Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГДП большая методичка переклад.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
502 Кб
Скачать
☆

Фізичний розвиток школярів києва

(за даними кафедри ГДП і МіськСЕС. 1980 р.).

Ознаки

Вік

N

M

±m (М)

δ

V

хлопчики

г

Rу/х

δR

7

132

124,47

0,42

4,87

3,94

8

139

130,95

0,46

5,48

4,18

9

142

136,4

0,52

6,24

4,61

10

137

13970

0,57

6,72

4,81

11

122

145,98

0,62

6,89

4,72

12

117

151,39

0,81

8,74

5,77

13

105

157,36

0,75

7,75

4,91

14

125

163,19

0,77

8,66

5,30

15

123

170,88

0,73

8,19

4,75

16

111

173,92

0,63

6,65

3,82

17

108

175,70

0,68

7,11

4,05

7

132

25,41

0,27

3,07

12,09

0,406

0,63

2,35

8

139

29,51

0,50

5,92

20,06

0,62

0,57

4,64

9

142

31,54

0,46

5,43

17,23

0,752

0,66

3,59

10

137

33,93

0,50

5,89

13,37

0,73

0,85

3,97

11

122

38,23

0,64

7,04

18,38

0,642

0,66

5,4

12

117

42,25

0,76

8,21

19,44

0,667

0,63

6,12

13

105

48,67

0,94

9,60

19,72

0,669

0,83

7,13

14

125

53,84

0,95

10,60

19,68

0,783

0,96

6,59

15

123

61,70

0,40

9,67

15,52

0,683

0,92

6,93

16

111

65,90

0,94

9,83

15,07

0,644

0,84

4,92

17

108

67,54

0,91

9,94

13,98

0,572

0,87

7,74

7

132

60,63

2,32

3,64

6,00

0,143

0,19

3,36

8

139

63,01

0,47

5,52

6,76

0,582

0,58

4,49

9

142

64,85

0,33

3,95

6,09

0,472

0,35

2,95

10

137

66,54

0,40

4,68

7,03

0,594

0,41

3,83

11

122

69,28

0,45

5,02

7,24

0,534

0,39

4,24

12

117

71,68

0,55

5,91

8,24

0,565

0,38

4,87

13

105

74,21

0,67

6,84

9,21

0,498

0,36

6,23

14

125

77,89

0,61

6,85

8,79

0,576

0,96

5,59

15

123

82,58

0,62

6,92

8,38

0,392

0,39

6,7

16

111

85,64

0,56

6,85

6,83

0,424

0,42

5,3

17

108

87,37

0,53

5,50

6,29

0,998

0,82

2,5

Належну масу тіла зіставляють з фактичною і визначають скільки кілограм дитина відстає або перевищує у відповідності зі своєю довжиною тіла належну . Отриману різницю ділять на δR . Розвиток вважається гармонійним , якщо різниця між належним і фактичним ознакою не виходить за межі даної δR .

Приклад , при вимірюванні хлопчика 12 років встановлено, що довжина його тіла 145.1 см. маса тіла 50.2 кг , окружність грудей 08.4 см. Знаходимо індивідуальне відхилення довжини тіла. 145,1 - 151,4 = -6,3 см; R ( з таблиці 12 ) маси тіла = 0,63 кг . , Відтворення «R» X « d » = 0,63 X ( -6,3 ) = -3,96 кг . На цю величину дитина повинна важити менше , ніж його однолітки - (М). Отже, від « М » маси тіла хлопчика 12 років ( табл. 12 ) потрібно відняти 3,96 кг . ; М = 42,2 кг , 42,2 - 3,96 = 38,24 кг . Дитина при його довжині тіла повинна важити не 50,2 кг , (як він важить ) , а тільки 38,24 кг . Знаходимо , наскільки маса тіла перевершує належну 50,2 - 38,2 = 12 кг . Щоб оцінити ступінь цього перевищення достатньо зіставити його з δR . Знаходимо в таблиці 12 - δR за масою тіла хлопчиків 12 років ; δR = 6,12 кг . і ділимо 12 ; 6,12 = 1,9 δR . Як видно з таблиці 8 для того , щоб дати оцінку за масою тіла необхідно врахувати за рахунок чого надлишкова маса тіла - мускулатури або жировідкладень. У даному випадку у хлопчика за рахунок жировідкладення .

Отже , фізичний розвиток між довжиною і масою тіла дисгармонійний , тому що невідповідність досягає майже 2 δR за рахунок підвищеного жировідкладення .

Використовуючи « R » можна скласти шкалу регресії для кожної віково -статевої групи. Ця таблиця , в якій заздалегідь розраховане , яка повинна бути кожна ознака фізичного розвитку , при зміні довжини тіла на один сантиметр (таблиця 13). У лівій частині таблиці вказані межі для оцінки довжини тіла дитини (за 5- ти бальною шкалою). Таким чином , маючи таблиці шкал регресії , майже без розрахунків можна оцінити віковий рівень по довжині тіла і гармонійність фізичного розвитку. Для визначення ступеня гармонійності розвитку необхідно різницю між належними ( з таблиці ) і фактичними даними , розділити на δR .

Приклад , хлопчик 12 років має довжину тіла 145.1 см , масу тіла 50,2 кг , окружність грудей 68,9 см.

За шкалою регресії ( див. табл. 13 ) при довжині тіла 145,1 см , маса тіла повинна бути 38,22 кг , а окружність грудей 69,25 см. Фактично дитина важить 50,2 кг , тобто на 12 кг більше , ніж повинен при своїй довжині тіла. Для того , щоб визначити ступінь дисгармонічності ділимо 12 кг . на δR ( 6,12 ) з цієї ж таблиці . Довжина і маса тіла дитини розвивається дисгармонійно . Таким же чином визначаємо ступінь гармонійності довжини тіла і окружності грудей .

Функціональні показники ( динамометрія , спірометрія та ін ) оцінюються також , як і довжина тіла , по стандартно - сигнальних таблицями . Хід визначення та оцінки тіж .

Визначити тільки рівень і гармонійність фізичного розвитку дитини для оцінки його здоров'я недостатньо. Основна мета медичних оглядів - це виявлення хворих дітей і знаходяться в преморбідних станах , тому що це необхідно для здійснення широкої мережі лікувальних та оздоровчих заходів.

ТАБЛИЦЯ ДЛЯ ОЦІНКИ фізіологічного розвитку ШКОЛЯРІВ 12 РОКІВ (шкала регресії по довжині тіла)

Межі сигмальних відхилень

Довжина тіла в см.

Маса тіла

(у кг)

Коло грудної клітки (в см)

Високі (від М +2 δ і вище)

178

59,01

81,97

177

58,38

81,41

176

57,75

81,03

175

57,12

80,65

174

56,49

80,27

173

55,86

79,89

172

55,23

79,51

171

54,60

79,13

170

53,97

78,75

Вище середніх

  (від М +1 δ до 2δ)

169

53,34

78,37

168

52,71

77,09

167

52,08

77,61

166

51,45

77,23

165

50,82

76,85

164

50,19

76,47

163

49,56

76,09

162

48,93

75,71

161

48,30

75,33

Средні (від М-1δ до М+2δ)

160

47,67

74,95

159

47,04

74,57

158

46,41

74,19

157

45,78

73,81

156

45,15

73,43

155

44,52

73,05

154

43,89

72,67

153

43,26

72,29

152

42,63

71,91

151

42,00

71,53

150

41,37

71,15

149

40,74

70,77

148

40,11

70,39

147

39,48

70,01

146

38,85

69,63

145

38,22

69,25

144

37,59

68,87

143

36,96

68,49

Нижче средніх

(від М-1δ до М-2δ)

142

36,33

68,11

141

35,70

67,73

140

36,07

67,35

139

34,44

66,97

138

33,81

66,59

137

33,18

66,21

136

32,55

65,83

135

31,92

65,45

134

31,29

65,07

Низькі (від М-2δ и нижче)

133

30,66

64,69

132

30,03

64,31

131

29,40

63,93

130

28,77

63,55

129

28,14

63,17

128

27,51

62,79

127

26,88

62,41

126

26,25

62,03

125

25,62

61,65

М±

151,39

42,25

71,68

δ

+8,74

±8,21

±5,91

R у/х

0,63

0,38

δRσ/р

6,12

4,87

Оцінку стану здоров'я дітей слід проводити виходячи з «Методичних рекомендацій з комплексній оцінці стану здоров'я дітей і підлітків при масових лікарських оглядах » , М- 1982, розроблених НДІ ГДП МОЗ СРСР . Відповідно до цих рекомендацій комплексна оцінка стану здоров'я дітей заснована на використань 4- х критеріїв , запропонованих цим же інститутом:

1 . Рівень вікового розвитку дитини і ступінь його гармонійності ;

2 . Відсутність або наявність хронічних захворюванні на момент обстеження дитини;

3 . Рівень і ступінь опору організму дитини до

несприятливих факторів зовнішнього середовища , що забезпечує відсутність схильності до гострих захворювань;

4 . Рівень функціонального стану головних систем організму дитини (серцево - судинної ; м'язової та ін.)

Рівень фізичного розвитку дитини та її гармонійність оцінюється шляхом застосування описаної вище комплексної оцінки фізичного розвитку , де поряд з оцінкою антропометричних показників врахована і ступінь біологічного розвитку дитини. Відсутність або наявність хронічних захворювань виявляється в момент огляду за участю лікарів -спеціалістів Про опірності організму дитини судять за схильності його до гострих захворювань і загостренні хронічних за попередній рік.

Функціональний стан основних систем і органів організму визначається фізіологічними методами , в тому числі з використанням функціональних проб. Всі описані критерії здоров'я дітей оцінюються тільки в момент обстеження . Не враховуються : хвороби в минулому за умови , що вони не перейшли у хронічну форму , гостре захворювання в момент обстеження , спадкова схильність , можливість виникнення хвороби у зв'язку з несприятливими умовами виховання .

Виходячи з цих передумов , діти та підлітки за станом здоров'я умовно поділені на 5 груп :

1 . Здорові з нормальним фізичним і психічним розвитком без каліцтв, а також нормальним рівнем функцій , за відсутності хронічних захворювань.

2 . Здорові , але мають функціональні та деякі морфологічні відхилення , знижену опірність до гострих і хронічних захворювань. Отже , це діти , які не страждають хронічними захворюваннями , але з можливими функціональними відхиленнями , що не відбиваються на самопочутті дітей , їх працездатності . Сюди слід відносити дітей в періоді реконвалесценції , особливо після перенесених інфекційних захворювань , із зниженою резистентністю і тому часто хворіють ( 4 і більше рази за попередній рік) , із затримкою фізичного розвитку , але без ендокринних зрушень .

3 . Діти хворі, які страждають хронічними захворюваннями , але в стані компенсації , при збереженні функціональних можливостей.

4 . Діти хворі, які страждають хронічними захворюваннями , в

стані субкомпенсації при зниженні функціональних можливостей організму.

5 . Діти хворі, які страждають хронічними захворюваннями , в стані декомпенсації зі значно зниженими функціональними можливостями організму . Ці діти , як правило, не відвідують дитячі заклади загального типу.

При медичних оглядах буває складно віддеференціювати стан здоров'я дітей , особливо між II і III групами , тому що іноді важко визначити відмінність між вже хворобою і тільки функціональними відхиленнями організму, зокрема , підвищення або зниження артеріального тиску , гіпертрофія мигдалин , зміна постави може розглядатися як функціональні відхилення , а може бути вже хворобою. Іноді можуть виникнути труднощі і при розмежуванні

III і IV груп - здоров'я. Диференціювати слід в залежності від ступеня вираженості патології та обліку функціональних можливостей організму дитини. Доцільно , щоб при огляді кількома фахівцями групу здоров'я визначав кожен , а остаточний висновок в цілому ( до якої групи здоров'я слід віднести дитину) ставить педіатр або завідувач дошкільно - шкільним відділенням поліклініки , який очолює диспансеризацію і масові медичні огляди дітей .

Розроблена НДІ ГДП МОЗ СРСР « Схема визначення групи здоров'я при масових лікарських оглядах дітей залежно від характеру і ступеня вираженості деяких поширених відхилень у стані здоров'я ( таблиця 14 ) допомагає лікарям у спірних випадках при розмежуванні ІІ та ІІІ груп , а також III і IV. Однак слід мати на увазі , що якщо виявлено декілька захворювань , кожне з яких дає підставу віднести дитину до ІІІ - їй групі при зниженні функціональних можливостей організму , то дитині повинна бути визначена IV група здоров'я .

Лікар зобов'язаний в історії розвитку дитини або в індивідуальній карті дитини поряд з діагнозом записати групу здоров'я .

Цінність такого угрупування полягає в тому , що вона дає можливість судити про здоров'я в цілому , а не по окремих ознаках, а також дозволяє визначити соціальну дієздатність окремих індивідуумів і колективу дітей ( Г.Н. Сердюковская ) . Особливо велике значення в соціальному плані викликає II група . До впровадження в практику охорони здоров'я методики комплексної оцінки стану здоров'я дітей ця частина дітей випадала з поля зору лікаря , так як їх відносили до категорії «практично здорових » , не враховуючи наявних , як правило , у них функціональних відхилень , між тим , функціональні можливості дітей ІІ групи знижені і вони вимагають підвищеної уваги , оскільки функціональні відхилення , якщо під час не вжити заходів , можуть перейти у хворобу.

У цю групу входять діти групи ризику, часто і тривало хворіють, з пониженою опірністю організму, тобто загрозливий контингент для виникнення хронічних захворювань і переходу з ІІ-й у ІІІ-у групу. Отже, ця група дітей вимагає постійної турботи медичного персоналу з профілактики хронічних захворювань.

У методичних рекомендаціях за комплексною оцінкою стану здоров'я дітей вказується, що запропонована методика знаходить саме широке застосування для оцінки впливу різних факторів зовнішнього середовища та умов виховання на зрушення у стані здоров'я окремо взятих індивідуумів і дитячих колективів, оцінка ефективності оздоровчих заходів та характеристики санітарного стану дитячого населення ., Однак ця методика не призначена для спеціальних цілей в тому числі: при вирішенні питань про спортивний, професійному доборі, визначення груп для занять з фізкультури і т. д.

СХЕМА РОЗПОДІЛУ ДІТЕЙ РАННЬОГО І ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗА ГРУПАМИ ЗДОРОВ'Я.

Група

Хроніч. патологія

Функціональний стан основних систем і органів

Резистентність і реактивність

Фізичний та нервово-психічний розвиток

1

2

3

4

5

Група І без відхилень

відсутня

без відхилень

Захворюваність за період попередній спостереженню - рідкісні і легко протікають гострі захворювання

Нормальне відповідає віку

Група II з функціональними

відхиленнями (група «ризику»)

відсутня

Наявність функціональних відхилень. Для дітей першого року життя - обтяжений акушерський анамнез (токсикоз, інша патологія вагітності, ускладнений перебіг пологів, багатоплідна вагітність), недо ¬ носіння без різких ознак незрілості, несприятливий Протя ¬ гом раннього неотального періоду. Карієс зубів - субкомпенсована форма, аномалія прикусу.

Захворюваність - тривалі гострі захворювання з подальшим затяжним реконоалесцентним періодом - млявість, підвищена збудливість, порушення сну і апетиту, субфебрилітет і т.д.

Нормальний фізичний розвиток, дефіцит або надлишок маси тіла I ступеня. Нормальне плі нерізко виражене відставання нервово-психічного розвитку.

Група III.

стан

компенсації

Наявність хронічної патології, вроджених дефектів розвитку органів і систем

Наявність функціональних відхилень і патологічно зміненої системи органу без клінічних проявів, функціональних відхилень інших органів і систем. Карієс зубів - декомпенсована форма

Захворюваність-рідкісні, неважкі за характером перебігу основного хронічного захворювання без вираженого погіршення загального стану і самопочуття. Рідкісні ннтеркурентние захворювання.

Нормальний фізичний розвиток, дефіцит або надлишок маси тіла 1 або II ступеня, низький зріст. Нервово-психічний розвиток нормальний або відстає.

1

2

3

4

5

Група IV. стан субкомпенсації

Наявність хронічної патології, вроджених дефектів розвитку систем і органів.

Наявність функціональних відхилень патологічно зміненого органа, системи та ін органів і систем.

Захворюваність - часті загострення основного хронічного захворювання з порушенням загального стану і самопочуття після загострення або із затяжним рсконвалесцентним періодом

після інтеркурентних захворювання.

Нормальний фізичний розвиток, дефіцит або надлишок, маси

тіла I або II ступеня, низький зріст. Нервово психічний розвиток нормальний або відстає.

Група V. стан декомпенсації.

Наявність тяжкої хронічної патології або важкого вродженого пороку, вирішувати наперед інвалідність дитини.

Вроджені функціональні відхилення патологічно зміненого органа, системи інших органів і систем.

Захворюваність - часті важкі загострення основного хронічного захворювання - часті гострі захворювання.

Нормальний фізичний розвиток, дефіцит або надлишок маси тіла I або ІІ ступеня, низький зріст. Нервово-психічний розвиток, нормальне або відстає.

* Можливо наявність поодиноких морфологічних вроджених дефектів розвитку (аномалія нігтів, маловираженим деформація вушної раковини, родима пляма і ін, які не відбиваються на функціональному стані і життєдіяльності організму.

** При профілактичних оглядах резистентність, і реактивність визначаються за особливостями онтогенезу, кратності гострих захворювань, перенесених дитиною за попередній огляду період, за клінічними ознакою реактивності.

   У процесі спостереження за дитиною група здоров'я у нього може змінюватися в залежності від динаміки стану здоров'я

Для оцінки стану здоров'я та розподілу дітей раннього та дошкільного віку за групами здоров'я слід використовувати інструкцію про комплексною оцінкою стану здоров'я дітей , викладену в додатку 22 до наказу МОЗ СРСР від 19 січня 1983 № 60.

Визначивши , в яку групу здоров'я відноситься дитина для встановлення причинно -наслідкових зв'язків виявлених відхилень , повинні бути обстежені умови виховання дитини в школі ( дошкільному закладі ) та сім'ю.

Орієнтовна схема обстеження умов розвитку дитини у школі та сім'ї наводиться нижче ( додаток 1).

Оцінка зрушень стану здоров'я колективу дітей у практиці застосовується з різними цілями : при вивченні законів росту і розвитку дітей ; для розробки заходів щодо зміцнення здоров'я дитячого населення , при оцінці ефективності впроваджених гігієнічних заходів в роботу дитячого закладу ; при оцінці ефективності оздоровчих заходів; при вивченні впливу на здоров'я дитячих контингентів різноманітних факторів навколишнього середовища та умов виховання ( праці , навчання , спорту , відпочинку , клімату , соціальних факторів , шкідливих умов і т. д.).

Оцінку динаміки здоров'я дитячого населення залежно від поставленої мети проводять в часі , тобто до впливу досліджуваного фактора і після, а також у просторі - зіставлення в один і той же відрізок часу стану здоров'я , наприклад , школярів м. Москви та м. Свердловська, або СРСР і Франції.

Оцінка стану здоров'я дитячого населення проводиться за чотирма критеріями, зазначеним вище: враховується фізичний розвиток, функціональний стан основних систем і органів організму, патологічна ураженість (хронічні захворювання ) і ступінь опірності організму, про яку можна судити за рівнем гострої захворюваності (за даними обертаності за мед. допомогою).

Оцінка фізичного розвитку та функціонального стану основних систем і органів може проводитися в порівнянні середніх арифметичних зважених різних показників (довжина, маса тіла, життєва ємкість легень, частота серцевих скороченні і т. д.).Наприклад, довжина тіла хлопчиків 7 років в 1980 р. м. Києва 124,47 см, а в 1955 р. 123,9 см, тобто різниця становить + 0,57 см. Для того, щоб судити про достовірність різниці між М1 (1980) і М2 (1955) необхідно обчислити критерії достовірності різниці Стьюдента, який визначається за формулою:

t=М1-М2/√m12+m22

де m1 і m2 помилки відповідних середніх величин М1 і M2, Отримавши з таблиць значення m1 = 0,42 см і m2 - 0,51 см легко обчислити

t= 124.47-123.9/√0.42+0.51=0.57/0.66=0.8 т.е.

(Р> 0,05). Якщо t> 3, то ймовірність помилки отриманої різниці дуже мала (р <0,001), це означає, що в 99,7% випадків і при інших вибірках буде мати місце різниця між середніми величинами. Якщо t <2, то ймовірність достовірної різниці 95,5% і Р <0,05. У наведеному прикладі різниця довжини тіла хлопчиків статистично значуще не змінилася за даний відрізок часу, тобто вона не істотна, при іншій вибірці її могло б і не бути, Крім порівняння середніх арифметичних зважених різних показників фізичного розвитку колективу дітей, широко використовується і так званий, метод розподілу відносних чисел. Для оцінки рівня і зрушень у фізичному розвитку колективу дітей (одного класу, школи, району і т. д.) необхідно оцінити фізичний розвиток кожної дитини даного колективу, визначити, до якої оціночної групи відноситься дитина, а потім розрахувати у відсотках скільки дітей в оцінюваному колективі потрапляє в ту чи іншу групу. Так само проводиться аналіз і в зіставлялися колективі дітей. Достовірність різниці перевіряється за формулою:

t=Р1-Р2/√m12+m22

де Р1 - це відсоток дітей, віднесених до тон або іншій групі першого з порівнюваних колективів; Р2 - другого, m1 помилка Р1, а m2 помилка Р2.

m1, визначається за формулою m1 = √ Р1 (100-Р1) / N1, де N1 - загальне число дітей, з яких обчислюються відсотки при розподілі дітей за оціночними групам. Наприклад, у школі № 8 гармонічно розвинутих хлопчиків 67% - Р1, загальне число обстежених 233, а в школі № 71 їх тільки 43% - Р2, при N2 рівному 249.

Визначаємо помилки

m1=√67 (100-67)/233=√9,6=3,1

m1==√43 (100-43)/249=√9,8=3,1

Отже t=67-43/√3,12+3,12=24/√9,6+9,6=24/√19,2=24/√4,4=5,4

а це означає, що t> 3 і виявлена ​​різниця достовірна (р <0,001).

При вивченні фізичного розвитку використовується коефіцієнт кореляції, за допомогою якого легко встановити зв'язок між різними ознаками, припустимо, між довжиною і масою тіла, або довжиною тіла і окружністю грудей. 'Якщо «Z» = 0, то зв'язку між ознаками не існує. При «Z» = 1 зв'язок абсолютний - при зміні одного показника також суворо виразно змінюється і інший. Якщо значення коефіцієнта кореляції до 0,30, то зв'язок слабий, від 0,30 до 0,50 ступінь зв'язку помірнй. Величина коефіцієнта більш 0,50 свідчить про високий ступінь зв'язку. Кореляція може бути прямою при позитивному значенні «Z» і зв'язок може бути зворотний при негативному значенні «Z». Це означає, що зі збільшенням величини одного показника, зменшується величина іншого.

У деяких випадках для оцінки однорідності розвитку дітей з того чи іншому показнику використовують і метод зіставлення величин середньо - квадратичних відхилень від середніх величин . Чим вище значення δ , тим більше розмах коливань даної ознаки від мінімуму до максимуму , тобто має місце великий розкид показників . Наприклад , у хлопчиків 16 років школи № 80 по довжині тіла δ ± 8,6 см , а у хлопчиків 16 років сільської школи δ ± 6,1 см; отже , по довжині тіла хлопчики в школі м. Києва понад різнорідні, тобто в дану вибірку потрапили поряд з високорослими та низькорослі , а в сільській школі розмах коливань від мінімальної до максимальної величиною довжини тіла значно менше - колектив по довжині тіла більш однорідний .

Для оцінки стану здоров'я дітей крім показників фізичного розвитку повинна , бути вивчена захворюваність за матеріалами обертаності за медичною допомогою , коли виявляється , головним чином , гостро виникаючі хвороби , а хронічні тільки при загостреннях з вираженою клінічною симптоматикою , яка і призводить до обігу за медичною допомогою. Вивчення захворюваності наводиться за кількістю випадків і днів , середньої тривалості захворювань , за статтю та віком дітей , сезонах року , структурі , питомій вазі окремих хвороб і кратності захворювань. При цьому визначаються наступні показники:

1 . Загальна захворюваність (поширеність ) - захворювань.

Кількість всіх дітей, яуі звирнулися за допомогою за 1 рік Х1000

Загальна кількість дітей, які перебувають під наглядом

2. Поширеність окремих хвороб.

Кількість випадків окремої хвороби (напр. грип) у дітей за 1 рік Х1000

Загальна кількість дітей, які перебувають під наглядом

3. «Індекс здоров'я».

Число дітей жодного разу не зверталися за медичною

допомогою за 1 рік Х100

Загальна кількість дітей, які перебувають під спостереженням.

4. Коефіцієнт часто хворіючих.

Число дітей, які хворіють 4 і більше разів за 1 рік Х100

Загальна кількість детой, що знаходяться під наглядом

5. Структура захворюваності (питома вага кожного захворювання) - відповідно до прийнятої класифікації.

Кількість дітей, хворих (наприклад ангіною або ін) за рік Х100

Загальна кількість хворіли дітей

6. Кратність захворювань.

Число дітей хворіли (1, 2, 3 і т. д. раз) у році Х100

Загальна кількість хворіли дітей за рік

Крім аналізу захворюваності у випадках (кількість дітей) підраховують і середню тривалість захворювань (як загальну, так і окремо взятих хвороб). Загальне число днів захворювань у дітей за рік.

1. Середня кількість днів захворювань на одну дитину.

Загальне число днів захворювань у дітей за 1 рік

Кількість хворих дітей у даному році

2. Середня тривалість окремого захворювання на одну дитину.

Число днів хвороб дітей (наприклад ангіна)

Число випадків захворювань (ангіни)

Кожен з наведених коефіцієнтів звичайно обчислюють диференційовано за віком і статтю. Загальна кількість дітей, які перебувають під наглядом, може характеризувати окремо взяте установа, або групу установ, район, місто, регіон як для загальної захворюваності., Так і окремо взятих хвороб.

Аналіз захворюваності дозволяє виявити характер і рас ¬ пространения гострих захворювань у колективі дітей.

Аналіз захворюваності дозволяє виявити характер і поширення гострих захворювань у колективі дітей.

Хронічні хвороби ( патологічна ураженість ) вивчаються за матеріалами поглиблених медичних оглядів дітей і підлітків. Залежно від віку дітей їх періодичність змінюється .

Відповідно до «Методичних рекомендацій з організації лікувально - профілактичної допомоги в дошкільних дитячих установах » № 02-23/18 від 3.12.75 р. МОЗ СРСР та наказу МОЗ СРСР і Мінпроса СРСР № 885 від 14 вересня 1976 планові огляди лікарем дітей у віці до 6 місяців проводяться кожні 10 днів , 6 місяців до 1 року 2 рази на місяць , від 1 року до