Тема 3. Категорійний апарат науково-педагогічного дослідження

3.1. Визначення об’єкта, предмета, мети і завдання педагогічного дослідження.

3.2. Формування гіпотези наукового дослідження.

3.3. Характеристика новизни дослідження.

3.1. Визначення об’єкта, предмета, мети і завдання педагогічного дослідження.

Об'єкт дослідження ‑ це сукупність споріднених елементів, серед яких виділяється один як предмет дослідження. Тобто об'єкт і предмет пов'язані між собою як ціле та його частина, як множина та її одиниця, як система та її компонент, як рід і вид понять або явищ об'єктивної реальності. Іншими словами, частина об'єктивної реальності, яка на певний момент знаходиться в полі зору теоретичної чи практичної діяльності дослідника, є об'єктом, а той бік, властивості й відношення об'єкта, що досліджуються з певною метою і дістають наукове пояснення, є предметом.

Один і той самий об'єкт може досліджуватися в різних аспектах. Тому визначення предмета слід розуміти як вирізнення певного “ракурсу” дослідження, як припущення про найсуттєвіші для вивчення обраної проблеми характеристики об'єкта.

У виборі об'єкта і предмета дослідження можна йти двома шляхами. Перший передбачає формулювання проблеми, з якої дослідник переходить до теми, об’єкта, предмета, мети дослідження, поступово звужуючи і конкретизуючи галузь питань, що розглядаються.

Мета дослідження – це поставлена кінцева мета, кінцевий результат, на досягнення якого спрямоване дослідження. Вона повинна узгоджуватися з назвою дипломної роботи і містити не тільки очікувані її результати, а й вказувати, на яких наукових передумовах вона базується, чим і як досягається (із залученням яких наукових гіпотез, ідей, явищ, законів та ін.). Небажано вживати такі формулювання мети дипломного дослідження, як: “обґрунтування і розробка наукових основ” або “розробка методів і засобів підвищення ефективності” та ін., без конкретизації наукових передумов, на яких базується досягнення поставленого завдання.

Завдання дослідження не повинні бути глобальними, такими, що претендують стати темами окремих дипломних робіт. Вони повинні “працювати” на мету дисертації. Не слід захоплюватись їх кількістю, це призводить до громіздкості роботи й неповного їх вирішення.

Можна навести такий варіант завдань педагогічного дослідження:

Педагогічна проблема відображає вимоги до вдосконалення певної галузі педагогічного процесу, до підвищення його ефективності.

Тема є локалізацією тієї сфери педагогічного процесу, яка обрана для дослідження певного аспекту проблеми.

Об'єкт становить цілісне утворення елементів педагогічної реальності чи знань про неї, що є частиною педагогічного процесу, зафіксованою в темі для подальшої конкретизації.

Предмет визначає той бік об'єкта, що досліджуються в певних умовах.

Мета спрямовує дослідження на одержання нових знань про предмет, що дадуть можливість підвищити якість педагогічного процесу.

Завдання ‑ це ті дослідницькі дії, які необхідно виконати для досягнення поставленої мети, розв’язання проблеми або для перевірки сформульованої гіпотези дослідження.

3.2. Формування гіпотези наукового дослідження.

Нове педагогічне знання зароджується у формі провідної ідеї дослідження та задуму його реалізації. На цій основі формулюється гіпотеза, що лаконічно і стисло відображає суть та внутрішню логіку наукового пошуку, визначає, “індивідуальність” усієї роботи.

Гіпотеза — це обґрунтоване припущення про можливі способи розв'язання визначеної проблеми. Для того, щоб її сформулювати, треба добре знати об'єкт дослідження. Лише за умови старанного вивчення характерних рис педагогічних явищ можна висловити гіпотетичне положення, яке вимагає подальшої перевірки. Воно висувається як своєрідний висновок про існування проблеми, педагогічних суперечностей, їх причин. Причому у формулюванні висновку мають чітко проглядати ті положення, які необхідно доводити і захищати..

До наукової гіпотези ставляться такі дві основні вимоги:

1) гіпотеза не повинна містити понять, які не уточнені;

2) вона повинна бути такою, що перевіряється за допомогою наявних методик.

Що означає перевірити гіпотезу? Це означає перевірити ті наслідки, які логічно з неї випливають. В результаті перевірки гіпотезу підтверджують або спростовують.

Існує два типи гіпотез.

Перший тип — теоретичні гіпотези, в основу яких покладено наукові закономірності, методологічні положення, логічні судження, аргументовані прогнозування, фундаментальні знання, що можуть бути не лише педагогічними, а й суміжними знаннями з психології, соціології, естетики, мистецтвознавства тощо. Другий тип ‑ емпіричні гіпотези.

У пояснювальних гіпотезах розкриваються можливі наслідки, що випливають з певних причин, а також характеризуються умови, за яких ці наслідки будуть неодмінно, тобто пояснюється вплив факторів на бажаний результат.

В описових гіпотезах просто висвітлюються причини та можливі результати педагогічної діяльності, але не розкриваються ті закономірності, що зв'язують їх.

3.3. Характеристика новизни дослідження.

У формулюванні наукової новизни важливо враховувати три провідні умови:

1) Розкриття виду результату, тобто необхідно вказати, який тип нового знання добув дослідник. Це може бути вироблення концепції, методики, класифікації, закономірностей тощо, або методичних рекомендацій, дидактичних пропозицій, форм виховної роботи, які раніше не були відомі в педагогіці. Тобто слід розрізняти теоретичну та практичну новизну.

2) Визначення рівня новизни отриманого результату, його місця серед відомих наукових фактів. У зіставленні з ними нова інформація може виконувати різні функції: уточнювати, конкретизувати існуючі відомості, розширювати і доповнювати їх або суттєво перетворювати. В залежності від цього виділяють такі рівні новизни: конкретизація, доповнення, перетворення.

3) Оцінкою нових результатів є їх розгорнутий і чіткий виклад, а не формальне, нічим не підкріплене запевнення, що теоретичні позиції і практичні висновки дослідження є новими. Наприклад, автори стверджують, що “досліджені ними педагогічні умови”, “опрацьовано дидактичну систему”, “розроблено оригінальну методику” тощо. Однак усе просто декларується, а суть цих умов, систем, методик не розкривається.

Практична значимість результатів дослідження може полягати в можливості:

– розв’язання на їх основі тієї чи іншої практичної задачі;

– проведення подальших наукових досліджень;

– використання одержаних даних в процесі підготовки тих чи інших спеціалістів.