• Пам'ятник Данилу Галицькому

Пам'ятник засновнику міста Львова, сину князя Романа Мстиславовича, відомому політичному діячу і полководцю князю Данилу Романовичу Галицькому, з часом проголошеного першим королем галицько-волинських земель — розташований в самому центрі міста на старовинній площі Галицькій.

Пам'ятник був зведений в 2001 році на честь 800-річчя з дня народження Данила Галицького за проектом творчої групи - скульпторів В.Ярича і Р.Романовича, а також архітектора Я.Чурила. Проект виграв конкурс серед кількох десятків інших проектів.

18

На спорудження пам'ятника було витрачено 60 тонн граніту і 9 тонн бронзи. Сам пам'ятник являє собою бронзову фігуру Данила Галицького на коні, що підноситься на гранітному постаменті. Висота пам'ятника 10 метрів.

• Шевченківський Гай у Львові

Шевченківський Гай - етнографічний музей народної архітектури та побуту під відкритим небом, де зібралися архітектурні експонати та експонати народного побуду всієї Західної України.

Справжні українські вишиванки, давні дерев’яні церкви, унікальні архітектурні пам’ятки, наочна історія нашого українського села вабить сюди львів’ян та гостей нашого міста.

Етно-музей "Шевченківський Гай" знаходиться на території історико-ландшафтного парку „Знесіння” в північно-східній частині Львова. Ідея створення такого музею припадає на 1930 рік, коли до Львова було привезено Миколаївську церкву, збудовану у 1763 році у селі Кривки Турківського району. Це перший експонат майбутнього музею.

19

На сьогоднішній день на території музею розташовано приблизно 120 архітектурних об’єктів, що об’єднані в 54 садиби. Розподіл об’єктів – етнографічний. Поділ йде на історико-етнографічні області: Гуцульщина, Поділля, Бойківщина, Полісся, Волинь, Лемківщина, Покуття, рівнинне Закарпаття, та етнозони: Львівщина та Буковина.

Відвідувачам музею відкриється народний побут і етнографічні особливості західноукраїнського села. Храми, житлові та господарські будівлі наших предків, доповнені знаряддями праці, одягом і предметами побуту.

20 тисяч експонатів музею свідчать про високу майстерність і самобутність народних майстрів Західної України.

• Проспект Свободи

Проспект Свободи – одна із найпрестижніших та найкрасивіших вулиць Львова, центр культурного та ділового життя міста.

Впродовж усієї історії назва проспекту змінювалася: Нижні вали, вул.

20

Легіонів, Гетьманські Вали, вул. 1-го травня, Адольф Гітлер плац, проспект Леніна і тільки з 1990 року проспект отримав теперішню назву - проспект Свободи.

Протягом років змінювалася не лише назва, а й зовнішній вигляд проспекту. До 1772 року у Львові збереглися оборонні вали міста, а уже після їх ліквідації почав утворюватись і сам проспект. На місці західних валів сформувалася парна сторона проспекту і прилеглі площі, непарна сторона проспекту залишилася малозаселеною з поодинокими передміськими будинками.

Теперішнього вигляду проспект Свободи набуває у 1800 році, коли було створено пішохідну алею, вздовж річки Полтви, та насаджено тополі вздовж неї. Вже тоді львів'яни полюбляли прогулюватись цим проспектом.

Наприкінці XIX століття було накрито річку Полтву бетонними склепіннями, досаджено велику кількість дерев та квітів. У 1888 році по непарній стороні проспекту проклали лінії кінного трамваю, а у 1893 році – лінії електротрамваю.

21

Головна прикраса цього проспекту – Львівський театр Опери та Балету, який був зведений у 1900 році. З того часу цей проспект став відомим на всю Європу.

У кінці XIX століття починається інтенсивна забудова проспекту: зводяться банки, готелі, житлові будинки та перші модні магазини.

Сьогодні Проспект Свободи асоціюється з Хрещатиком у Києві. Все що відбувається у Львові, відбувається на головному проспекті Львова – проспекті Свободи!