- •Матеріали курсу Відомості про автора
- •Як працювати з курсом?
- •Ключові поняття курсу:
- •Глосарій
- •Навчальні матеріали
- •Навчальний матеріал
- •1. Сущность религии.
- •2.Религиеведение как наука
- •3. Основные теории происхождения религии
- •4.Структура религии
- •5.Основные функции религии
- •6.Классификация религий
- •Розділ 1.2. Тема «Ранні форми релігії або вірування первісного суспільства»
- •Навчальний матеріал
- •1. Начало релігії
- •2. Культ богини-матери
- •Мать-земля
- •3. Фетишизм
- •Останки-фетиши
- •4. Тотемізм
- •5.Культ животных, культ растений.
- •Промысловый культ
- •Праздник, посвященный медведю
- •Охотничьи обряды
- •Культ орла
- •6. Анимизм
- •Культ предков
- •Аграрные культы
- •7. Шаманство
- •Шаманы и начало религий
- •Как шаманы видят мир
- •Навчальний матеріал
- •2.Політеїзм і енотеїзм.
- •3.Люди-боги і боги-люди.
- •4. Уявлення про загробне життя.
- •5.Культ.
- •Навчальний матеріал:
- •1.Початок буддизму.
- •2.Релігія або етична система?
- •3.Джерела по історії раннього буддизму.
- •Навчальний матеріал:
- •1. Всесвіт в буддійському догматизмі
- •2.Чи бог Будда
- •3. Круговорот будд.
- •4. Чудеса і знамення.
- •Навчальний матеріал:
- •2.Вчення про нірвану
- •3. Ідея переселення душ.
- •4. Замогильне життя.
- •Навчальний матеріал:
- •1.Формування культу.
- •2. Духівництво і миряни.
- •4. Практика пожертвувань.
- •5. Організація церкви.
- •6. Взаємодія з властями.
- •Навчальний матеріал
- •1.Джерела християнства.
- •2.Історичні умови виникнення християнства.
- •3.Ідея гріховності і ідея порятунку
- •Секти. Єресь»
- •Навчальний матеріал
- •2.Гностицизм. Монтанізм. Маніхейство. Аріанська єресь. Несторіане. Монофізіти.
- •3.Розвиток культу.
- •4. Християнські общини і держава.
- •5 Розповсюдження християнства
- •Навчальний матеріал
- •1. Розділення західної і східної церков.
- •2. Виникнення інквізиції.
- •3. Схоластика і містика.
- •4. Церковна реформація, протестантизм.
- •5. Православ'я. Розкол в російській церкві.
- •6. Християнський модернізм.
- •Тема 2.4. Хрещення Русі
- •Тема 2.7. Релігійна ситуація в Україні
- •Тема 2.9. Іслам: виникнення і розвиток.
- •Тема 2.10. Затвердження ісламу.
- •Питання для самоконтролю
Навчальний матеріал:
1. Уявлення про душу.
Висвітлення питання про місце поняття душі в ранньому буддизмі представляє серйозні труднощі. У буддологичній літературі існує положення про те, що ранній буддизм не визнавав існування душі. У той період, коли в релігіознавстві панувала анимістична теорія, це було важливим аргументом на користь визнання буддизму атеїстичною релігією або зовсім не релігією
У різних канонічних і неканонічних писаннях не раз ставиться питання про суть Я, атмана (індивідуальність), особи, причому це питання розв'язується в негативистському плані. Заперечується єдність особи, а аргументування на користь такого заперечення звичайно запозичується з порівняння людини з яким-небудь іншим матеріальним тілом, наприклад з возом. У бесіді грецького царя Менандра (Мілінди) з буддійським ченцем Нагасеной з'ясовується, що «немає ніякого воза», хоча є осі, колеса, кузов, дишло і т.д. Так само не існує і самого Нагасени, хоча є його волосся, нігті, зуби, шкіра і м'ясо; Нагасену не складає «тілесність», він не зводиться і до системи «уявлень, форм і пізнання», «Нагасена — це тільки ім'я, назва, позначення, просте слово; суб'єкта ж такого тут немає».
Таким же чином вирішує проблему черниця Ваджіра в діалозі із спокусником Марою: «Це лише скупчення мінливих форм; тут немає особи». За своїм змістом дане тут рішення питання про співвідношення цілого і частині є лише маскуванням заперечення існування миру в цілому і окремих його елементів зокрема, бо якщо послідовно продовжити міркування, то слід в думках розчленувати, наприклад, вісь або кузов воза на їх складові частини, після чого залишиться визнати, що і вісь і кузов всього лише слова, найменування, що не виражають об'єктивного змісту. Оскільки це так, те заперечення душі в буддизмі не відноситься спеціально до душі; у тій мірі, в якій тут мовиться про душу, це відноситься і до всього іншого. Г. Ольденберг абсолютно правильне пише: «З рівним правом можна сказати, що буддизм заперечує існування тіла».
У буддійських священних книгах душа зникала, ділячись на чотири елементи: відчуття, уявлення, бажання і пізнання (або свідомість). Зникала в цілому людина, в його суть включалася крім вказаних елементів і тілесність. Приводяться вислови Будди, де прямо заперечується реальність особи і, отже, душі. Смерть одного з своїх учнів Будда так коментував: «Коли зникають життєві позиви (стимулюючі сили), зникає свідомість; коли зникає свідомість, зникає ім'я і образ... зникають шість органів чуття... зникає зіткнення». Далі йде перелік того, що ще зникає: відчуття, сприйняття, обхват (розумовий), буття, народження, старість, смерть, жаль, страждання, смуток». З руйнуванням тіла, виявляється, гине не тільки неіснуюче ціле, зникають і ті елементи, які складають його дійсний зміст.
Є і інший пасаж такого роду, що повторюється в декількох книгах. Біля трупа ченця Годгики вилася темна хмарка. Коли учні запитали Будду, що воно означає, він відповів: «Це злий Мара шукає пізнання (або свідомості) благородного Годгики... але благородний Годгика увійшов до нірвани, його пізнання не перебуває ніде». Перед нами неначе матеріалістичний погляд на співвідношення тіла і душі, матерії і духу. Але ні Будда, ні його учні таких матеріалістичних висновків з приведених посилок не робили.
Коли перед Буддою ставили питання, з рішення яких могла виникати небезпека для релігійної догми, він ухилявся від відповіді. Дійшов його якийсь Вачкхаготта і став ставити небезпечні питання: «Можливо, Я не існує?» Вчитель нічого не відповів і продовжував мовчати, не дивлячись на те що питання було повторене. Вачкхаготте не залишилося нічого більшого, як віддалитися. Найближчий учень Будди Ананда зацікавився, чому ж вчитель не відповів на поставлене йому питання. Будда роз'яснив, що будь-яка з можливих відповідей таїть в собі небезпеку для віри, бо веде від однієї помилки до інших.
Так само невизначено поводився Будда в розмові з ченцем. Чернець запитав, чи житиме Татхагата після смерті? «Або Здійснений не житиме після смерті?» Мабуть, цей, як і інші докучливі питання, задавався вже не вперше, притому безуспішно, бо чернець коментує своє питання таким чином: «...Если ж хто-небудь чого-небудь не знає і не осягає, то пряма людина так і говорить: цього я не знаю, цього я не розумію». Але і на цей раз Будда вельми просторікувато формулює поставлене йому питання: «Чи тотожно жива істота з тілом або відмінно від нього? Чи продовжує або не продовжує жити Здійснений після смерті, або Здійснений після смерті в один і той же час і продовжує і не продовжує жити, або він ні продовжує, ні не продовжує жити?». Далі він розповідає притчу про поранене стрілою, який не повинен ставити питань, що не відносяться до справи, а повинен піклуватися лише про витягання стріли і про своє лікування.
Учні Будди наслідували його приклад в подібних питаннях, причому посилалися на те, що вчитель не відкрив їм відповідних таємниць. Показовий в цьому відносин діалог царя Кошали Пасенаді з черницею Кхемой. Цар поставив їй каверзне питання: «Чи живе Здійснений після смерті, високоповажна?» Вона відповіла: «Піднесений, великий цар, не відкрив, що Здійснений живе після смерті». Послідувало нове питання: «Так, означає, Здійснений не живе після смерті?..» Була дана відповідь: «І цього, великий цар, не відкрив Піднесений...» Як не варіював Пасенаді форму свого питання, він одержував одну відповідь: «Піднесений не відкрив». У результаті він висловив здивування з приводу того, що вчитель залишив неосвітленими такі важливі питання віровчення. Черниця порівняла спробу відповісти на такі питання з прагненням злічити піщинки на березі Гангу або зміряти воду в океані. Такою аналогією Пасенаді був остаточно убитий, він «встав з свого місця, преклонився перед черницею Кхемой...» і виїхав. У іншому місці розповідається, що такі ж питання цар Кошали ставив і Будді, причому одержав ту ж відповідь.
