V розділ. Корупція в Україні.

Корупція є однією з найактуальніших проблем сучасності. Деякі вчені вважають, що корупція стала основною політичною проблемою кінця XX століття. За будь-яких підходів та оцінок однозначно одне: корупція - це проблема, розв’язання якої для багатьох країн є надзвичайно актуальною справою.

Це також стосується України, високий рівень корумпованості (найбільший у світі) якої визнано її політичним керівництвом, законодавчим органом, вітчизняними та зарубіжними аналітиками, відповідними міжнародними інституціями.

Цим питанням займалася Риженкова А.А:

«В останні роки в Україні у сфері протидії корупції зробле но досить багато - прийнято спеціальний антикорупційний закон та низку інших законодавчих актів антикорупційного спрямування, схвалено Концепцію боротьби з корупцією, роз роблено спеціальну антикорупційну програму, на політичному рівні проголошено курс на посилення протидії цьому злу, за проваджено систематичне проведення на найвищому рівні організаційних заходів за участю керівників правоохоронних та інших державних органів, присвячених питанням протидії корупції тощо. Однак, ці та інші, здійснювані в державі та суспільстві, за ходи не привели до відчутних позитивних результатів у справі протидії корупції. Причин тому багато - як об’єктивних, так і суб’єктивних. Одна з них полягає у тому, що протягом існу вання України як незалежної держави антикорупційні процеси не мали належного наукового забезпечення. Власне, на сьогодні проблему протидії корупції визначають три аспекти, співісну вання яких є досить парадоксальним фактом: по-перше, вона є надзвичайно актуальною для соціального життя загалом і для юридичної науки і практики зокрема, що визнається і підкрес люється усіма; по-друге, про неї надзвичайно багато говорять політики, журналісти, інші категорії громадян; по-третє, при цьому вона характеризується низьким рівнем наукового до слідження.

Констатація низького рівня дослідження не говорить про відсутність будь-яких наукових досліджень проблеми протидії корупції. Вони є, але їх рівень не відповідає потребам антикорупційної діяльності, яка є комплексом правових, адміністра тивних, виховних та інших заходів, що здійснюються з метою забезпечення законності діяльності органів державної влади, професійного і чесного виконання службовцями своїх повно важень, недопущення встановлення корумпованих зв’язків, виявлення фактів корупційних діянь, притягнення до відпові дальності винних осіб, мінімізації наслідків такого роду діянь, усунення причин та умов, які сприяють корупційним право порушенням.

При цьому не дослідженими належним чином залишається низка ключових для антикорупційної діяльності питань.

Ключовим питанням, яке не має на сьогодні чіт кого і однозначного вирішення, є питання щодо визначення поняття корупції. У широко вживаний термін «корупція» різ ними авторами вкладається найрізноманітніший зміст, почи наючи від зведення корупції до такого злочину як одержання хабара, закінчуючи визначенням корупції за допомогою за­гальних формулювань, які не містять конкретних ознак право порушення (стійкий зв’язок, система взаємовідносин тощо). Не з’ясовано також, чи можливо дати універсальне поняття корупції, яке б відповідало вимогам різних галузей науки, що становить корупція у правовому відношенні тощо. Разом з тим, визначення поняття корупції дає можливість визначитись з колом корупційних діянь, а також наповнити конкретним юридичним змістом зазначений термін.

До числа не вирішених питань, які мають важливе теоре тичне і практичне значення для антикорупційної діяльності, відноситься і питання про механізм корумпованих відносин. З’ясування цього питання дозволить не лише більш глибоко і точно визначити соціальну сутність корупції та її правову природу, але і виробити адекватні заходи протидії цьому злу. Іншими словами, механізм протидії корупції повинен виходи ти з механізму корумпованих відносин.

Особливості корупційних процесів та антикорупційної ді яльності в Україні - це цілий комплекс питань, які потребу ють свого дослідження. Відповідь на них дасть змогу визна чити закономірності розвитку корупційних процесів, їх тен­денції, недоліки антикорупційного законодавства, основні проблеми, які виникають у його застосуванні, інші причини неефективної антикорупційної діяльності.» (10, 21)