56. Принципи розвитку ресурсів гостинності в умовах ринкової економіки

Перехід до постіндустріального суспільства супроводжується такими суттєвими змінами глобального масштабу, що вони не лишають "недоторканною" жодну сферу людського буття. Світовий досвід свідчить, що характерною рисою економіки початку XXI ст. є об'єктивність процесу зростання частки послуг у виробленому продукті за рахунок збільшення питомої ваги науково-технічних, фінансо­вих, технологічних, транспортних та інших видів послуг, включаючи турис­тичні. Розвиток готельного господарства в Україні буде сприяти більш інтенсивному руху людей, що є елементом державної соціальної політики. Помітною залишається диспропорція у розміщенні підприємств готельного бізнесу між міською та сільською місцевістю. Зменшується кількість готельних підприємств в сільській місцевості, зростає розрив між рівнями обслуговування в містах та селах, що свідчить про недостатність зусиль державної туристичної політики з підтримки місцевих ініціатив щодо розвитку туризму та готельного обслуговування. Ринкові відносини накладають специфічні умови на розвиток готельного господарства, надають працівникам готелів право самостійно вирішувати виробничі та економічні питання стосовно розвитку цього виду підприємництва, покращення послуг, що користуються підвищеним попитом, для прийняття рішень стосовно зміни тарифів на обслуговування в залежності від конкретних умов місцевого характеру. Все це визначає рівень прибутковості роботи готелю. Нарешті, ринкові відносини відкривають шляхи до конкуренції у цьому виді діяльності, якої ніколи не було в минулому, ще негативно впливало на наявну кількість готелів на території міст, селищ, на якість обслуговування. Результати економічної діяльності свідчать, що в готельних підприємствах має бути здійснена серйозна економічна робота. Мале інвестування в малий і середній бізнес, великі податки, туризм є однією зі найбільших складових ринкової економіки, а умови ринкової економіки впливають на його розвиток. Воно просто взаємовязано і нерозривне. Якщо законодавчо Україна слабо підкована в індустрії гостинності, то вона задається, діє по принципу: готелі і ресторани будемо розвивати, а дороги і транспорт нищити. А як же турист добереться до того закладу розваг чи ресторану по тих дорогах, що представлені? Немає єдності. Хоча, наприклад, в Криму розробили «Стратегію економічного та соціального розвитку» по 2020 рік, де згрупували всі проблеми розвитку туризму і його ключової складової – індустрії гостинності.

57. Типологія систем гостинності

58. Гостинність засобів розміщення

Засіб розміщення, за визначенням ВТО - будь-який об’єкт, що регулярно чи епізодично надає туристам місця ночівлі при цьому готелі розглядають як основний тип підприємств розміщення, що характеризується: номерним фондом, набором обов’язкових і додаткових послуг. . Відповідно до рекомендацій ВТО всі засоби розміщення можна представити двома категоріями - колективні та індивідуальні. До складу колективних засобів розміщення туристів включаються готелі та аналогічні заклади, спеціалізовані ведення та інші колективні засоби розміщення. Готель – будівля (або комплекс будівель) зі складним цілодобовим технологічним процесом в якому клієнтам гарантується надання номерів або місця у номері, додаткових послуг, спрямованих на комфортне зручне безпечне проживання. Для постійного проживання апарт готелі (надають ту ж саму ціну але більше площу). Транзитні готелі – обслуг будь-який контингент в умовах короткострокової зупинки, як правило розташований на великих транспортних вузлах. Готелі цільового призначення поділяються на готелі ділового призначення (розташ поблизу адмін. Центра, переважання синглів, організація робочого місця в номері, ізоляція від навколишнього середовища, конференц-зали.) та готелі відпочинку (розташування на зелених масивах, обладнання і зона для відпочинку, переважання далів, наявність інфраструктури для дітей). На сучасному ринку: готель люкс (100-400 місць, розташований в центрі міста, широкий спектр послуг), готель середнього класу (орієнтується на широке коло споживачів, різна кількість номерів,середній клас обслуговування, доступна ціна), апарт отель (100-400 місць, умови приблизно до мебльованих кімнат, ціни коливаються від сезону), курортний готель (100-150 місць, віддалений від міста, розташований переважно біля водойм у мальовничих місцях, широкий спектр послуг.), таймшер (спільне володіння довготривала оренда клубних засобів розміщення впродовж певного сезону: 1 тиждень на 50 років, щорічно.) За розташуванням можна виділити наступні категорії готелів: готелі в центрі міста - звичайно являють собою висотні споруди із закритою стоянкою для автомашин в самому готелі або поруч з ним ; придорожні (мотелі 1935 США- кемпінги (більш спрощене обслуговування) ротелі (для автотрелерів) готелі, як правило, малої поверховості з відкритими автостоянками, ресторанами, закусочними, наявністю мінімуму коштів для нарад і зустрічей, в деяких випадках, з плавальним басейном на відкритому повітрі. Готелі в околицях міст і в аеропортах (флайтель) - це зазвичай будівлі малої і середньої поверховості з відкритим місцем стоянки для автомашин, засобами для відпочинку та розваг, банкетні зали і залами для нарад і конференцій; Плавучі готелі (ботелі, ботокемпінги (нижчий рівень обслуговування ніж у ботеля), флотель (плав готель, широкий асортимент послуг)) - це плавзасіб , обладнане під готель , для розміщення і відпочинку туристів біля берега моря , річки або озера . Плавучий готель ставиться, зазвичай, на причал у мальовничому місці , недалеко від туристських визначних пам'яток, курортні готелі (котеджи, бунгало, )- розташовуються за межами міських територій, оскільки використовують природні або створені рукою людини пам'ятки для залучення туристів. Так як такі готелі обслуговують в основному туристів, що приїжджають з метою відпочинку і розваг, для них типовий широкий набір рекреаційних засобів обслуговування, об'єктів постачання харчуванням та напоями, банкетних залів і приміщень для зустрічей.