Теоретична частина

1. Способи збирання картоплі, класифікація машин та агротехнічні вимоги до них

При збиранні картоплі виконують послідовно такі технологічні операції: збирання бадилля, підкопування картоплі, відокремлення бульб, очищення і сортування картоплі.

Збирають картоплю потоково-комбайновим роздільним частково механізованим та роздільним способами. При потоково-комбайновому способі збирання викопують картоплю комбайнами. Бульби від комбайна відвозять транспортними засобами до картоплесортувальних пунктів, де їх очищають і сортують.

Роздільний частково механізований спосіб збирання полягає в тому, що машинами викопують картоплю, відокремлюють її від землі та домішок і укладають на полі у валок, що після підсихання підбирають вручну.

Перед викопуванням картоплі спочатку збирають бадилля. Для цього використовують косарки-подрібнювачі КИР-1,5Б та подрібнювачі бадилля БД-6. Для викопування картоплі застосовують картоплекопачі і картоплезбиральні комбайни.

Післязбиральний обробіток картоплі проводять на картоплесортувальних пунктах або з використанням окремих машин – картоплесортувалок.

Завантажують картоплю у сховища транспортерами-завантажувачами, а вивантажують зі сховищ транспортерами-підбирачами.

Для високоякісного збирання картоплі машини мають забезпечувати певні агротехнічні вимоги. Так, при збиранні бадилля картоплі повнота зрізування має становити не менш як 80 %, висота зрізу бадилля над поверхнею ґрунту або вершиною гребеня – не перевищувати 20 см. Картоплезбиральні машини мають викопувати не менш як 97 – 98 % бульб картоплі, відокремлювати їх від землі, бадилля та рослинних решток. При цьому не пошкоджувати картоплю більше 3 – 5 %, а при збиранні комбайнами – 4 – 10 %. Чистота зібраних бульб, що надходять від комбайнів, має становити не менш ніж 80 %.

На картоплесортувальних машинах допустиме пошкодження до 5 % бульб і втрати до 0,5 %.

2. Картоплезбиральні машини. Картоплекопачі

Картоплекопачі застосовують для підкопування одного, двох і більше рядків картоплі, руйнування, подрібнення піднятої скиби ґрунту, сепарації його та відокремлення бульб. Це досягається за допомогою струшування, розтягування скиби, ударів, стискання та просіювання дрібних фракцій ґрунту. Виділені бульби укладають на поверхню поля у валок або в транспортний засіб.

Залежно від конструкції робочих органів і частин картоплекопачі поділяють на роторні, елеваторні, грохотні та комбіновані.

Картоплекопач КСТ-1,4А (елеваторного типу) призначений для викопування картоплі, сепарації ґрунту й викладання бульб на поверхню поля. Картоплекопач напівначіпний.

Картоплекопач КСТ-1,4А складається з двох підкопувальних лемешів (4) (рис. 1,а), швидкісного (5), основного (7) та каскадного (9) елеваторів, двох звужувальних щитків (10), двох опорних 8 і одного копіювального 3 коліс, механізму привода (1), рами (6) та причіпного пристрою.

Лемеші (трапецієвидної форми) у передній частині загострені, а в задній – до них шарнірно приєднані клапани у вигляді пластин (рис. 2, а) для запобігання заклинюванню каміння між лемешами і швидкісним елеватором. Лемеші шарнірно приєднані до рами та під час роботи коливаються. Амплітуда коливання лемешів становить 14 мм, а частота – 8,3, 9,4 і 10,5 с^-1.

Швидкісний елеватор призначений для руйнування і сепарації підрізаного шару ґрунту та подачі вороху на основний елеватор для часткового відділення землі та переміщення вороху на каскадний елеватор (9). Основний елеватор має зірочки еліптичної форми, що надають коливального руху верхній вітці елеватора і сприяють ліпшому просіюванню ґрунту крізь дротики елеватора. Швидкість руху елеватора регулюють заміною ведучої зірочки.

Каскадний елеватор переважно закінчує сепарацію ґрунту і скидає ворох картоплі на поверхню поля. Кожний другий дротик елеватора обґумований. Це зменшує пошкодження картоплі.

Рис. 1. Картоплекопач КСТ-1,4:

а – загальний вигляд:

1 – карданна передача; 2 – поперечина начіпного пристрою; 3 – копіювальне колесо; 4 – леміш; 5 – швидкісний елеватор; 6 – рама: 7 – основний елеватор; 8 – ходове колесо; 9 – каскадний елеватор; 10 – щиток; 11 – редуктор; 12 – рамка копіювального колеса; 13 – гвинтовий механізм;

б – функціональна схема:

1 – копіювальне колесо; 2 – леміш; 3 – швидкісний елеватор; 4 – основний елеватор; 5 – ходове колесо; 6 – каскадний елеватор; 7 – щиток.

Рис. 2. Робочі органи картоплекопачів:

а – активні лемеші:

1 – вал; 2 – ексцентрик; 3 – шатун; 4 – леміш; 5 – клапани;

б – схема робочого процесу роторного картоплекопача:

1 – ротор; 2 – криволінійний леміш.

Робочий процес. Під час руху агрегату лемеші (2) (рис. 1, б) підкопують два рядки картоплі і спрямовують скибу на швидкісний елеватор (3), де відбувається розривання підрізаного шару ґрунту та його сепарація. Швидкісний елеватор переміщує масу ґрунту з бульбами на основний елеватор (4), де здійснюється інтенсивна сепарація ґрунту і переміщення вороху на каскадний елеватор (6). Тут закінчується сепарація ґрунту, і ворох з бульбами, грудками ґрунту та бадиллям спрямовується на поверхню поля. Звужувальні щитки (7) зміщують масу в центральну частину і формують валок шириною 60 – 90 см.

Глибина ходу лемешів становить до 22 см, ширина захвату – 0,62 м, а робоча швидкість – 5 – 6 км/год.