- •1. Держава па захисті безпеки життєдіяльності людини. Основні законодавчі акти, що регламентують безпеку життєдіяльності в Україні.
- •2. Термічні і хімічні опіки. Надання першої допомоги при опіках.
- •2. Безпечні умови використання газових побутових приладів: ввімкнення, користування, вимкнення. Ознаки витоку газу. Дії під час витоку газу у приміщенні. Допомога постраждалим, що отруїлися газом.
- •1. Зсув (обвал). Уражаючі фактори зсуву (обвалу). Типові моделі поведінки при виникненні зсувів (обвалів).
- •1. Сильний вітер. Буревій. Уражаючі фактори буревію. Типові моделі поведінки людей, що знаходяться під час буревію в місті (селі), степу, лісі.
- •2. Куріння. Нікотинова залежність. Способи і засоби позбавлення від нікотинової залежності. Ознаки гострого нікотинового отруєння і перша допомога при ньому. Пасивне куріння
- •1. Землетрус. Уражаючі фактори землетрусу. Типові моделі поведінки людей, що знаходяться у будинку або на вулиці під час землетрусів.
- •2. Травмування електричним струмом. Вимоги безпеки під час користування побутовими електроприладами. Перша допомога при ураженні електричним струмом.
- •1. Аварії з викидом радіоактивних речовин. Уражаючі фактори цих аварій. Особливості поведінки людей, що знаходяться (мешкають)на території радіоактивного забруднення.
- •2. Венозні кровотечі. Надання першої допомоги при венозних кровотечах.
- •2. Артеріальні кровотечі. Надання першої допомоги при артеріальних кровотечах.
- •2. Шок. Непритомність. Їх ознаки. Перша допомога.
- •1. Повені. Причини повені. Моделі поведінки під час повені.
- •2. Перелом кінцівок. Ознаки переломів. Закриті і відкриті переломи. Іммобілізація кінцівок підручними засобами. Правила накладення стерильних пов'язок.
- •1. Умови безпечного перебування на льоду. Способи допомоги людині, що потрапила в ополонку. Перша допомога при переохолодженні та обмороженні.
- •2. Вивих. Ознаки вивиху. Перша допомога при вивихах.
- •2. Види ран. Рани від ударів. Перша допомога.
- •2. Венеричні захворювання. Джерела і шляхи поширення венеричних захворювань. Способи запобігання інфікуванню.
- •2. Індивідуальне здоров'я. Складові індивідуального здоров'я. Способи забезпечення власного здоров'я. Здоровий спосіб життя.
- •1. Наркоманія. Наркотичні речовини. Фізична і психічна залежність від наркотиків. Соціальна небезпека наркоманії. Відповідальність за незаконне розповсюдження наркотичних речовин.
- •2. Інфекційні захворювання свійських тварин. Шляхи поширення. Можливі впливи на здоров'я людей і профілактика захворювань, що передаються від свійських тварин. Дії постраждалих після укусів тварин.
- •2. Ртуть, Засоби перестороги при користуванні нею. Дії під час отруєння ртуттю. Наслідки отруєння ртуттю.
- •1. Перехрестя. Оцінки дорожньої ситуації та перехід на чотиристоронньому нерегульованому перехресті.
- •2. Екологія грунтів. Шляхи забруднення ґрунтів (на місцевих прикладах). Вплив забруднення ґрунтів на здоров'я і життя людини. Шляхи захисту здоров'я людей,
- •2. Тепловий (сонячний) удар та його причини. Способи і засоби перестороги. Перша допомога при тепловому (сонячному) ударі.
- •2. Екологія гідросфери. Шляхи забруднення гідросфери (у тому числі на місцевих прикладах). Вплив забруднення гідросфери на Здоров'я і життя людини. Шляхи захисту здоров'я населення.
- •2. Носова кровотеча. Причини виникнення носової кровотечі. Перша допомога при носовій кровотечі.
- •2. Рани, Колоті рани. Різні рани. Захисні рани від забруднення. Перша допомога при колотих і різаних ранах,
- •1. Травмуючі фактори салону легкового автомобіля. Захисна поза пасажира переднього, заднього сидіння при зіткненні автомобілів або наїзду на перешкоду (пояснити і продемонструвати).
- •2. Харчові отруєння. Отруєння грибами. Типові причини отруєнь. Перша допомога при харчових отруєннях.
- •2. Допомоги при у кусах бджіл (ос, джмелів), змій.
- •Словник основних термінів і понять 3 безпеки життєдіяльності
2. Харчові отруєння. Отруєння грибами. Типові причини отруєнь. Перша допомога при харчових отруєннях.
Типові ознаки хвороб, що викликані вживанням неякісних продуктів харчування. Зупинимося на таких розповсюджених захворюваннях, що викликані вживанням неякісних продуктів харчування, як дизентерія, сальмонельоз, харчові отруєння, ботулізм. Захворювання на дизентерію викликається дизентирійними бактеріями, які під мікроскопом мають вигляд дрібних нерухомих паличок. Відомо декілька видів збудника цього захворювання: паличка Григор'єва-Шига, Шмітц-Штуцера, Занне, Флекснера.
3 організму хворого дизентерійні бактерії виділяються з калом. Бактерії можуть зберігати свою життєздатність тижнями і навіть місяцями. Так, на забруднених дизентерійними паличками горшках, посуді, вологій білизні, в грунті вони живуть до трьох місяців, в продуктах харчування (молоко, м'ясо, хліб) — на протязі декількох діб, у воді — від декількох годин до 5—6 днів.
Інкубаційний період у дизентерії продовжується від 2 до 7 днів. У хворих з'являється схваткоподібні болі в животі, переважно в лівій частині, частий рідкий стул, який може доходити до 20—30 разів на добу, В калі з'являються прожилки крові і багато слизу. Температура підвищується і може сягати 40°С. У хворих на дизентерію спостерігаються виражені явища загальної інтоксикації організму: загальна слабкість, в'ялість, головний біль, зменшення апетиту, блювота, можлива непритомність.
В останні роки значно частіше дизентерія проходить в легкій формі. При цій формі загальний стан хворого майже не порушується. Відзначається лише невелика в'ялість та зменшення апетиту, температура рідко буває вищою 37-37,8 градуса і тримається не більше 1—2 днів. Стул найчастіше буває оформленим, в калі в невеликій кількості є слиз прожилками або згустками, іноді спостерігається кашоподібний стул, але не частий. Одужання звичайно наступає на 7—10-й день.
Сальмонельоз викликається мікробами сальмонелами. Зараз відомо більш 800 різних видів сальмонел. Сальмонельоз широко розповсюджений серед тварин, від яких інфекція може передаватись людині. У птахів збудники сальмонельозу виявляються не тільки в органах і м'язах, але і в яйцях. Захворювання може проявлятися у вираженій формі або проходити без видимих ознак хвороби.
Хворі на сальмонельоз є небезпечними для оточуючих з першого дня захворювання, бо виділення збудника можливе не тільки з калом хворого, але і з сечею і блювотними масами, а іноді зі слиною і мокротою. Мікроби передаються через продукти харчування.
При харчових токсикоінфекціях, викликаних сальмонелами, прихований період короткий — від 8 до 36 годин. Після прийому їжі, яка заражена сальмонелами, захворювання розпочинається частіше бурхливо, різко. Підвищується температура — до 40° С, з'являються застуда, головний біль, запаморочення, слабкість, нудота, блювота, біль в животі. Звичайно болі локалізуються в підложечній області, внизу живота, навколо пупка, поступово вони можуть відчуватись по всьому животу. Стул у хворого відбувається часто, він рідкий, містить слиз, з надто неприємним запахом. Іноді стул складається тільки зі слизу з домішками крові, нагадуючи при цьому дизентерію. При важкому протіканні хвороби до усіх перелічених ознак приєднується обезводнення організму, порушується сольовий баланс, бо разом з блювотними масами відбувається втрата солей калію і натрію. Така втрата солей і рідини призводить до розвитку судом.
При легкому протіканні хвороби виражені симптоми з боку шлунка: нерізкі болі, нудота; інтоксикація в таких випадках відсутня, температура тіла або нормальна, або дещо підвищена (37,2- 37,5°С). Часто в дітей спостерігаються катаральні явища верхніх дихальних шляхів. Одужання відбувається через 2-3 дні.
Для профілактики дизентерії треба мити перед їжею фрукти і овочі. Миття рук перед прийомом їжі і після відвідування туалету зменшить ризик захворювання на дизентерію.
В профілактиці сальмонельозу дуже важливий ветеринарний нагляд за худобою, домашніми птахами, свинями. Готові блюда: м'ясні паштети, варені ковбаси, котлети, холодці — необхідно зберігати на холоді. Категорично забороняється вживати в їжу консерви, які зберігаються у відкритих банках або закритих, але які здулись.
Велику роль відіграє кулінарна обробка продуктів: достатнє просмажування качок, бо вони часто за життя бувають заражені сальмонелами; качині яйця необхідно варити 15-20 хвилин. Тривала термічна обробка м'яса приводить до знищення бактерій, тому варити його потрібно не менше 2-3 годин. Підсмажене м'ясо необхідно ще тушкувати. Самим надійним профілактичним способом є зберігання продуктів, які швидко псуються, при низькій температурі (+4° і нижче).
Причинами харчових отруєнь є вживання недоброякісних продуктів або водії.
Харчове отруєння проявляється болями в животі, нудотою, блювотою, проносом. Можливе підвищення температури тіла і порушення серцевої діяльності. У важких випадках судоми, серцева слабкість, непритомність. Прихований період захворювання коливається від однієї до декількох годин.
Ботулізм — важка харчова інфекція, яка викликається збудниками — паличками ботулізму. Ці палички можуть бути у ковбасі, шинці, консервах, рибі. Захворювання характеризується важким ураженням центральної нервової системи. Прихований період триває від 2 до 24 годин (чим коротший цей період, тим тяжче отруєння).
Симптоми ботулізму: загальна слабкість, запаморочення, головний біль. Нудоти, проносу звичайно не буває. З'являються ознаки ураження центральної нервової системи: туман, двоїться в очах; спрага та сухість в роті; розлад ковтання; параліч м'язів кінцівок та шиї. Перша допомога при отруєннях: харчове отруєння (Промити шлунок шляхом вживання великої кількості рідини (до 2-3 л води з 2 столовими ложками соди) і викликати блювоту. Прийняти 100-150 мл слабо-рожевого розчину марганцевокислого калію, терміново викликати лікаря або евакуювати постраждалого в лікарню), ботулізм (Промити шлунок водою або 1%-ним розчином марганцевокислого калію (1 г на 1 л води). Прийняти активоване вугілля. Прийняте сольове проносне. Зробити клізму (300—500 мл теплої води). Обов'язково доставити хворого в лікарню), дизентерія (Прийняти левоміцетин, при появі рідкого стулу з кров'ю потрібна термінова евакуація в лікарню).
Серед значної кількості грибів, крім їстівних, трапляються шкідливі й отруйні, Крім того, їстівні гриби при неправильному зберіганні швидко псуються і можуть
бути причиною отруєнь. Тільки в Європі щорічно фіксується близько 10 тис. випадків отруєння грибами.
Однією з основних причин отруєння грибами с відсутність знань про властивості грибів, про способи їх правильного приготування і соління.
До основних правил профілактики грибних отруєні, належать такі;
1) збирати потрібно лише добре відомі гриби. Незнайомі і сумнівні гриби брати непотрібно;
2) не слід збирати старі гриби. Для визначення червивості гриба ніжку зірваного гриба потрібно підрізати, або краще поділити її під шапинки;
3) гриби — це продукт, що швидко псується, і тривале його зберігання, особливо в теплі, не допускається. Кулінарній обробці вони повинні піддаватися не пізніше, ніж через добу після збору;
4) не можна зберігати солені гриби в оцинкованому, алюмінієвому і глиняному посуді, їх зберігають лише у скляному або дерев'яному посуді;
5) у жодному випадку не можна пробувати на смак невідомий гриб. Не можна їсти гриби сирими.
Більшість пластинчастих грибів перед солінням необхідно вимочити або підварити (інколи і те, й інше), щоби усунути гіркий і їдкий смак.
Характерні ознаки отруєння грибами: головний біль, нудоти, блювання, пронос, гострі болі в кишечнику і шлунку, втрата свідомості. При цьому відбуваються незворотні зміни у печінці, кровотворних органах, кров'яних тільцях.
Вживання грибів домашнього консервування в останні роки призвело до збільшення випадків важкого захворювання ботулізмом з великою кількістю смертельних випадків (до 60%). Збудники ботулізму разом із грибами потрапляють у герметичне закупорені банки і и умовах відсутності кисню утворюють доволі сильний токсин. Для запобігання таких отруєнь гриби не слід закупорювати металевою кришкою, а закривати лише щільним папером і зберігати у холодному місці. Основними ознаками ботулізму є: головний біль, головокружіння, болі у ділянці шлунка, сухість у роті, погіршення зору, зіниці слабо реагують на світло, повіки опущені, рухи ніг і рук утруднені, температура нормальна. За наявності хоча б однієї-двох вказаних ознак необхідно терміново звернутись до лікаря, ввести спеціальну сироватку.
За наявності інших симптомів отруєння, пов'язаних із вживанням грибів (розлади травлення, нервової системи, різке погіршення діяльності серцево-судинної системи), до приходу лікаря потрібно викликати блювання, поставити клізму, доти проносні препарати, каву, холодну воду або молоко. Алкогольні напої давати не можна, оскільки вони сприяють швидкому всмоктуванню отруйних речовин у кров, При судорогах і охолодженні ніг до них прикладають грілку. На живіт кладуть гарячий компрес.
При отруєннях для вивільнення шлунка від грибів потерпілому слід дати випити теплої води із сіллю (1 чайна ложка солі на склянку води). Хворого слід тримати в лежачому положенні з холодним компресом на голові. Рештки їжі, від якої наступило отруєння, необхідно зберегти для медичного аналізу.
Розлади травлення можуть наступити і від солених грибів, використаних в їжу раніше терміну споживання. Наприклад, солені сухим солінням рижики можна споживати через 5-6 діб, грузді — через 30-35 діб.
Уже протягом довгих років ведеться пошук речовин, які могли б нейтралізувати дію грибних отрут, особливо смертельно отруйної блідої поганки. У дослідах на тваринах білкова речовина— антаманідин — зарекомендувала себе позитивно.
1. Перехід дороги за умов обмеженої оглядовості автомобілем, що стоїть або рухається. Оцінка дорожньої ситуації за таких умов. Обмежена оглядовість ліворуч, праворуч. Вибір моменту переходу. .
Оглядовість — об'єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія. Обмежена оглядовість — видимість дороги у напрямку руху, яка обмежена геометричними параметрами дороги, придорожніми інженерними спорудами, насадженнями та іншими об'єктами, а також транспортними засобами.
Виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки, забороняється. Для того, щоб переконатися у тому, то небезпеки немає, потрібно добре проглядати дорогу в обидва боки. Якщо ж на дорозі є перешкоди, стоять машини тощо, то вони заважають пішоходам добре проглянути проїзну частину. Дітям це зробити ще важче через їхній невеликий зріст. В результаті вони можуть не помітити транспорт, що наближається. Перед переходом дороги в місцях з обмеженою оглядовістю треба бути особливо уважним, бо водій пізно помічає пішохода і може не встигнути зупинити автомобіль. Не можна вибігати на проїзну частину без попередньої оцінки дорожньої ситуації. Необхідно зупинитись, зосередитись, роздивитись чи немає небезпеки і тільки після цього переходити дорогу.
