Проблему комплексного використання надр вирішують у наступних напрямках:

1) геологічний;

2) гірничотехнічний;

3) технологічний;

4) економічний;

5) організаційний.

Геологічний напрямок:

1) забезпечення повноти геологічного вивчення надр;

2) проведення попереднього геологічного вивчення надр, яке забезпечує достовірну оцінку запасів корисних копалин та властивості ділянки надр;

3) проведення державної екологічної експертизи та державного обліку запасів корисних копалин;

Для виконання цих вимог необхідно:

• проводити удосконалення методів розвідки і підрахунку запасів корисних копалин;

• проводити вивчення речовинного складу корисної копалини і вміщуючих порід;

• проводити геолого-технологічне картування;

• розробляти науково-обґрунтовані методи прогнозу інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов експлуатації родовищ.

Гірничотехнічний напрямок:

1) забезпечення найбільш повного вилучення із надр запасів основних та сумісно з ними залягаючих корисних копалин;

2) достовірний облік корисних копалин, які ми вилучили і залишили в надрах.

Для виконання цих вимог необхідно:

• проведення робіт із створення нової удосконаленої техніки та технології розробки родовищ, яка забезпечує повноту і якість вилучення корисних копалин з надр.

Технологічний напрямок:

1) суворе дотримання технологічних схем переробки мінеральної сировини, що забезпечує раціональне і комплексне вилучення всіх корисних компонентів із корисної копалини: облік і контроль розподілу корисних компонентів на всіх стадіях переробки і ступеня їх вилучення із мінеральної сировини;

2) подальше вивчення технологічних властивостей і складу мінеральної сировини, проведення дослідів з метою удосконалення технології переробки мінеральної сировини;

3) найбільш повне використання продуктів та відходів переробки, складування, облік та збереження тих продуктів та відходів, що містять корисні компоненти, але на даному етапі тимчасово нами не використовуються.

Для виконання цих вимог необхідно:

• створення нових та удосконалення вже існуючих технологічних процесів переробки мінеральної сировини, які дозволяють найбільш ефективно вилучати корисні компоненти;

• утилізація вміщуючих порід і відходів виробництва.

Економічний напрямок:

1) визначення промислової цінності родовища корисних копалин;

2) ефективність та безпечність всіх способів геологічного вивчення надр при достовірній оцінці запасів родовища і постановці їх на державний облік;

3) геолого-економічна оцінка родовища на основі критеріїв та вимог, які встановлені органами управління державного фонду надр.

Для виконання цих вимог необхідно:

- розробити економічний механізм управління, тобто систему заходів по плануванню і стимулюванню, повного і комплексного використання ресурсів надр.

Організаційний напрямок:

1) збільшення об’ємів геологорозвідувальних робіт в освоєних районах;

2) перегляд вже діючих та введення нових, економічно обґрунтованих споживацьких стандартів на мінеральну сировину.

Вперше поняття «охорона надр» було дано у Гірничому Положенні СРСР у 1921 році.