Основні права користувача надрами

1) використовувати надану йому ділянку надр для будь-якої форми підприємницької або іншої діяльності, що відповідає меті зазначеній в ліцензії та не протидіючої законодавству України;

2) використовувати результати своєї діяльності, в тому числі видобутку мінеральної сировини та відходи у відповідності до ліцензії та діючого законодавства;

3) проводити без додаткового дозволу, але за рахунок власних коштів, геологічне вивчення надр в межах даного гірничого відводу.

4) звертатися до органів по наданню ліцензії з приводу перегляду умов ліцензії при виникненні обставин, які суттєво відрізняються при яких ліцензія була надана.

Обов’язки користувачів надрами:

1) дотримання вимог законодавства, правил, інструкцій, нормативів і стандартів при веденні робіт, які пов’язані із користуванням надрами та первинною обробкою сировини;

2) дотримання вимог технічних проектів, планів та схем розвитку гірничих робіт, не допускаються понаднормові (якісні, кількісні) втрати корисної копалини;

3) дотримання технологічної схеми переробки мінеральної сировини, вести облік і контроль розподілу корисних компонентів на різних стадіях переробки та ступеня їх вилучення з мінеральної сировини, проводити подальше вивчення технологічних властивостей і ск;ладу мінеральної сировини, забезпечити найбільш повне використання відходів виробництва, їх складування, облік та збереження;

4) надавати достовірні дані про розвідані та вилучені, частково залишені в надрах корисні копалини, а також дані про використання надр з метою не пов’язаною із видобуванням корисних копалин у відповідні територіальні фонди геологічної інформації та органи державної статистики;

5) забезпечити безпечність робіт, пов’язану із користуванням надрами;

6) дотримуючись затверджених у встановленому порядку правил, інструкцій, нормативів і стандартів по охороні природного середовища, будов і споруд від шкідливого впливу робіт, пов’язаних із користуванням надрами;

7) зберігати геологорозвідувальні гірничі виробки, які можуть були використані в подальшому з господарської метою та ліквідувати у встановленому порядку виробки, що не підлягають використанню;

8) виконувати умови, встановлені ліцензією, своєчасно та правильно вносити платежі за користування надрами;

9) мати необхідну кваліфікацію і досвід, що підтверджені у встановленому порядку на проведення робіт, пов’язаних із користуванням надрами.

2. Вплив гірничого виробництва на надра та їх раціональне використання

Вплив гірничого виробництва на надра:

1. проведення гірничих виробок;

2. вилучення корисної копалини, розкривних та вміщуючи порід;

3. осушення або обводнення родовищ;

4. скиданні стічних вод та захороненні відходів виробництва.

В результаті такого впливу ГВ констатуємо наступні екологічні наслідки:

1. зміна напружено-деформованого стану масиву гірських порід;

2. зниження якості корисних копалин;

3. втрати мінеральної сировини;

4. самозаймання корисних копалин та вміщуючи порід;

5. забруднення надр;

6. розвиток карстових процесів (самостійно Бакка «ЕГВ», стор. 141-146).

Розвиток карстових процесів

В карстових пустотах, які формуються при вилужуванні легкорозчинних порід (карбонатів, сульфатів, солей) накопичується велика кількість підземних вод, які мають здатність прориватися у гірничі виробки, що несе небезпеку для розробки самого родовища. При наявності карстових пустот виникає небезпека попадання в них людей, гірничого обладнання і транспортних засобів. На родовищах, де розробляються вапняки, кам’яна та калійна сіль та інші мінеральні формування, які підлягають вилужуванню, карстові процеси значно ускладнюють і змінюють форму тіла корисної копалини та призводять до зменшення запасів корисних копалин..

Забруднення надр

Забруднення відбувається внаслідок захоронення в надрах відходів промислового виробництва. Існує декілька способів захоронення відходів у надрах:

1) використання гірничих виробок відпрацьованих кар’єрів та шахт;

2) формування спеціальних штучних пустот із мінімальною глибиною 10 м.;

3) нагнітання рідких відходів у гідрогеологічні структурі (поглинаючі водоносні горизонти);

Для попередження забруднення надр необхідно забезпечити при проектуванні та будівництві об’єктів у підземному просторі наступні умови:

1) вибір оптимальних варіантів розміщення об’єкту із розрахунку охорони надр, раціонального режиму та технології об’єкту;

2) підготовка до будівництва, застосування прогресивних технологічних схем розкриття вміщуючої товщі порід;

3) розробка об’ємно-планувальних і конструктивних рішень об’єкта, які дозволяють нам раціонально використовувати підземний простір;

4) розробка та рішення питань, які забезпечують охорону праці, техніку безпеки, інженерний захист об’єкту, промислову санітарію, утилізацію відходів виробництва.

Зміна напружено-деформованого стану масиву гірських порід

Відомо, що масив гірських порід характеризується визначеним напружено-деформаційним станом. Виділяють три тектонічні формації, що відрізняються певними особливостями формування поля напруженості;

1. райони древніх кристалічних щитів (характеризуються високим горизонтальним напруженням (тиском), який обумовлений природним тангенціальним стисненням твердої оболонки земної кори);

2. райони відкладення осадових порід на кристалічних платформах (характеризуються відсутністю тектонічного напруження (тиску), в таких районах напруженість масиву гірських порід визначається гравітаційними силами та силами бокового распора);

3. райони сучасної тектонічної активності (характеризуються особливо складною картиною напруженості масиву гірських порід, в таких районах поряд з великим горизонтальним напруженням (тиском) на окремих локальних ділянках вертикальні напруження можуть бути більше або менше величини Н (де V – питома вага породи, Н – глибина ведення гірничих робіт). При веденні гірничих робі в області їх дії відбувається зміна поля напруження, при цьому характер змін має певні особливості для складових, що обумовлені різними силами. Наприклад, зміна напруження (тиску), яка обумовлена силами бокового распора, носить інший характер, ніж зміна напруження, яка обумовлена гравітаційними або гідростатичними силами).

Самозаймання корисних копалин та вміщуючи порід

Ускладнення гірничо-геологічних робіт розробки пов’язано, першу чергу, із залученням в експлуатацію родовищ, які мають здатність до самозаймання. Негативні наслідки такого явища проявляються в ускладнення технології гірничих робіт, у виникненні оповзнів та провалів, у забрудненні навколишнього середовища, в ускладненні транспортування і зберігання самозаймаючих матеріалів.

Під раціональним використанням надр розуміють систему вимог наукового, виробничого-технічного та організаційного характеру, виконання яких забезпечує повне та комплексне використання ресурсів надр для забезпечення матеріальних і духовних потреб суспільства..