Де δвПстр – зміна обсягу товарної продукції у вартісному виразі за рахунок структурних змін;

ΔЦстр – зміна середнього рівня ціни одиниці продукції;

Vф.заг. – загальний фактичний обсяг виробництва продукції.

Таблиця 2.8. Розрахунок зміни середньої ціни одиниці продукції за рахунок структурного фактора

Виріб	Оптова ціна, грн	Структура продукції, %			Зміна середньої ціни за рахунок структури, грн
		план	факт	+,-
А В
Усього

Аналогічно можна визначити вплив структури реалізованої продукції на суму виручки, прибуток, рентабельність.

Наступний етап курсової роботи – аналіз якості виробленої продукції. Її підвищення – одна з форм конкурентної боротьби, завоювання та утримання позицій на ринку. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на продукцію та збільшенню суми прибутку не тільки за рахунок обсягу продажу, а також за рахунок більш високих цін. Узагальнюючі показники, що характеризують якість всієї виробленої продукції незалежно від її виду і призначення:

– питома вага нової продукції в загальному її випуску;

– питома вага атестованої і неатестованої продукції;

– питома вага продукції вищої категорії якості;

– питома вага продукції, відповідної світовим стандартам;

– питома вага продукції, що експортується.

Індивідуальні (одиничні) показники якості продукції характеризують одну з її властивостей:

– корисність;

– надійність;

– технологічність, що характеризує ефективність конструкторських і технологічних рішень;

– естетичність виробів.

Непрямі показники - це штрафи за неякісну продукцію, обсяг і питома вага забракованої продукції, втрати від браку та ін.

Необхідно вивчити динаміку перерахованих показників, виконання плану по їх рівню, причини їх зміни і дати оцінку виконання плану за якістю.

У ході аналізу необхідно визначити вплив якості продукції на вартісні показники роботи підприємства: випуск товарної продукції, виручку від реалізації продукції, прибуток. Розрахунок здійснюється таким способом:

ΔТП = (Ц1 –Цо) ∙ К1, (2.3)

ΔВ = (Ц1 –Цо) ∙ VРП1, (2.4)

ΔП = ﴾(Ц1 –Цо) ∙ VРП1﴿- ﴾(С1 –Со) ∙ VРП1﴿, (2.5)

де Ц1 та Цо – відповідно ціна виробу до та після зміни якості;

С1 та Со – відповідно рівень собівартості виробу до та після зміни якості;

К1 – кількість виробленої продукції підвищеної якості;

VРП1 - обсяг реалізації продукції підвищеної якості.

Непрямим показником якості продукції є брак. Він ділиться на той, що може бути виправлений та той що не може бути виправлений, внутрішній (виявлений на підприємстві) та зовнішній (виявлений споживачами). Випуск браку веде до підвищення собівартості продукції, зменшення обсягу товарної та реалізованої продукції, зниження прибутку та рентабельності. У процесі аналізу вивчаються динаміка браку по абсолютній сумі та питомій вазі в загальному випуску товарної продукції, визначають втрати від браку. Наприкінці вивчають причини зниження якості та допущення браку продукції за місцем їх виникнення та центрам відповідальності й розроблюються заходи щодо їх уникнення.

Наступний етап курсової роботи – аналіз ритмічності роботи підприємства. Для оцінки виконання плану з ритмічності використовуються прямі і непрямі показники. Прямі показники - коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації, коефіцієнт аритмічності, питома вага виробництва продукції за кожну декаду (добу) до місячного випуску, питома вага виробленої продукції за кожний місяць до квартального випуску, питома вага випущеної продукції за кожний квартал до річного обсягу виробництва. Непрямі показники ритмічності - наявність доплат за понаднормові роботи, оплата простоїв з вини господарюючого суб’єкта, втрати від браку, сплата штрафів за недопоставку і невчасне відвантаження продукції, наявність наднормативних залишків незавершеного виробництва і готової продукції на складах.

Аналіз випуску продукції за допомогою даних таблиці 2.9.

Аналогічно аналізується ритмічність відвантаження та реалізації продукції.

Наприкінці аналізу розроблюються конкретні заходи щодо уникнення причин неритмічної роботи.

На завершення необхідно встановити фактори, що вплинули на обсяг реалізації продукції (рис. 2.1). Аналіз реалізації продукції проводиться за кожний місяць, квартал, півріччя, рік. У процесі його фактичні дані порівнюються з плановими, попередніми періодами, розраховується процент виконання плану, абсолютне відхилення від плану, темпи росту і приросту за відрізок часу, що аналізується, абсолютне значення одного процента приросту. Для вивчення впливу цих факторів аналізується баланс товарної продукції (табл. 2.10).

Таблиця 2.9 Ритмічність випуску продукції

Доба (декада, місяць)	Випуск продукції, тис.грн		Питома вага продукції, %		Виконання плану, коефіцієнт	Частка продукції, що зарахована у виконання плану з ритмічності, %
	план	факт	план	факт
Усього за місяць (рік)

Зміна обсягу реалізації

продукції

Зміна випуску товарної Зміна залишків нереалізованої

продукції продукції

З міна обсягу Зміна залишків Зміна залишків Зміна залишків

валової продукції незавершеного готової відвантаженої

виробництва та продукції продукції

внутрішньогоспо-

дарського обороту

Трудові ресурси Засоби праці Предмети праці

Чисель-ність персона-лу

Продук-тивність праці

Розмір

основних засобів

Фондо-віддача

Розмір спожитих

засобів

праці

Матеріа-ловід-дача

Рис. 2.1. Схема факторної системи обсягу реалізації продукції

Таблиця 2.10. Аналіз факторів зміни обсягу реалізації продукції

Показник	Сума в планових цінах, тис.грн
	план	факт	+,-
1.Залишок готової продукції на початок періоду
2. Випуск товарної продукції
3.Залишок готової продукції на кінець періоду
4.Відвантаження продукції за період (п.1+п.2-п.3).
5.Залишок товарів, відвантажених покупцям: 5.1 на початок періоду 5.2 на кінець періоду
6.Реалізація продукції (п.4+п.5.1-п.5.2)

Основні джерела резервів збільшення випуску та реалізації продукції показані на рисунку 2.2.

Резерви росту обсягу реалізації за рахунок покращання використання трудових ресурсів визначаються таким чином:

Р↑ВПкр = Р↑КР ∙ ГВф (2.6)

Р↑ВПфрч = Р↑ФРЧ ∙ ЧВф (2.7)

Р↑ВПчв = Р↑ЧВ ∙ ФРЧ м, (2.8)

де Р↑ВПкр, Р↑ВПфрч, Р↑ВПчв – резерв росту валової продукції відповідно за рахунок створення нових робочих місць, збільшення фонду робочого часу в зв’язку з скороченням його втрат та підвищення середньогодинного виробітку;

Р↑КР – резерв збільшення кількості робочих місць;

Р↑ФРЧ – резерв збільшення фонду робочого часу в зв’язку з скороченням його втрат;

Р↑ЧВ – резерв росту середньочасового виробітку за рахунок поліпшення техніки, технології, організації виробництва та робочої сили;

ФРЧ м – можливий фонд робочого часу з урахуванням резервів його росту, що виявлені.

Резерви збільшення виробництва продукції за рахунок збільшення кількості обладнання (Р↑К), часу його роботи (Р↑Т) та випуску продукції за одну машино-годину (Р↑ЧВ) розраховуються за формулою:

Р↑ВПк = Р↑К ∙ ГВф (2.9)

Р↑ВПт = Р↑Т ∙ ЧВф (2.10)

Р↑ВПчв = Р↑ЧВ ∙ Т, (2.11)