Питання для самоконтролю

1. В чому полягає суть стаді судового розгляду?

2. Які завдання вирішуються у стадії судового розгляду?

3. Які ідеї належать до загальних положеннь судового розгляду і чому?

4. Як забезпечується розумність строку судового розгляду кримінального провадження?

5. Які наслідки заміни суддів зі складу суду?

6. Яка роль головуючого (судді) в судовому засіданні?

7. 24. Як визначаються межі судового розгляду кримінальної справи?

8. Чи може суд вийти за межі обвинувачення, від якого захищається особа?

9. Хто і з яких підстав може змінити обвинувачення під час судового розгляду?

10. Як вирішується питання про додаткове (нове) обвинувачення під час судового розгляду?

11. В якому порядку змінюється чи висувається додаткове обвинувачення?

12. З яких підстав розгляд кримінального провадження може бути відкладений?

13. Які наслідки відкладення судового розгляду?

14. З яких підстав судове провадження може бути здійснене в режимі відеоконференції?

15. Умови застосування відео конференції в судовому розгляді?

16. З яких частин складається судовий розгляд кримінальної справи?

17. Які дії належать до підготовчих у судовому розгляді?

18. У якій послідовності вчиняються підготовчі дії?

19. З чого розпочинається зясування судом обставин кримінального провадження?

20. Які завдання вирішує суд під час судового слідства?

21. Який порядок застосування спрощеного судового розгляду?

22. Які гарантії правильності застосування скороченого судового розгляду встановлює закон?

23. З допомогою яких судово-слідчих дій здійснюється дослідження і перевірка доказів під час судового розгляду?

24. Який порядок допиту обвинуваченого?

25. В чому відмінність прямого допиту свідка від перехресного?

26. В якому порядку задаються запитання допитуваному свідку?

27. В чому особливості проведення повторного і одночасного видів допиту свідка у суді?

28. В яких випадках може бути призначена експертиза у суді?

29. З яких підстав і щодо яких обставин може бути допитаний експерт у суді?

30. Які умови і порядок проведення судового огляду на місці?

31. За якими правилами досліджуються речові докази і документи у суді?

32. Який порядок дослідження документів, що містяться на аудіо чи відео носіях інформації?

33. Чи може бути проведено пред’явлення для впізнання у суді?

34. З якою метою, кому, про проведення яких дій можуть направлятись судові доручення?

35. Що є приводом і підставою для направлення судового доручення?

36. Яка форма і зміст доручення суду?

37. В чому суть та завдання судових дебатів?

38. Хто з учасників провадження має право брати участь у судових дебатах та у якій послідовності?

Задачі

1. На завершенні судового слідства у справі про обвинувачення Горбатюка за ст. 286 КК України захисник обвинуваченого подав до суду фотознімки (панорамний, вузловий і детальний) місця автоподії. Ці фотознімки свідчили, що в протоколі огляду місця події не були відображені суттєві обставини, а гальмівний шлях визначений неточно. У цьому зв’язку захисник заявив клопотання про дослідження і доручення до провадження, поданих ним фотознімків, а також проведення судом огляду на місці.

Висловлюючи свою думку щодо заявленого захисником клопотання, прокурор відзначив, що повторне проведення огляду місця події навряд чи внесе щось нового у зібрану досудовим слідством доказову базу, а тому нехай це клопотання суд вирішує на свій розсуд. Що ж стосується поданих захисником фотознімків, то він заперечує проти цього, оскільки сторона захисту не надала йому для ознайомлення зазначені матеріали до початку судового розгляду і у нього є сумніви у їх достовірності.

Суд задоволив клопотання захисника.

Зробіть аналіз описаної ситуації і дайте оцінку діям захисника, державного обвинувача і суду під кутом зору чинного КПК.

2. Під час судового розгляду кримінального провадження про обвинувачення Слюсаренка у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, прокурор вирішив змінити обвинувачення. На його переконання дані судового розгляду підтверджують, що обвинувачений вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК. Про зміну обвинувачення прокурор заявив судові клопотання. Висловлюючи свою думку щодо цього клопотання, захисник обвинуваченого адвокат Гикавка вказав, що воно не може бути задоволене. Він відзначив, що згідно ч.3 ст.337 КПК змінити обвинувачення в суді шляхом перекваліфікації кримінального правопорушення на більш тяжке прокурор не вправі, оскільки суд може розглядати провадження тільки в межах пред’явленого обвинувачення чи менш тяжкого обвинувачення.

Представник потерпілого адвокат Перебийніс з приводу клопотання прокурора висловив таку думку: змінити обвинувачення в суді прокурор вправі, проте може це зробити тільки у відповідному процесуальному рішенні, копія якого повинна бути вручена всім учасникам судового розгляду. Така зміна може відбутися як з метою полегшення становища обвинуваченого (зменшення обсягу обвинувачення або перекваліфікація діяння на кримінальний закон, який передбачає відповідність за менш тяжкий злочин), так і його обтяження. Але прокурор не дотримав процедури зміни обвинувачення в суді, а тому його клопотання не підлягає задоволенню.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суддя вийшов до нарадчої кімнати і виніс ухвалу про відмову у задоволенні клопотання, обґрунтувавши її неможливістю вийти за межі обвинувачення в сторону погіршення становища обвинуваченого та недотриманням прокурором процедури зміни обвинувачення.

Проаналізуйте описану ситуацію і дайте відповіді на такі запитання:

1. Чи вправі прокурор змінити обвинувачення в суді?

2. Якщо вправі, то за яких умов і в якому процесуальному порядку?

3. Чи вправі прокурор змінити обвинувачення в суді на більш тяжке?

4. Чи правильно діяв суд в описаній ситуації?

3. Під час судового розгляду кримінального провадження про обвинувачення Кондратюка у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України до місцевого суду Шевченківського району м.Львова надійшло клопотання потерпілого Сидора про здійснення судового провадження в режимі відеоконференції. В клопотанні вказувалось, що потерпілий, який є мешканцем м.Дніпропетровськ, внаслідок злочину став інвалідом, потребує постійного медичного нагляду, з огляду на що особисто прибути до Львова для допиту у судовому розгляді не може. Під час обговорення клопотання обвинувачений та його захисник висловились проти дистанційного допиту потерпілого, що на їх думку не дозволить спростувати неправдивість його показів. Прокурор підтримав клопотання. За цих обставин суд, порадившись на місці, постановив ухвалу про проведення допиту потерпілого в режимі відеоконференції, яка була занесена секретарем до журналу судового засідання. Оголосивши перерву, суд видалився до нарадчої кімнати для винесення ухвали, якою доручив Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська вчинити необхідні дії пов’язані з дистанційним судовим провадженням.

У визначений в ухвалі час, після винанання судовим розпорядником Індустріального районного суду м. Дніпропетровська дій пов’язаних з встановленням особи потерпілого, було розпочато дистанційний допит потерпілого Сидора. В ході допиту секретар судового засідання Шевченківського районного суду м. Львова неодноразово звертався до потерпілого з проханням говорити виразно, оскільки ведеться запис допиту, за яким буде складно зясувати суть його показань. Також декілька раз виникали незначні тезнічні неполадки із транслюванням зображення, у зв’язку з чим суд змушений був відкладати засідання до їх усунення секретарем. Під час останньої такої перерви було перервано зв’язок між судами, відновити який в цей день так і не вдалось, про що головуючий склав відповідний акт і долучив його до матеріалів провадження. Судове засідання на підставі ухвали суду було відкладено до наступного дня, коли допит потерпілого й було завершено.

Зробіть правовий аналіз ситуації, відповівши додатково на наступні запитання:

1. За яких умов є можливим проведення процесуальних дій в суді в режимі відеоконференції?

2. Які особливості дистанційного провадження за участю осіб, до яких застосовані заходи безпеки?

3. Чи впливає дистанційне провадження на оцінку доказів, отриманих в такий спосіб?

4. Провадження про обвинувачення Сидоренка та Георгадзе у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, було призначено до розгляду на 10 год. 20 лютого. На цей час у судове засідання були доставлені обвинувачені, які знаходились під вартою, та з’явились всі учасники судового розгляду і окремі викликані в суд свідки. О 10 год. 45 хв. суд зайняв своє місце, і суддя відкрив судове засідання. Після цього він заслухав пояснення секретаря судового засідання, хто з учасників судового розгляду з'явився. Попередивши присутніх свідків про відповідальність за відмову від показань та давання завідомо неправдивих показань, головуючий видалив їх із зали суду. Потім він встановив особи обвинувачених та опитав їх, чи визнають вони себе винними та чи довіряють суду розглянути провадження. Не одержавши заперечень щодо продовження розгляду в цьому складі суду, головуючий оголосив про початок судового розгляду і запропонував по черзі прокурору, захисникам висловити свої позиції щодо обвинувачення і подати свої пропозиції щодо встановлення порядку дослідження доказів.

1. Яке призначення підготовчий дій під час судового розгляду?

2. Який порядок (послідовність) проведення підготовчих дій?

3. Чи було допущено порушення головуючим процедури судового розгляду? Якщо так, то в чому воно полягає?

4. Чи вправі учасники судового розгляду звертати увагу головуючого в судовому засіданні на допущені ним порушення процесуального закону або заперечувати його дії?

5. Складіть письмову схему послідовності підготовчих дій суду в судовому засіданні?

5. В провадженні про обвинувачення Федорова за ч. 3 ст. 186 КК України суд викликав в судове засідання 18 свідків і двох експертів. Після відкриття судового засідання секретар судового засідання повідомила, що сім свідків в судове засідання не з'явилось. Стосовно двох з них було відомо, що вони хворі. Ще один знаходився у довготривалому відрядженні. Причину неявки чотирьох свідків з'ясувати не вдалось. Продовживши судовий розгляд, суд допитав експертів і 11 свідків, що з’явились. Після чого запропонував сторонам провадження висловити свої думки щодо наслідків неявки інших свідків. Прокурор заявив, що, на його думку, є всі підстави завершувати з’ясування обставин кримінального провадження шляхом перевірки доказів, оскільки обставини з'ясовані повно, обвинувачений сам визнає частково свою вину. Крім того зазначив, що в матеріалах провадження є покази цих свідків і у випадку необхідності їх можна дослідити за правилами дослідження документів, адже вони були вікриті стороні захисту. Але нового нічого вони не внесуть у з’ясовані обставини. Відкладати ж судовий розгляд не доцільно, оскільки через два дні він від’їжджає на місячні курси підвищення кваліфікації при Академії прокуратури України (м.Київ). Тому, якщо суд дійде висновку, що без їх допиту завершувати з’ясування обставин провадження неможливо, то хай в такому разі зупинить судове провадження.

Захисник обвинуваченого, навпаки, наголосив на тому, що з’ясування обставин провадження без допиту свідків, які не з'явились, завершувати не можна, оскільки буде порушено принцип безпосередності дослідження доказів у справі. Він заявив клопотання про відкладення судового засідання і вжиття заходів до виклику всіх свідків, а у випадку їх ухилення від явки до суду - застосувати привід.

1. В чому полягає суть принципу безпосередності і усного дослідження доказів в суді? Які наслідки його недотримання?

2. Чи допускає кримінально-процесуальний закон відхилення від цього принципу?

3. Який порядок допиту свідка в суді?

4. Зробіть правовий аналіз позицій прокурора і захисника.

5. Як має поступити суд в описаній ситуації?

6. Самбірським районним судом Львівської області розглядалась справа про обвинувачення Корнієнка у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.152 КК України. Під час судового слідства після допиту потерпілої один з суддів поставив питання про необхідність огляду місця події, оскільки в її показах і показах підсудного є істотні протиріччя. Місце події злочину знаходилось на віддалі 27 км. від суду. Прокурор, захисник підсудного, потерпіла та її представник не заперечували проти огляду місця події судом. Підсудний також не заперечував, але вважав, що особливої необхідності у виїзді на місце події немає, оскільки в справі є протокол його огляду, складений слідчим і підписаний ним (підсудним). Начальник конвою повідомив головуючого, що конвой зможе доставити підсудного на місце події лише спеціальним транспортом і за умови, що на це він одержить згоду свого безпосереднього начальника.

Оскільки спеціального транспорту в цей час не було, суд ухвалив рішення провести огляд місця події без участі підсудного. Крім того, секретар судового засіданя попросила головуючого відпустити її, оскільки поїздка вимагатиме кілька годин часу, а їй необхідно забрати з дитячого садка дитину.

Головуючий відпустив її, доручивши скласти протокол огляду судом місця події одному з суддів, що входили до судової колегії в даній справі.

1. Які слідчі дії вправі провести суд під час судового слідства?

2. Який порядок огляду місця події судом?

3. Чи у відповідності із чинним кримінально-процесуальним законом була проведена названа слідчо-судова дія?