Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpory_logo.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
725 Кб
Скачать
☆
  1. Стерта дизартрія. Загальна характеристика мінімальних проявів дизартрії.

Проби діагностики мінімальних проявів дизратрії у дітей

Проба 1. Дитину просять відкрити рот, висунути язик вперед і

утримувати його нерухомо по середній лінії й одночасно стежити очима за

предметом, що переміщається в бічних напрямках. Проба є позитивною і

свідчить про дизартрію, якщо в момент рухів очей відзначається деяке

відхилення мови в цю же сторону.

Проба 2. Дитину просять виконувати артикуляційні рухи язиком, поклавши

при цьому руки на її шию. При найбільш тонких диференційованих рухах мови

відчувається напруга шийної мускулатури, а іноді і видимий рух із

закиданням голови, що свідчить про дизартрію.

Стерта форма дизартрії за своїми ознаками є дуже подібною на поліморфну дислалію і найчастіше діагностується після п’яти років. Дітям, симптоматика яких відповідає стертій формі дизартрії, необхідно проконсультуватися у невролога для уточнення або спростування діагнозу та призначення адекватного лікування, тому що в даному випадку методика корекційної роботи має бути комплексною і передбачати: медичний вплив, психолого-педагогічну допомогу, логопедичну роботу. Для раннього виявлення цієї форми дизартрії та правильної організації корекційної роботи необхідно знати симптоми, що характеризують це порушення та причини його виникнення.

 

Можливі причини виникнення стертої форми дизартрії:

 

1. Під час внутрішньоутробного розвитку:  гострі та хронічні інфекції; інтоксикації; токсикози; резус-конфлікти; гіпоксії (кисневе голодування).

 

2. Під час пологів: асфіксія;пологові травми; крововиливи при стрімких або затяжних пологах.

 

3. У ранньому віці дитини інфекційні хвороби нервової системи (менінгіти, менінгоенцефаліти).

 

            У перший рік життя такі діти перебувають під наглядом  невролога, їм призначають медикаментозне лікування і масаж. У діагнозі до року зазначена  ПЕП (перинатальна енцефалопатія). А після року діагноз або знімають, або ставлять ММД (мінімальна мозкова дисфункція). Розвиток усіх цих дітей, як правило, є задовільним; невропатологи більше не спостерігають їх, бо діти вважаються здоровими.

Критерії диференціальної діагностики стертої дизартрії і дислалії.

За Архіповою Ф.Є. :

1. Загальна моторика

·У дітей з легкою формою дизартрії наголошується моторна незручність. Вони погано бігають, ніяково переступають сходами, часто спотикаються. Відзначається деяка недостатність координації рухів. У логопеда в кабінеті при обстеженні дитина погано стоїть на одній нозі, не може стрибати на одній нозі.  · У дитини з дислалією немає ніяких порушень з боку моторики. Невропатолог при обстеженні не виявляє у неїневрологічної симптоматики.  2. Дрібна моторика

· У дитини з дизартрією пізно формуються навички самоосвіти. Погано тримають олівець, сильно напружують м'язи руки. І, навпаки, через зниження тонусу м'язів рук, дитина недостатньо натискає на олівець, лінії малюнка мляві. При роботі з пазлом складений малюнок зрушується з місця, частини його точно не зміщуються одна з іншою. Здається, що дитина неакуратна при виконанні роботи, але насправді це порушення моторики. Вперше проявляється дефект порушення орієнтування на аркуші паперу внаслідок порушення просторових уявлень. У шкільному віці це призводить до дзеркального письма, недостатнього орієнтування у зошиті. Діти можуть відчувати труднощі на уроці креслення в старшому віці при виконанні геометричних завдань. При обстеженні дитина не виконує пальчикові вправи. Характерним є пошук рухів, що вимагають тонкої диференційованої роботи пальців: «замок», «коза».  · У дитини з дислалією з боку моторики таких порушень немає.  3. Артикуляційний апарат

· У дитини зі стертою дизартрією виявляються

- Гіпертонус: обличчя дитини маскообразне, м'язи при пальпації тверді; губи - характерно положення верхньої губи - вона натягнута і притиснута до верхніх ясен, а під час промови вона нерухома; язик завжди товстий (або змінює форму «осіннього огірочка»); голос ослаблений, відсутні модуляції (не може зобразити як мукає корова), не виконує завдання «Ехо»; мова трохи прискорена; ослаблений мовний видих; страждають приголосні і голосні звуки.  - Гіпотонус: обличчя гіпомімічне (міміка недостатня); при пальпації м'язи обличчя в'ялі; рот відкритий; дитина не утримує позу закритого рота (але треба виключити лорпатологію); мовне дихання поверхневе; дитина не договорює закінчень слів, як би допускає граматичні помилки, страждають зазвичай приголосні.  - Гіперсалівація: (підвищене слиновиділення) особливо при збільшенні навантаження. При цьому треба виключити захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрити, стан голоду)

- Девіація язика (відхилення язика від середньої лінії) при функціональному навантаженні на мовний апарат. Наприклад, при виконанні вправи «маятник» потрібно подивитися в який бік відхиляється язик.

- Порушення якості артикуляційних рухів: рухи виконуються, але страждає їх якість; ослаблена м'язова сила (багато клацань язиком зробити не може, страждає ритмічність); скорочено час утримання артикуляційної пози

· У дитини з дислалією зазвичай немає таких симптомів. 

4. Звуковимова

· При стертій дизартрії постановка звуків ведеться за класичною схемою, тобто способи ті ж, прийоми, можна використовувати фонетичну ритміку. Причому тут звуки ставляться легко, але тривалий процес автоматизації. Іноді, доводиться відпрацьовувати у спонтанному мовленні кожну позицію звуку в слові.  · При дислалії постановка звуку також ведеться за класичною схемою, але поставлений звук засвоюється в мовленні дитини надовго і не вимагає тривалого процесу автоматизації.  5. Загальний мовленнєвий розвиток

· Дітей зі стертою дизартрією умовно можна розділити на три групи

- Діти, у яких порушено звуковимову, просодика, але у них хороший фонематичний слух, багата лексика, не порушений граматичний лад мови - ФН (порушення прикордонно з дислалією, їх важко диференціювати)

- Діти, у яких не закінчився процес формування фонематичного слуху. Це група ФФН + стерта форма дизартрії. Таких дітей може бути до 50%.  - Діти, у яких недорозвинення фонематичного слуху позначається на недорозвиненні складової структури слова; бідний словниковий запас, агграматизми в мовленні.. Ця група дітей у яких формується ОНР + стерта форма дизартрії. Їх у групі з ОНР може бути 80%.  6. Просодика

· У дітей зі стертою формою дизартрії наголошується невиразна, нерозбірлива мова - «каша в роті». Бідні інтонації, тихий голос, іноді нозальний відтінок мови. Найчастіше темп мови швидкий, прискорений, дитина не договорює закінчень слів і дуже скорочує вимову голосних звуків (редукує до мінімуму). У дитини згасаючий голос, починає говорити голосно, спадає в міру мовної навантаження. Інтонаційна забарвлення погіршується. Для дітей з дизартрією характерно погіршення якості мови зі збільшенням навантаження.

· У дислаліків з повторенням вправ якість мови поліпшується. 

Складна структура мовленнєвого порушення при стертій  формі дизартрії потребує комплексного підходу в організації та проведенні корекційної роботи та містить: медичний вплив; психолого-педагогічну допомогу; логопедичну роботу.     

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]