- •Isbn 966-7821-13-7 © Тихомирова є. Б., 2003
- •Розділ і. Відкрита влада – відкрите суспільство
- •Глава 1. Концепція відкритого суспільства в контексті глобалізації
- •1. Політична складова теорії соціальних систем т.Парсонса
- •Система дій
- •2. Системний підхід у політології (д.Істон, к.Дойч, г.Алмонд)
- •3. Концепція відкритості суспільства к.Поппера
- •4. Д.Сорос про глобальне відкрите суспільство
- •Література до глави 1
- •Примітки до глави 1
- •Глава 2. Відкритість влади як фактор побудови відкритого суспільства
- •1. Особливості формування відкритого суспільства
- •2. Нормативна компонента транспарентності
- •3. Інституційна база транспарентності
- •Структури, покликані брати участь у процесах забезпечення високого рівня інформаційної відкритості органів влади
- •Примітки до глави 2
- •Література до глави 2
- •Розділ іі. Роль комунікації з громадськістю у забезпеченні транспарентності політичної системи
- •Глава 1. Комунікації з громадськістю в сучасному суспільстві
- •1. Інтегративна природа комунікації
- •2. Місце і статус зв’язків з громадськістю в сучасному суспільстві
- •3. Зв’язки з громадськістю як соціальний інститут
- •4. Організаційні моделі pr-діяльності
- •Порівняльний аналіз становища фірм у мережі
- •Примітки до глави 1
- •Література до глави 1
- •Глава 2. Зв’язки владних інституцій сучасного суспільства з громадськістю
- •1. Політичні pr як специфічна форма політичної комунікації
- •2. Комунікація як фактор інтеграції політичної еліти та громадськості
- •3. Структура та завдання владних комунікацій з громадськістю
- •Примітки до глави 2
- •Література до глави 2
- •Розділ ііі. Технології владних комунікацій з громадськістю
- •Глава 1. Pr-засоби в роботі владних інституцій
- •1. Медіа-комунікації як засіб „відкриття” влади громадськості
- •2. Специфічні прийоми в системі політичних pr
- •Рівень розвитку владних електронних послуг
- •3. Новинні владні паблік рилейшнз як фактор інформаційної безпеки
- •4. Спеціальна подія як інформаційний привід
- •5. Моделі подієвої комунікації в системі pr
- •Примітки до глави 1
- •Література до глави 1
- •Глава 2. Лобізм як специфічна форма комунікацій з громадськістю
- •1. Сутність та об’єктивний характер лобізму
- •2. Детермінанти лобістської діяльності
- •3. Технології лобіювання
- •Примітки до глави 2
- •Література до глави 2
- •Наукове видання Тихомирова Євгенія Борисівна
- •Відкритого суспільства
Примітки до глави 2
1 Див., наприклад: Аравина Т.И., Кузнецов Ю.Ю. Лоббизм: национальные образцы и степень приемлемости. //Социс, 2000, №9. – С. 59-63; Вяткин К.С. Лоббизм по-немецки. //Полис, 1993, №1. – С. 179-183; Зяблюк Н.Г. Практика лоббистской деятельности в США. – М., 1994; Иванов Н.Б. Лоббизм в литературах американских штатов. //США: экономика, политика, идеология, 1992, №2. – С.115-121; Игнатьев Н.П. Лоббизм в России: состояние и перспективы. //Россия. Политические вызовы ХХІ. Второй всероссийский конгресс политологов. 21-23 апреля 2000г. – М.: РОССПЭН, 2002. – С. 219-222. Косопкин А.С., Нефедова Т.Н. Президент, Конгресс, законодательство. //Государство и право, 1998, №1. – С. 86-91; Любимов А.П. Проблемы правового формирования лоббизма. //Там же, 1999, №7. – С. 63-69; Механизм регулирования лоббистской деятельности в современной России. //Там же, 1998, №1. – С. 100-111; Роговець В. Лобіювання в регіонах: різні підходи і різні інтереси. //Людина і влада, 2000, №7-8. – С. 69-71.
2 Див., наприклад: Лендьєл М. Між Америкою та Україною. Українська громада в США як група політичного тиску. //Нова політика, 1998, №4. – С. 2-7; Спецвыпуск бюллетня регионального издания для неправительственных организаций „НУО Новини”. – (осень 1998); Шульга Р.Ю. О роли лоббистской деятельности неправительственных организаций в становлении гражданского общества в России. //Россия и современный мир, 1999, №4. – С. 169-182; Блек С. Паблик рилейшнз. Что это такое? –М.: 1992. – С. 157; Катлип Скотт М., Сентер Аллен Х., Брум Глен М. Паблик рилейшенз. Теория и практика. – М.: 2000. – С. 40, 226.
3 Цим терміном прийнято позначати осіб, на яких спрямований вплив лобістів. Наприклад, у США „охопленими посадовими особами” вважаються: Президент, віце-президент США, посадові особи (крім канцелярських працівників) виконавчого апарату президента США, керівники міністерств та відомств, їх заступники, помічники, радники та інші особи (перераховані в спеціальному розкладі виконавських посад, затверджених чинним законодавством), посадові особи і службовці (які займають посади конфіденційного характеру), вищі службовці збройних сил, члени Конгресу і працівники апарату Конгресу, керівництво палат та комітетів Конгресу, а також робочих груп, що створюються для здійснення законодавчих послуг чи іншої допомоги членам Конгресу (Косопкин А.С.: Нефедова Т.Н. Президент, Конгресс, законодательство //Государство и право. – 1998.– №1. – С. 88.).
Література до глави 2
Блек С. Паблик рилейшнз. Что это такое? – М.: СП „АСЕС-Москва”, 1990. – С.157
Катлип Скотт М., Сентер Аллен Х., Брум Глен М. Паблик рилейшенз. Теория и практика. 8-е изд.: Пер. с англ.: Уч. пос. – М.: Изд. Дом „Вильямс”, 2000. – С.40, 226.
Бодуан Жан-Пьер. Управление имиджем компании. Паблик рилейшнз: предмет и мастерство. – М.: 2001. – С.174.
Яковлев И. Паблик рилейшнз в организациях. – Санкт-Петербург: ТОО ТК „Петрополис”, 1995. – С. 56.
Алешина И. Паблик рилейшнз для менеджеров и маркетеров. – М.: 1997. – С. 135.
Пашенцев Е.Н. Паблик рилейшнз: от бизнеса до политики. – М.: 2000. – С. 32, 33.
Лебедева Т.Ю. Искусство обольщения. Паблик рилейшнз по-французски. Концепции. Практика. – М.:1996. – С. 37-38.
Моисеев В.А. Паблик рилейшенз. Теория и практика. – К.: ВИРА-Р., 1999.– С. 163-202.
Советник, 2000, №3. – С. 28-30.
Squire R., etc. Dynamic of Democracy. – Madison etc.: Brown &Benchmark, 1995. – Р. 258.
Кузьменко В., Романчук О. На порозі надцивілизації: Системний аналіз. – Л., 2001. – С. 90.
Яковлев И. Паблик рилейшнз в организациях.. – С. 57
Королько В. Г. Основи паблік рілейшнз. Посібник. – К.: Інститут соціології НАН України, 1999. – С. 224.
Алешина И. Паблик рилейшнз для менеджеров и маркетеров. – С. 135.
Лебедева Т.Ю. Искусство обольщения. Паблик рилейшнз по-французски. Концепции. Практика. – С. 38.
Вяткин К.С. Лоббизм по-немецки. //Полис – 1993. – №1. – С. 13, 181.
Шварценберг Р.-Ж. Политическая социология. Том 1. – М.: ПМБ, 1992. – С. 175-176.
Squire R., etc. Dynamic of Democracy. – С. 258.
Чому лобіювати краще з коаліцією? //НУО-новини.– Осінь 1998. – С.2-3.
Катлип Скотт М., Сентер Аллен Х., Брум Глен М. Паблик рилейшенз. Теория и практика. – С. 42.
Косопкин А.С., Нефедова Т.Н. Президент, Конгресс, законодательство. – //Государство и право. – 1998. – №1. – С. 88.16, 88.
Механизм регулирования лоббистской деятельности в современной России. – //Государство и право. – 1998. – №1. – С. 100.
Концепція реформування політичної системи України. Проект. – К.: Полюс, 2001. – С.24.
Закон України „Про лобіювання в Україні”. Проект від 13.04.99. – Політичний календар. Інформаційно-аналітичний огляд. – 1999. –Липень. – Додаток №6. – С. 14-23.
Alderman G. Pressure groups and government in Great Britain. – London and New York: Longman, 1984. – Р. 1, 18.
Аравина Т.И., Кузнецов Ю.Ю. Лоббизм: национальные образцы и степень социальной приемлемости. //Социс. – 2000. – №9.– С. 60.
Лебедева Т. Паблик рилейшнз. Корпоративная и политическая режисссура. – М.: 1999. – С. 83.
НУО-новини. – Осінь – 1998. – С. 20, 21.
Alderman G. Pressure groups and government in Great Britain. – London and New York: Longman, 1984.
Хейвуд Р. Все о Public Relations. – М.:1999. – С. 109.
Forman F.N. Mastering British politics. – London, 1985. – С. 83.
НУО-новини. – Осінь – 1998. – С. 4-5.
Аравина Т.И., Кузнецов Ю.Ю. Лоббизм: национальные образцы и степень социальной приемлемости. – С. 62.
Королько В.Г. Основи паблік рилейшнз. Посібник. – К.:1997. – С. 235.
Алешина И. Паблик рилейшнз для менеджеров и маркетеров. – М.: 1997. – С. 143-144.
Калинов О. Парадоксы лоббизма, причем не только российского. //Советник. – 2000. – №10. – С. 22.
Вяткин К.С. Лоббизм по-немецки. //Полис.– 1993.– №1. – С.179-180.
Ненашев Д.А. Лоббирование с помощью компьютерных сетей как инструмент политического влияния. //Принципы и направления политических исследований. Сборник материалов конференций и мероприятий, проведенных РАПН в 2001 году. – М.: РОССПЭН, 2002. – С. 27, 31.
Лебедева Т. Паблик рилейшнз. Корпоративная и политическая режисссура. – С. 85.
Иванов Н.Б. Лоббизм в легислатурах американских штатов. // США: экономика, политика, идеология. – 1999. – №2. – С. 115-116.
Там само. – С. 120-121, 117.