4. Машини для післязбирального обробітку картоплі

Картопля, що надходить від картоплезбиральних комбайнів, є ворохом, в якому може бути до 20 % домішок (грудочки, частинки бадилля тощо). Цей ворох спочатку очищають від домішок, а потім бульби сортують. При сортуванні бульби розділяють на великі (більше 80 г), середні (40 – 80 г) та дрібні (20 – 40 г).

Для доочищення і сортування картоплі застосовують роликові та сітчасті сортувалки. Вони входять в обладнання до пересувних і стаціонарних сортувальних пунктів. В окремих випадках домішки та некондиційні бульби відокремлюють вручну на спеціальних перебиральних столах та за допомогою автоматичних пристроїв.

Пункт картоплесортувальний КСП-15Б призначений для доочищення від домішок та сортування бульб картоплі і навантаження фракцій у контейнери або транспортні засоби.

Він складається з приймального бункера ПБ-2 (рис. 4), роликової сортувалки КСЕ-15Б, транспортерів 9, 10, 11 і 12 та пульта керування 14. Робочі органи і транспортери пункту приводяться в рух від електродвигуна, двигуна внутрішнього згорання або під ВВП трактора.

До приймального бункера відноситься бункер коритоподібної форми, стрічковий транспортер, механізм привода, рама і чотири опорних металевих колеса.

Роликова сортувалка складається з приймального ковша 3, завантажувального транспортера 4, сепарувальних дисків 5, сортувальної поверхні з обгумованих фігурних роликів 6 і 7, транспортера домішок 12, трьох транспортерів 9, 10 і 11 фракцій картоплі, рами та механізму передач.

Рис. 4. Картоплесортувальний пункт КСП-15Б:

а і б – функціональні схеми; в – сортувальна поверхня:

1 – бункер; 2 – транспортер; 3 – приймальний ківш; 4 – завантажувальний транспортер; 5 – сепарувальні диски; 6 і 7 – фігурні сортувальні ролики; 8 – двигун; 9, 10 і 11 – транспортери фракцій бульб; 12 – транспортер домішок; 13 – знімний щіпок; 14 – пульт керування.

Робочий процес. Картопля транспортером бункера подається до приймального ковша завантажувального транспортера, який подає бульби на сортувальну поверхню. Спочатку бульби надходять на вали сепарувальних дисків, де відокремлюються земля, дрібні домішки і транспортером 12 відводяться за межі пункту. Бульби, очищені від домішок, надходять на фігурні гумові ролики 6 і 7. Дрібні бульби проходять у зазори між роликами 6 і транспортером 9 подаються в транспортні засоби. Середні бульби проходять між роликами 7 в кінці поверхні на третій транспортер 11, а великі – сходять з поверхні на четвертий транспортер 10. Транспортери 10 і 11 переміщують бульби в контейнери або транспортні засоби.

Продуктивність пункту до 15 т/год. Обслуговує його 8 – 9 чоловік.

5. Способи та технології збирання цукрових буряків. Класифікація машин та агротехнічні вимоги до них

Цукрові буряки збирають роздільним двофазним і трифазним способами.

При двофазному способі збирання спочатку зрізують гичку, подають її у транспортні засоби, а потім викопують коренеплоди, очищають їх від землі та інших домішок і завантажують у транспортні засоби.

Трифазний спосіб збирання полягає у попередньому суцільному збиранні гички, дообрізуванні її пасивними робочими органами, викопуванні коренеплодів і укладанні їх у валок. Останні підбирають через деякий час спеціальними підбирачами-очисниками, очищають від землі, гички та інших домішок і подають у транспортні засоби, що рухаються поруч з навантажувачем.

У нашій країні застосовують перший спосіб – роздільний двофазний.

Збирають цукрові буряки із застосуванням потокової, перевалочної і потоково-перевалочної технологій.

При потоковій технології збирання застосовують комплексну механізацію усього процесу. Спочатку збирають гичку машинами і відвозять її транспортними засобами на ферму або силосують. Потім викопують коренеплоди і відвозять їх на приймальний пункт цукрового заводу.

Перевалочна технологія збирання передбачає збирання гички як і при потоковій технології. Коренеплоди викопують і відвозять на спеціальні вирівняні майданчики, де їх складають у валки, купи або кагати. Для перевезення коренеплодів на завод їх завантажують у транспортні засоби за допомогою високопродуктивних навантажувачів-очисників.

Застосовують перевалочну технологію при недостатній кількості транспорту та великій засміченості вороху коренеплодів.

При потоково-перевалочній технології гичку збирають, як і при перших двох технологіях, а коренеплоди викопують, частину їх відвозять на завод, а решту – на перевалочний майданчик.

Відповідно до технологічних операцій, що виконують при збиранні цукрових буряків, машини поділяють на гичкозбиральні, коренезбиральні та навантажувачі-очисники.

Гичкозбиральні машини бувають причіпні, напівначіпні та самохідні. Коренезбиральні машини і навантажувачі-очисники – самохідні.

Для збирання цукрових буряків застосовують чотири- і шестирядні комплекси машин.

З метою своєчасного та якісного збирання цукрових буряків машини для їх збирання повинні забезпечувати певні агротехнічні вимоги.

Гичкозбиральні машини мають зрізувати гичку не нижче від рівня нижніх зелених листків і не вище 2 см від верхньої частини головки коренеплоду. Зрізана частина головки повинна бути рівною і горизонтальною. Кількість коренеплодів із необрізаною гичкою не перевищувати 8 %, а з косим зрізом – 10 %, відходи частин головок коренеплодів у гичку при збиранні – 5 %, можливе забруднення зрізаної гички землею – 0,5 %. Втрати зеленої гички на полі допускаються до 10 %.

Коренезбиральні машини повинні забезпечити підкопування та вибирання з ґрунту 98,5 % коренеплодів. Можливі втрати до 1,5 % коренеплодів та їх частин. Кількість дуже пошкоджених коренеплодів не має перевищувати 5 %. Забрудненість вороху коренеплодів гичкою допускають до 3 %, а наявність землі у ньому – 1 %.

Навантажувачі-очисники повинні забезпечувати 99,5 % повноти підбирання коренеплодів.

Забрудненість вороху коренеплодів рослинними рештками при навантаженні у транспортні засоби допускається до 1 %. Кількість дуже пошкоджених коренеплодів не має перевищувати 3 – 4 %.