3. Основні напрямки раціонального використання мінеральних ресурсів та охорони надр.

Під раціональним природокористуванням вцілому розуміють регулювання процесів інтенсивного використання природних ресурсів та їх охорону, а також систему заходів, яка охоплює питання охорони навколишнього середовища, контроль його стану (гірничо-екологічного моніторинг), відновлення та збереження природних ресурсів, ефективне використання відповідних капіталовкладень, ефективного розвитку та використання продуктивних сил.

Першочерговим завданням геологічного вивчення мінеральних ресурсів земної кори, їх раціонального використання і охорони вважається:

1. розширення вже існуючих і створення нових мінерально-сировинних баз видобування та переробки корисних копалин із урахуванням оптимального розміщення продуктивних сил в країні та в її окремих регіонах;

2. максимальне забезпечення промислового виробництва мінерально-сировинними ресурсами, які відповідають вимогам науково-технічного прогресу;

3. виявлення та збільшення запасів високоякісних родовищ корисних копалин і, в першу чергу, в тих районах, де їх розробка забезпечує найбільшу економічну ефективність;

4. переоцінка вже виявлених мінеральних ресурсів із урахуванням можливостей і тенденцій науково-технічного прогресу по відношенню до використанню бідних родовищ корисних копалин і комплексного вилучення з мінеральної сировини всіх цінних компонентів.

Комплекс заходів спрямованих на раціональне використання та охорону надр і охорону нс в цілому:

1) заходи, що спрямовані на зменшення площ земельних угідь, що виділяються під відвали і кар’єри;

2) удосконалення технології очистки та вловлювання пилегазової суміші;

3) очистка стічних вод із вилученням цінних компонентів;

4) утилізація відходів та створення замкнутих технологічних циклів.

Д/З Бакка М.Т. «ЕГВ» СХЕМИ 5.1 стор. 273, таблиця 5.1 стор.276

Повнота і комплексність використання мінеральних ресурсів оцінюється за допомогою наступних показників:

1. показник раціональності К_р

К_р = (Q_в / Q_п) х 100%,

де

Q_в – кількість ресурсів, які використовуються на виробництві.

Q_п - кількість ресурсів, вилучених з природного середовища.

2. показник комплексності К_к

К_к = (Ц_п / Ц_с) х 100%,

де

Ц_п – кількість продукції, фактично виробленої з мінеральної сировини.

Ц_с – сумарна цінність компонентів в сировині.

3. коефіцієнт безвідходності К_б

К_б = (М_у / М_в) х 100%,

де

М_у – маса відходів, що утилізуються,

М_в – маса відходів, що утворилися в процесі виробництва.

Лекція «Гірничо-екологічний моніторинг навколишнього середовища»

План.

1. Загальні відомості про ГЕМ.

2. Організація системи ГЕМ.

1. Загальні відомості про гем.

Гірничо-екологічний моніторинг — це спеціальна інформаційно-аналітична система контролю та оцінки стану навколишнього природного середовища в зоні дії гірничодобувних підприємств.

Система гем (гірничо-екологічний моніторинг) базується на ряді основних положень:

1. Система ГЕМ повинна бути відкритою для використання її в якості елементів системи більш високого рівня, тобто Єдиної Державної Системи Екологічного Моніторингу. В той же час система ГЕМ повинна допускати використання у своєму складі підсистем більш низького рівня.

2. Система ГЕМ повинна охоплювати всі гірничодобувні підприємства в межах адміністративного поділу території. Це надає переваги як в організації збору необхідної інформації про сумарний вплив цих підприємств на навколишнє природне середовище, так і ефективність реалізуємих природоохоронних заходів.

3. Інформаційною основою системи ГЕМ повинен бути банк даних про природнокліматичні умови даного району (із обов’язковим виділенням тих елементів, які визначають екологічну обстановку на території даного регіону) і характер впливу гірничого підприємства на навколишнє середовище.

Для виконання наведених положень(3) необхідно:

3.1. стан, використання та охорона водного басейну (запаси та якість води, водоспоживання, об’єм стічних вод, які скидаються, їх забруднення та очистка);

3.2. стан забруднення та охорона повітряного басейну (забруднення гірничим підприємством та об’єктами комунального комплексу, характеристика заходів по захисту атмосфери);

3.3. стан, використання та охорона земельних ресурсів;

3.4. використання надр;

3.5. формування, наявність, видалення, утилізація та рекуперація відходів виробництва.

4. Система ГЕМ включає чотири підсистеми спостережень:

4.1. Перша підсистема передбачає організацію (побудову) мережі стаціонарних постів спостереження, які укомплектовані приладами для метео- та гідрологічних вимірів температури, тиску та вологості атмосферного повітря, швидкості і направленості вітру, РГВ, швидкості і направленості водних потоків;

4.2. Друга підсистема – це система стаціонарних постів спостереження, що укомплектовані приладами для вимірювання характеристик навколишнього середовища, які ще не потрапили під дію антропогенних факторів, з метою оцінки його вихідного стану на фоні якого здійснюється техногенний вплив гірничого підприємства. Система включає прилади для виміру газового складу і запиленості атмосферного повітря, хімічного складу ґрунтів та елементів водного басейну; прилади для виміру вмісту твердих домішок у водному середовищі і вміст вологи у ґрунтах; радіометричні прилади (оцінка радіаційного фону); прилади для виміру напруженого стану масиву гірських порід;

4.3. Третя підсистема включає дві мережі постів спостереження:

4.3.1 мережа стаціонарних постів, яка оснащена приладами для оцінки викидів безпосередньо на джерелах забруднення (прилади для виміру концентрацій шкідливих речовин і прилади –расходометр/витратометр- для виміру потоків викидів – об’єм викидів за одиницю часу);

4.3.2. мережа пересувних станцій, які оснащені приладами для вимірювання концентрацій шкідливих речовин на різних відстанях від джерела забруднення безпосередньо в зоні направлення потоку, який викидається з джерела та в місцях ймовірного накопичення компонентів викидів;

4.4. Четверта підсистема - це мережа стаціонарних постів, які оснащені приладами та іншими засобами спостереження за такими змінами стану навколишнього середовища, які на даний момент не є екологічно небезпечними, але можуть прогнозувати аварійні викиди та скиди в подальшому. Прилади цієї підсистеми повинні працювати в автоматичному режимі цілодобово.