінки (застосування або незастосування контрацепції й штучних абортів), а також практики грудного вигодовування. При цьому вважається, що довжина інтергенетичного інтервалу, більша за 36 місяців, свідчить про наявність практики внутрісімейного регулювання народжуваності, про так зване “свідоме обмеження числа дітей у родині”, або про прагнення “відстрочити народження дитини”. Вважається також, що зниження народжуваності виражається, крім іншого, у зростанні інтергенетичних інтервалів. У цілому це дійсно так, однак треба мати на увазі, що руйнування системи соціальних норм багатодітності починається, як правило, із самої слабкої її ланки. А такою є норми, які регулюють практику грудного вигодовування. Саме вони починають змінюватися в першу чергу, що виражається в скороченні часу грудного вигодовування і, як результат цього, у зменшенні періоду післяпологової стерильності й відповідно середнього інтергенетичного інтервалу. У цьому полягає причина парадокса початкового періоду зниження народжуваності, коли її сумарний коефіцієнт замість того, щоб зменшуватися, зростає.

Імовірність народження дітей різних черговостей

Ще однією важливою характеристикою народжуваності реальних поколінь є ймовірність народження дітей різних черговостей. Ця ймовірність представляє собою відношення числа жінок, які народили дитину (і + 1)-ої черговості, до загальної чисельності жінок, які народили (і) дітей:

аі + 1 =	Жі + 1	, (2.6.4.1)
	Жі

де а_{і + 1} – імовірність народження дитини (і + 1)-ої черговості;

Ж_і, Ж_{і + 1} – чисельність жінок, які народили (і) та (і + 1) дитину, відповідно.

Легко бачити, що даний показник ідентичний аналогічному показнику для умовного покоління. Відмінність полягає тільки в тому, що у випадку умовного покоління в знаменнику дробу присутні жінки всіх репродуктивних віків (всіх поколінь), а у випадку реального покоління – жінки тільки одного покоління.

Маючи ряд значень а за ряд років можна одержати подання про динаміку інтенсивності народжуваності в різних поколіннях (шлюбних когортах) жінок.

Контрольні запитання

1. Як зв’язані між собою поняття народження, плідність, народжуваність, природна народжуваність?

2. Яке з перерахованих нижче понять є зайвим: агамія, бездітність, інфертильність, стерильність?

3. Що виражає індекс дітності?

4. Які значення загального коефіцієнту народжуваності є низькими? Середніми? Дуже високими?

5. Що таке коефіцієнт сумарної народжуваності, які умови приймаються при його розрахунку?

6. Основні показники народжуваності для реального покоління.

7. Якими є основні методичні підходи до обліку ролі поведінкових та структурних факторів в аналізі народжуваності?

8. В чому полягає їхня принципова відміна?