Питання для самоперевірки

1. Назвати порядок переходу платників до спрощеної системи оподаткування.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої - шостої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої та п'ятої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється свідоцтво платника податку на додану вартість.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу державної податкової служби заяву.

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Тема 8 Плата за землю

Зміст

1. Податковий кодекс України, Закон України «Про державний бюджет України на поточний рік».

1. Податковий кодекс України, Закон України «Про державний бюджет України на поточний рік».

Плата за землю — загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та оренд­ної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Плата за землю має два види: земельний податок та орендна плата. Перший сплачують власники земельних діля­нок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, якими є особи, що мають земельну ділянку у постійному чи тимчасово­му користуванні (за винятком оренди). Орендарі земельних ділянок сплачують орендну плату на підставі договору оренди.

Статтею 22 Земельного кодексу України встановлено, що пра­во власності на землю або право користування наданою зе­мельною ділянкою виникає після встановлення землевпоряд­ними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місце­вості) й одержання документа, що посвідчує це право. На підставі Порядку ведення Державного земельного кадастру, постанова КМУ від 17.10.2012 № 1051, таким документом є акт на право власності чи користування землею, який видається і реєструється сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів.

Отже, одержання акта є моментом, починаючи з якого власники землі та землекористувачі стають платниками Зе­мельного податку.

Платниками податку є:

• власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

• землекористувачі.

Об’єктами оподаткування є:

• земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

• земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування є:

• нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

• площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.