Контрольні запитання

1. Роль демографічної інформації для практичної діяльності і наукових досліджень.

2. Види демографічної інформації і види джерел даних про населення.

3. Якими є критерії вибору критичного моменту перепису населення?

4. Що таке одноденний перепис?

5. Основні принципи проведення сучасних переписів населення.

6. Чим сучасні переписи населення відрізняються від його традиційних обліків?

7. Структура переписного листа, його розділи.

8. Поточний облік демографічних подій.

9. Списки та реєстри населення.

Змістовий модуль 2. Відтворення населення як єдність демографічних процесів

Тема 3. Статистичне вивчення чисельності та складу населення. Змістовний модуль 2 відтворення населення як єдність демографічних процесів

Тема 3. Статистичне вивчення чисельності та складу населення.

1. Демографічне вивчення чисельності та складу населення.

2 . Структура та склад населення.

1 . Демографічне вивчення чисельності та складу населення

Демографічний процес – це безліч однорідних демографічних подій, які відбуваються з населенням у цілому (народження, смертність, шлюбність, розлучність, міграція). Як процес руху населення, він може здобувати одну з трьох форм:

• природний рух – процес, який змінює чисельність населення шляхом його відновлення (смертність і народження) або викликає цю зміну (шлюбність і розлучність);

• міграція, механічний рух, переміщення населення – процес зміни чисельності і складу населення за рахунок його територіального розміщення (урбанізація, еміграція, імміграція);

• соціальний рух – процес зміни соціального складу населення внаслідок його соціально-економічного і культурного розвитку (зникнення одних шарів населення і поява інших).

Основою і суб'єктом процесу суспільного виробництва і всього соціального і політичного життя держави є населення і, у першу чергу, працездатна його частина.

“Коли ми розглядаємо дану країну в політико-економічному відношенні, – вказує К. Маркс, – то ми починаємо з її населення, його поділу на класи, розподілу населення між містом, селом і морським промислом, між різними галузями виробництва, з вивозу і ввозу, річного виробництва і споживання, товарних цін і т.д.”.

Основною задачею демографічної статистики є визначення чисельності і складу населення.

Джерелом даних про чисельність населення є переписи, які проводяться зазвичай кожні 10 років, а в міжпереписний період – розрахунки на основі даних поточного обліку процесів природного і механічного руху населення за балансовою схемою:

Sп_року + N + П – М – У = Sк_року , (2.1.1.1)

де Sп_року і Sк_року – чисельність населення відповідно на початок і кінець року;

N – число народжених за рік;

М – число померлих за рік;

П – число тих, що прибули на дану територію (місто, селище) протягом року;

В – число тих, що вибули з даної території (міста, селища) протягом року.

При розрахунку чисельності населення окремих населених пунктів на певну дату в статистиці можуть враховуватися різні категорії населення: постійне (ПН) і наявне (НН), тимчасово проживаюче (ТП) і тимчасово відсутнє (В), які зв’язані між собою у виді балансів категорій населення. При рішенні таких задач, як планування будівництва, житла, шкіл, дитячих установ, лікарень та ін., необхідно виходити з чисельності постійного населення кожного пункту; при рішенні ж таких задач, як забезпечення безперебійної роботи міського транспорту, торговельних підприємств, спеціальних навчальних закладів і т.п. – з чисельності наявного населення.

Показники наявного і постійного населення  моментні, оскільки реєструються на певну дату (на критичний момент перепису або на початок кожного року в міжпереписний період). У такому виді вони характеризують тільки стан населення. Але для оцінки демографічного процесу необхідні інтервальні показники. З цією метою вживається не моментна чисельність, а середня за період (наприклад, місяць, квартал, рік). У залежності від первинних даних і мети розрахунків використовуються такі види середніх:

• арифметична проста – у випадку, коли є дані про чисельність населення на початок (S_П) і кінець (S_K) періоду (місяця, року):

=	SH + SK	; (2.1.1.2)
	2

• хронологічна – коли дані про чисельність населення на певну дату представляють собою моментний динамічний ряд з рівними відрізками часу між датами (наприклад, на початок місяця, кварталу):

, (2.1.1.3)

де – середня чисельність населення за період (місяць, квартал, рік);

n – число даних про чисельність населення на дату;

• арифметична зважена, коли в моментному динамічному ряді відрізки часу між датами (даними) не рівні:

, (2.1.1.4)

де _i – середня чисельність населення за окремі відрізки часу в динамічному ряді, звичайно обчислюється за середньою арифметичною простою;

t_i – проміжки часу між окремими даними (датами).

Якщо ж середня чисельність населення розраховується за тривалий період часу, протягом якого населення змінюється нерівномірно, використовують величину, скоректовану на середню геометричну:

, (2.1.1.5)

де К – ланцюгові річні коефіцієнти зростання (зниження) населення за окремі проміжки часу;

Д – добуток коефіцієнтів;

n – кількість років у періоді, за який обчислюється середня;

S₀ – вихідна (базисна) чисельність населення за період.