Тема 5: Принципи науково-педагогічного дослідження.

5.1. Сутність основних принципів наукового дослідження.

5.2. Системний цілісний підхід в педагогічному дослідженні.

5.3. Компоненти та категорії оцінки педагогічних систем.

5.1. Сутність основних принципів науково-педагогічного дослідження.

Принцип історизму визначається тим, що процес виховання не можна обмежити засвоєнням особистістю тільки провідних виховних ідей. Дуже важливо виробити в особистості вміння застосовувати ці ідеї, положення, світоглядні висновки і закономірності до аналізу конкретних явищ громадського життя, літератури, культури, а також природи, науки і техніки. Необхідно обґрунтувати прийоми аналізу подій суспільно-політичного життя усередині країни і в усьому світі. Все це буде сприяти розвитку дієвості виховання, поглибленню самих світоглядних знань, перетворенням їх у глибокі переконання особистості.

5.2. Системний цілісний підхід в педагогічному дослідженні.

Визначити поняття „педагогічна система” можна тільки усвідомивши, що таке „система” взагалі.

Поняття системи є категорією філософською. Сучасна філософія вкладає у це поняття дуже широкий зміст. З точки зору філософії система (від грецького systema·‑ складене з частин, поєднання) — множина елементів, які знаходяться у відношеннях і зв'язках між собою, завдяки чому утворюється певна цілісність, єдність. Система ‑ це цілісність, в якій всі елементи так тісно пов'язані між собою, що стають по відношенню до оточуючого їх середовища та інших систем певною єдністю. Термін "система" використовується людством з давніх часів і охоплює значний перелік об'єктив різного походження: сонячна система, система числення, виробнича система тощо.

5.3. Компоненти та категорії оцінки педагогічних систем.

Педагогічну систему можна визначити як безліч взаємозалежних структурних і функціональних компонентів, які підпорядковані цілям виховання, освіти і навчання підростаючого покоління і дорослих людей.

Внаслідок того, що педагогічних завдань безмежна кількість, а способів вирішення ще більше, тому при досліджені об’єкта необхідно відшукати такі способи, які б дали можливість розкрити загальні закономірності, тобто знайти критерії продуктивного вирішення педагогічних завдань у відповідності завчасно визначених показників. Такий пошук необхідно здійснювати в декілька етапів, а саме:

1) визначаються критерії продуктивного вирішення завдань, коли за основу береться діючий зміст підготовки учнів (студентів) формування професійних завдань;

2) визначають групу керівників, педагогів або учнів (студентів) з різним рівнем діяльності, тобто з різним рівнем продуктивності на основі завчасно передбачених критеріїв;

3) проводять порівняння досліджуваної системи і послідовність їх дії, які зв’язані з вирішенням поставлених завдань;

4) визначають загальні дії кожного із досліджуваних фахівців незалежні від рівня майстерності;

5) визначають дії, які забезпечують продуктивне вирішення даного завдання і критерії, які необхідні для визначення рівня діяльності фахівця за професійними ознаками.

Критеріями майстерності фахівця можуть служити: глибокий аналіз матеріалу, який вивчається, і труднощі учнів при вивченні його; вивчення причин, що викликають труднощі і помилки учнів (студентів); перспективне планування вивчення не тільки матеріалу, але й різностороннього діяльності учнів (студентів); розміщення матеріалу за рівнем складності; поступове підвищення степені самостійного засвоєння матеріалу учнями (студентами); створення умов для самостійного поповнення знань, умінь і навичок учнів (студентів); визначення далеких, середніх і близьких перспектив розвитку процесу навчання, виховання і освіти; вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на розвиток особистості; формування особистості у відповідності до конкретних завдань розвитку суспільства; вміння використовувати різні форми і методи, знаходити правильне вирішення і успішно його реалізувати в різній педагогічній ситуації.

Як наслідок, специфіка системного підходу полягає в тому, що об’єктом дослідження стають одночасно педагоги і учні. Критерій оцінки діяльності педагогів формується на основі об’єктивних показників діяльності учнів (студентів). Тому, звертаючись до системного підходу, необхідно глибоко вникнути в закономірності процесу педагогічної діяльності на основі вивчення всіх можливих дій, виділивши з них найбільш продуктивні.