- •ВСп «бердянський коледж тдату» методичні рекомендації з оформлення курсових та дипломних проектів
- •Розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії технічних дисциплін.
- •1 Зміст та оформлення дипломного і курсового проекту (роботи)
- •2 Оформлення розрахунково-Пояснювальної записки
- •2.1 Загальні вимоги
- •2.2 Позначення документів
- •Хх. Х.Хххххх. Хх. Хх. Ххх хх.
- •2.4 Основні написи
- •2.3 Оформлення обкладинки та титульного аркушу
- •Іванова Івана Івановича
- •3.1 Розрахунок транспортерів
- •2.5 Оформлення змісту
- •2.6 Побудова тексту
- •2.7 Викладення тексту
- •2.8 Формули і рівняння
- •2.9 Ілюстрації
- •2.10 Таблиці
- •2.11 Посилання
- •2.12 Примітки
- •2.13 Складання списку використаних джерел
- •3 Оформлення графічної частини
- •3.1 Формати і масштаби
- •3.2 Основні написи
- •3.3 Складання специфікації
- •3.4 Вимоги до зображення і оформлення схем
- •3.5 Оформлення креслень планів будинків
3.3 Складання специфікації
Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект за формами 1 і 1а згідно з ГОСТ 2.108-68.
Специфікація визначає склад складової одиниці, комплексу і комплекту.
У специфікацію вносять складові частини, які входять до виробу, а також конструкторські документи, які відносяться до цього виробу і до його складових частин.
Специфікація в загальному вигляді складається з розділів, які розташовують в такій послідовності:
документація;
комплекси;
складальні одиниці;
деталі;
стандартні одиниці;
інші вироби;
матеріали;
комплекти.
Наявність тих чи інших розділів визначається складом виробу. Найменування кожного розділу указують у вигляді заголовка в графі “Найменування” і підкреслюють.
Графи специфікації заповнюють таким чином:
у графі “Формат” указують розмір формату, на якому виконано креслення складової частини або деталі. Якщо креслення виконано на декількох аркушах різних форматів, тоді в графі проставляють “зірочку”, а в графі “Примітка” ставлять зірочку з комою і перераховують усі формати в порядку їх зростання.
Для деталей, на які не випущені креслення, у графі вказують “БК”;
графа “Зона” заповнюється тільки у випадку поділу формату на зони;
у графі “Поз.” указують порядкові номери складових частин виробу в послідовності запису їх у специфікації;
у графі “Позначення” указують позначення конструкторського документа (для специфікації курсового і дипломного проекту графу не заповнюють);
у графі “Найменування” указують всі розділи, що входять до складу, в який вказують:
у розділі “Складальні одиниці” і “Деталі” вносять складальні одиниці, деталі, які входять у виріб;
у розділі “Стандартні вироби” записують вироби, які застосовують за:
державними стандартами;
галузевими стандартами;
технічними умовами;
стандартами підприємства.
Вироби записуються в алфавітному порядку та у межах зростання основних параметрів або розмірів виробу.
у розділі “Матеріали” вносять усі матеріали, які входять до виробу.
Матеріали записують за видами у такій послідовності (не записуючи назви групи в алфавітному порядку):
метали чорні;
метали магнітоелектричні і феромагнітні;
метали кольорові;
кабелі, дроти, шнури;
мастильні матеріали;
інші матеріали.
у графі “Кільк.” указують кількість складових частин або деталей, які входять в один виріб, а для матеріалів – кількість матеріалу на один виріб з указанням одиниці вимірювання;
у графі “Примітка” указують додаткові відомості, які відносяться до виробів, документів, матеріалів.
Допускається поєднання специфікації із складальним кресленням за умовою їх розміщення на аркуші формату А4. При цьому специфікацію розташовують над основним написом впритул до нього і виконують за тією ж формою, що і специфікацію, виконану на окремих аркушах.
Приклад втиконання специфікації наведено у додатку Б.
3.4 Вимоги до зображення і оформлення схем
Правила виконання і оформлення схем регламентується відповідними стандартами ЄСКД. Види і типи схем, загальні вимоги до їх виконання повинні відповідати ГОСТ 2.701-84 “ЄСКД. Схеми. Виды и типы. Общие требования к выполнению”.
Загальні вимоги до виконання схем:
Схеми виконують без дотримання масштабу і дійсного просторового розташування складових частин.
На схемах слід використовувати стандартні графічні умовні позначення. Якщо необхідно використати нестандартизовані позначення деяких елементів, то на схемі роблять відповідні пояснення.
Слід добиватися найменшого числа зламів і перехрещень ліній зв’язку, зберігаючи між паралельними лініями відстань не менше ніж 3 мм.
На схемах допускається розміщувати різні технічні дані, які характеризують схему чи окремі її елементи.
Схеми поділяють на види, які позначають літерами (таблиця 3.3) та типи, які позначають цифрами (таблиця 3.4).
Таблиця 3.3. Позначення схем за видами
Вид схеми |
Позначення |
Електричні |
Е |
Гідравлічні |
Г |
Пневматичні |
П |
Газові (крім пневматичних) |
Х |
Кінематичні |
К |
Вакуумні |
В |
Оптичні |
Л |
Енергетичні |
Р |
Комбіновані |
С |
Таблиця 3.4. Позначення схем за типами
Тип схеми |
Позначення |
Структурна |
1 |
Функціональна |
2 |
Принципіальна (повна) |
3 |
З’єднань (монтажні) |
4 |
Підключення |
5 |
Загальні |
6 |
Розташування |
7 |
Об’єднані |
0 |
Код схеми складається з літери і цифри, наприклад: Е3 – схема електрична принципіальна; Е4 – схема електрична з’єднань; Г1 – схема гідравлічна структурна.
Для технологічні схеми, що включають отримання чи переробку різних рідин або газів, використовують умовні позначення трубопроводів по ГОСТ 3464-75, які наведені в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5. Умовні позначення трубопроводів для рідин і газів.
– 1 – |
Вода |
– 15 – |
Паливо рідке |
– 2 – |
Пара |
– 16 – |
Водень |
– 3 – |
Повітря |
– 17 – |
Ацетилен |
– 4 – |
Азот |
– 18 – |
Фреон |
– 5 – |
Кисень |
– 19 – |
Метан |
– 6 – |
Аргон |
– 20 – |
Етан |
– 7 – |
Неон |
– 21 – |
Етилен |
– 8 – |
Гелій |
– 22 – |
Пропан |
– 9 – |
Криптон |
– 23 – |
Пропилен |
– 10 – |
Ксенон |
– 24 – |
Бутан |
– 11 – |
Аміак |
– 25 – |
Бутилен |
– 12 – |
Кислота |
– 26 – |
Трубопровід протипожежний |
– 13 – |
Луг |
– 27 – |
Вакуум |
– 14 – |
Масло, мастило |
– 33 – |
Розсол |
Приклади розгалуження магістральних трубопроводів:
– 1Г – - вода гаряча;
– 1Х – - вода холодна;
– 2П – - пара перенасичена;
– 2Н – - пара насичена.
Умовне позначення трубопроводів, що використовують на технологічній схемі слід супроводжувати поясненнями, які заносять в таблицю. Цю таблицю розташовують у лівому нижньому куті формату на відстані 10 мм від лівої та нижньої внутрішніх ліній рамки формату. Приклад умовного позначення трубопроводів на схемах наведено на рисунку 3.4.
-
Умовне
позначення
Н
айменування
1
Вода
11р
Аміак рідкий
11п
А міак пароподібний
10
30
90
Рис. 3.4. Приклад оформлення умовних позначень трубопроводів
на схемах
Дані про елементи, пристрої, засоби і т.д., що зображені на схемі, записують у перелік елементів. Перелік елементів схеми розміщується над основним написом на відстані 12 мм від нього. Продовження переліку розміщують зліва від основного напису.
Приклад заповнення переліку елементів схеми наведено на рисунку 3.5.
185
20
110
10
Поз.
|
Найменування
|
Кіл.
|
Примітка
|
1 |
Компресор АУ-200 |
2 |
|
2 |
Мастилорозділювач |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
Випаровувач |
2 |
|
|
|
|
|
|
ДП 5.090247. 41. 08. 000 С3 |
||||||
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
Схема холодильної компресорної установки |
Літ. |
Маса |
Масштаб |
|||
Зм |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
|
|
|
|
|
||
Розроб. |
Іванов |
|
11.01 |
||||||||
Перев. |
Петров |
|
|
||||||||
Т. контр. |
|
|
|
Аркуш |
Аркушів 1 |
||||||
|
|
|
|
|
БКТДАТУ група М-41 |
||||||
Н. контр. |
Сидоров |
|
|
||||||||
З |
|
|
|
||||||||
Рис. 3.5. Приклад заповнення переліку елементів схеми

атв.