- •3.1. Організація якісного обслуговування в індустрії гостинності
- •3.1.2. Вимоги до якісного обслуговування
- •3.1.3. Показники якісного обслуговування
- •3.1.4. Оцінка організації якісного обслуговування
- •3.1.5. Сприйняття і оцінка гостем якісного обслуговування
- •3.1.6. Аналіз якості обслуговування на основі структуризації
- •3.1.7. Вимоги до персоналу, як фактора забезпечення якості
- •3.2. Управління якістю обслуговування
- •3.2.1. Причини незадовільної якості обслуговування
- •3.2.2. Значення підвищення якості обслуговування
- •3.2.3. Якість як об'єкт управління
- •3.2.4. Забезпечення якісного обслуговування
- •3.2.5. Контроль якісного обслуговування
- •3.2.6. Організаційна система управління якістю
- •3.2.7. Політика якісного обслуговування
- •3.3. Ліцензування, стандартизація в туристичній індустрії,
- •3.3.1. Правове регулювання сертифікації готельних послуг
- •3.3.2. Стандартизація якості
- •3.3.3. Переваги сертифікації готельних послуг
- •3.4. Витрати на підвищення якості обслуговування
- •3.4.1. Види витрат на підвищення якості обслуговування
- •3.4.2. Методи аналізу витрат на якість готельних послуг
- •3.4.3. Звіт про витрати на якість
- •3.4.4. Управління витратами на якість
3.1.6. Аналіз якості обслуговування на основі структуризації
функції обслуговування
Вирішуючи проблему структуризації функції якісного обслуговування будь-якої із зацікавлених сторін, орієнтуються на якість обслуговування відвідувача - на його функцію якісного обслуговування, яка існує у нього лише в свідомості, причому у кожного конкретного гостя - своя. Тому основна увага в ході структуризації повинна бути приділена виявленню і відбиттю в структурі функції якісного обслуговування основних, властивих більшості постояльців, закономірностей процесів сприйняття, що протікають в свідомості відвідувача при його обслуговуванні.
Якщо службовці та обслуговуючий персонал оптимально налаштовані на функцію якісного обслуговування постояльців, середній рівень якісного обслуговування досягає максимуму, і основним завданням менеджменту якісного обслуговування стає мінімізація відхилень від цього максимуму в менший бік. Виявлення невідповідностей між функціями якісного обслуговування гостя і персоналу і ліквідація їх джерел в процесі обслуговування - головна функція системи менеджменту якісного обслуговування.
Використовувана керівництвом версія функції якісного обслуговування об'єднує в собі:
- еталон якісного обслуговування гостей, що діє в готелі у вигляді системи вимог до роботи персоналу;
- кадровий інструмент управління якістю функціонування готелю відповідно до прийнятої політики якісного обслуговування, довгострокових та інших цілей і завдань, поставлених власниками і суспільством.
У порівнянні з еталоном повинні виявлятися невідповідності й оцінюватися якість обслуговування персоналу: чим ближче еталон до фактичних очікувань гостя і чим ретельніше його дотримується в своїй роботі обслуговуючий персонал, тим вище рівень якісного обслуговування відвідувача.
Існують такі різновиди характеристик якості обслуговування:
- нормативні (еталонні) рівні (в цьому має місце карта нормування якості обслуговування);
- контрольно-експертні індивідуальні оцінки (карта перевірки якості обслуговування контролером-експертом);
- індивідуальні оцінки сприйняття відвідувачем (карта індивідуальної оцінки якості обслуговування);
- усереднені оцінки сприйняття за категоріями постояльців (карта оцінки якості обслуговування за категоріями постояльців);
- середньозважені оцінки сприйняття по всьому обсягу постояльців (карта середньозваженої оцінки якості обслуговування).
Карта якісного обслуговування може формуватися залежно від вирішуваного завдання для нормування і оцінки якісного обслуговування:
- окремо взятих готельних послуг;
- різних варіантів готельного циклу, наприклад, для певних категорій гостей, за сезонами тощо.
При нормуванні карта заповнюється повністю (виключаючи затінені осередки), при індивідуальній оцінці в кожному рядку заповнюється лише один осередок, відповідний фактичному рівню сприйняття елемента обслуговування.
На основі карти якості обслуговування може бути побудована в гранично спрощеному вигляді функція якісного обслуговування.
Інтегральна індивідуальна (контролера-експерта або відвідувача) кількісна оцінка якісного обслуговування - сума оцінок за всіма рядками, одержана від конкретного експерта або постояльця.
Усереднені і середньозважені оцінки якості обслуговування виводять за допомогою статистичної обробки карт індивідуальної оцінки. В цьому випадку в кожен осередок поміщаються параметри функції розподілу ймовірності індивідуальних оцінок, а як інтегральні оцінки беруться суми математичних очікувань з осередків карти якісного обслуговування.
Оцінка якісного обслуговування на основі даних, узятих тільки з карти якісного обслуговування, залишає за межами розгляду чинники внутрішньоготельної обстановки - гостинність і внутрішньовиробничі відносини.
Ці чинники нормувати не можна, але оцінювати вплив їх фактичного рівня на сприйняття гостем наданого обслуговування і, отже, на оцінку його сприйняття якісного обслуговування необхідно. З цією метою вводиться коефіцієнт загального ставлення гостей від перебування в готелі.
Усереднені і середньозважені оцінки якості обслуговування множаться на цей підвищуючий або понижуючий коефіцієнт для корегування їх значень на ефект сприйняття гостями внутрішньоготельної обстановки.
Якість надання конкретних готельних послуг і підтримка внутрішньоготельної обстановки, що складається з характеру загального відношення до гостей і внутрішньовиробничих відносин, повинні розглядатися як однаково важливі і відносно незалежні напрями забезпечення якісного обслуговування. Окремі зміни якості обслуговування можуть бути прив'язані до конкретних елементів обслуговування. Тобто можна планувати структуру зміни якісного обслуговування, зокрема з урахуванням матеріальних і кадрових можливостей. Основні інструменти обслуговування такі: статистичний контроль якісного обслуговування, технологічні стандарти, регламенти, інструкції, цілеспрямована підготовка і перепідготовка кадрів.
Проте, подібний нормативний підхід до поліпшення внутрішньоготельної обстановки неможливий в реалізації. Гостинність не піддається вимірюванню, як не піддаються вимірюванню внутрішньовиробничі взаємовідносини персоналу і постояльців готелю.
Збір даних про якість обслуговування проводиться за допомогою різних способів зв'язку з аудиторією, а саме: інтерв'ю за телефоном, анкети, інтерв'ю, що розсилаються поштою, особисті, групові інтерв'ю. Анкетний метод, як вважається, може найповніше вивчити переваги цільової групи.
Для збору даних про рівень сервісу в готелі використовується ряд методів, що включають, наприклад, контрольні закупівлі для подальшого порівняння, приховані закупівлі, аналіз скарг і пропозицій, команди сервіс-аудиту тощо. Специфічним саме для діяльності готелю є метод експертних оцінок, що передбачає звернення до команди експертів - людей, найбільш компетентних з досліджуваних питань. Під час проведення такого дослідження експерти, що користуються довірою, заповнюють дослідний лист.
Необхідно відмітити, що звернення до експертів для визначення рівня якості обслуговування є абсолютною нормою для зарубіжних готелів. Наприклад, в міжнародних готельних корпораціях існують так звані «контролери якісного обслуговування», які, озброївшись листами контролю, оцінюють даний готель з точки зору професіонала. Проте присутності контролерів для забезпечення високої ефективності обслуговування в готелі звичайно буває недостатньо з таких причин:
- таке поняття як «якість готельних послуг» неможливо визначити тільки з погляду фахівця готельного господарства. На нього необхідно поглянути очима відвідувача;
- тільки постійне, поступальне дотримання стандартів якісного обслуговування здатне насправді локалізувати тенденцію підвищення або зниження його рівня;
- шлях від виникнення можливої проблеми до її усунення за системою «контролерів якісного обслуговування» довгий і непродуктивний.
Бальний метод аналізу
Зі всієї сукупності можливих методів аналізу один із найбільш перспективних - бальний. Його можна використовувати не тільки для аналізу, але і для планування і прогнозування. Цей метод дозволяє об'єктивувати сукупність суб'єктивних думок.
Існує загальна методологія бального методу, яку в формалізованому варіанті можна представити таким чином:
1) формулювання мети проведення експертного аналізу;
2) визначення групи фахівців, які забезпечать проведення експертизи;
3) розробка і забезпечення проведення експертного аналізу;
4) формування групи експертів, що беруть участь в експертизі;
5) розробка анкети з формулюванням питань;
6) проведення анкетування.
Вибір способу зв'язку з аудиторією залежить від цілей, завдань дослідження. Всі ці способи по-своєму хороші.
Наступним етапом маркетингового дослідження є отримання з одержаної інформації найбільш важливих даних і результатів. Ці одержані дані зводяться в таблиці і обробляються за допомогою статистичних методик.
Дослідник повинен прагнути до того, щоб результати маркетингового дослідження, що надаються ним, були чіткими і мали найменше число невизначеностей.
Наприклад, результати декількох незалежних досліджень допомагають менеджерам готелю в розробці готельних послуг для регулярних ділових мандрівників. Готельний ланцюг ITT Sheraton Corp. проводив дослідження, де було поставлене питання «За рівних умов місцезнаходження, цін і чистоти готелю, які інші чинники є найбільш важливими при його виборі?». Були отримані такі результати:
- наявність ресторану – 32%;
- рівень якості обслуговування - 22%;
- обстановка кімнат - 10%;
- контингент гостей - 11%;
- наявність тренажерів і устаткування для відпочинку - 12%;
- попередній досвід - 10%;
- безпека - 3%.
Таким чином, адміністрація готелю, зацікавлена в збільшенні числа постояльців - ділових мандрівників і утриманні постійних постояльців цієї категорії, маючи дані цього дослідження, може працювати над поліпшенням якості обслуговування і розширенням спектра готельних послуг, на які ділові мандрівники звертають більшу увагу.
