- •1. Огляд технологій
- •1.1. Будова нжмд
- •1.2. Принципи роботи нжмд
- •1.3. Логічна організація інформації
- •2. Виконавча частина
- •2.1. Файлова система та її класифікація
- •2.1.2. Ntfs
- •2.1.3. Extention
- •2.2. Огляд основних причин знищення та спотворення інформації на нжмд
- •2.3. Методи та засоби відновлення інформації
- •2.4. Огляд програмного забезпечення
- •2.4.1. Ontrack EasyRecovery
- •2.4.3. Kernel for Windows Data Recovery
- •3. Економічна частина.
- •3.1. Виробничі розрахунки
- •3.2. Організація заробітної плати
- •3.3. Розрахунок загальновиробничих витрат фірми
- •3.4. Розрахунок собівартості та ціни відновлення інформації з нжмд
- •4. Охорона праці
- •4.1. Характеристика умов праці оператора еом
- •4.2. Вимоги до виробничих приміщень
- •4.2.1. Колір і коефіцієнти віддзеркалення
- •4.2.2.Освітлення
- •4.3. Параметри мікроклімату
- •4.4. Шум і вібрація
- •4.5. Електромагнітне і іонізуюче випромінювання
- •4.6. Ергономічні вимоги до робочого місця
- •4.7.Режим праці
- •4.8. Розрахунок освітленості
- •4.9. Розрахунок вентиляції
- •4.10. Розрахунок рівня шуму
- •5. Охорона навколишнього середовища та утилізація
- •Висновки
- •Список використаних джерел
4.7.Режим праці
Як вже було неодноразово відзначено, при роботі з персональним комп'ютером дуже важливу роль грає дотримання правильного режиму праці і відпочинку. Інакше у персоналу наголошуються значна напруга зорового апарату з появою скарг на незадоволеність роботою, головні болі, дратівливість, порушення сну, утомленість і хворобливі відчуття в очах, в поясниці, в області шиї і руках.
В табл. 4.5 представлені відомості про регламентовані перерви, які необхідно робити при роботі на комп'ютері, залежно від тривалості робочої зміни, видів і категорій трудової діяльності з ВДТ (відеодисплейний термінал) і ПЕВМ відповідно до СанПіН 2.2.2 542-96 («Гігієнічні вимоги до відеодисплейних терміналів, персональних електронно-обчислювальних машин і організації робіт») [2].
Таблиця 4.5 – Час регламентованих перерв при роботі на комп'ютері
Категорія роботи з ВДТ або ПЕВМ |
Рівень навантаження за робочу зміну при видах роботи з ВДТ |
Сумарний час регламентованих перерв, мін |
|||
|
Група А, кількість знаків |
Група б, кількість знаків |
Група В, годинника |
При 8-годинній зміні |
При 12-годинній зміні |
I |
до 20000 |
до 15000 |
до 2,0 |
30 |
70 |
II |
до 40000 |
до 30000 |
до 4,0 |
50 |
90 |
III |
до 60000 |
до 40000 |
до 6,0 |
70 |
120 |
Примітка. Час перерв даний при дотриманні вказаних Санітарних правил і норм. При невідповідності фактичних умов праці вимогам Санітарних правил і норм час регламентованих перерв слід збільшити на 30%.
Всі види трудової діяльності, зв'язані з використанням комп'ютера, розділяються на три групи:
група а: робота по читанню інформації з екрану ВДТ або ПЕВМ з попереднім запитом;
група б: робота по введенню інформації;
група
в: творча робота в режимі діалогу з ЕОМ.
Ефективність перерв підвищується при поєднанні з виробничою гімнастикою або організації спеціального приміщення для відпочинку персоналу із зручними м'якими меблями, акваріумом, зеленою зоною і т.п.
4.8. Розрахунок освітленості
Розрахунок освітленості робочого місця зводиться до вибору системи освітлення, визначенню необхідного числа світильників, їхнього типу і розміщення. Виходячи з цього, розрахуємо параметри штучного освітлення.
Зазвичай штучне освітлення виконується за допомогою електричних джерел світла двох видів: ламп накалювання і люмінесцентних ламп. Будемо використовувати люмінесцентні лампи, які в порівнянні з лампами розжарювання мають ряд істотних переваг:
по спектральному складу світла вони близькі до денного, природного світла;
володіють більш високим ККД (у 1,5-2 рази вище, ніж ККД ламп розжарювання);
мають підвищену світловіддачею (в 3-4 рази вище, ніж у ламп розжарювання);
більш тривалий термін служби.
Розрахунок освітлення проводиться для кімнати площею 50м2, довжина якої – 10м, ширина – 5м і висота – 3м.
Для визначення освітлення скористаємося методом світлового потоку.
Для визначення кількості світильників визначимо світловий потік, що падає на поверхню за формулою (4.1).
де F - розраховується світловий потік, Лм;
Е
- нормована мінімальна освітленість,
Лк (визначається за таблицею).
Роботу
програміста, відповідно до цієї таблиці,
можна віднести до розряду точних робіт,
отже, мінімальна освітленість буде Е =
300Лк;
S - площа освітлюваного приміщення (у нашому випадку S = 50м2);
Z - відношення середньої освітленості до мінімальної (зазвичай приймається рівним 1,1-1,15, нехай Z = 1,1);
К - коефіцієнт запасу, що враховує зменшення світлового потоку лампи в результаті забруднення світильників у процесі експлуатації (його значення залежить від типу приміщення і характеру проведених в ньому робіт і в нашому випадку К = 1,5);
n - коефіцієнт використання, (виражається відношенням світлового потоку, що падає на розрахункову поверхню, до сумарного потоку всіх ламп і обчислюється в частках одиниці; залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, фарбування стін і стелі, які характеризуються коефіцієнтами відображення від стін (РС) і стелі (РП)), значення коефіцієнтів РС і РП було вказано вище: РС = 40%, РП = 60%. Значення n визначимо по таблиці коефіцієнтів використання різних світильників.
Для цього обчислимо індекс приміщення по формулі:
(4.2)
де, h - розрахункова висота підвісу, h = 2,90 м;
A - ширина приміщення, А = 5 м;
В - довжина приміщення, В = 10 м.
Підставивши значення отримаємо:
Знаючи індекс приміщення "I", за таблицею знаходимо n = 0,51.
Підставимо
всі значення у формулу (4.1) для визначення
світлового потоку F, отримуємо:
Для освітлення вибираємо люмінесцентні лампи типу Г220-235-300, світловий потік яких Fл = 3750 Лк.
Розрахуємо необхідну кількість ламп по формулі:
де, N - обумовлене число ламп;
F - світловий потік, F = 65132 Лм;
Fл - світловий потік лампи, Fл = 3750 Лм.
При виборі освітлювальних приладів використовуємо світильники типу ОД. Кожен світильник комплектується двома лампами.
Значить потрібно для приміщення площею S = 50м2 шість світильників типу ОД.
Також майже усі приміщення повинні мати природне освітлення.
Організація правильного освітлення робочих місць, зон обробки і виробничих приміщень має велике санітарно-гігієнічне значення, сприяє підвищенню продуктивності роботи, зниження травматизму, поліпшення якості продукції. І навпаки, недостатнє освітлення ускладнює виконання технологічного процесу і може бути причиною нещасного випадку та захворювання органів зору.
Освітлення має задовольняти такі основні вимоги:
бути рівномірним і досить сильним;
не
створювати різних тіней на місцях
роботи, контрастів між освітленим
робочому місцем і навколишнім оточенням;не створювати непотрібної яскравості і блиску в полі погляду працівників;
давати правильний напрямок світлового потоку.
Усі виробничі приміщення повинні мати світлопрорізи, які дають достатнє природне освітлення. Без природного освітлення можуть бути конференц-зали засідань, виставкові зали, роздягальні, санітарно-побутові приміщення, приміщення очікування медичних установ, приміщень особистої гігієни, коридори і проходи.
Коефіцієнт природного освітлення для нашого III пояса світлового клімату становить 1,5.
