Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Plant Cell.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
544 Кб
Скачать
☆

6.4. Мейоз

Особливим типом клiтинних подiлiв, який в життєвому циклi клiтин не може повторюватись циклiчно, є мейоз. Вiн характерний лише для органiзмiв, у яких відбувається статавий процес, i призначений компенсувати подвоєння хромосом, яке перiодично повторюється в їхніх циклах вiдтворення пiсля злиття статевих клiтин.

Мейоз, або редукцiйний подiл, - це механiзм утворення з однiєї диплоїдної клiтини зазвичай чотирьох гаплоїдних. Типовий мейоз полягає у двох послiдовних подiлах клiтини - першому i другому подiлах мейозу, роздiлених фазою iнтеркiнезу. Послiдовнiсть фаз мейотичних подiлiв в основних рисах збігається з послiдовнiстю фаз мiтозу.

Першому подiлу мейозу властива профаза, в межах якої можливо, в свою чергу, видiлити кiлька досить чiтко розмежованих фаз. У фазi лептотени (фаза тонких ниток) хромосоми спiралiзуються i потовщуються до стану тонких, але добре помiтних у свiтловий мiкроскоп, хроматинових ниток, часом з виразними потовщеними дiлянками - хромоцентрами. Мiж сестринськими хроматидами хромосом виникають так званi латеральнi елементи - зв’язанi з хроматидами рибонуклепротеїднi комплекси. Однак двохроматидна структура кожної з хромосом у лептонемi пiд свiтловим мiкроскопом непомiтна.

В зигонемi однаковi (гомологiчнi) двохроматиднi хромосоми диплоїдного ядра починають кон'югувати, з’єднуватися в деяких точках. Кон'югацiя хромосом вiдбувається за допомогою їхніх латеральних елементiв, мiж якими встановлюється зв’язок через ще один об’єднуючий рибонуклеопротеїд. З’єднання починається в окремих точках i продовжується вiд них у сторони, нагадуючи замикання застiбки-змiйки, так, що, судячи за розмiщенням хромомер, однаковi дiлянки гомологiчних хромосом опиняються строго одна навпроти одної.

В пахiтенi продовжується вкорочення i потовщення хромосом. Вони кон'югують по всiй довжинi, утворюючи бiваленти, подвiйна природа яких, однак, погано помiтна. Латеральнi елементи двох хромосом i з’єднуючий їх рибонуклеопротеїд утворюють так званий синаптонемальний комплекс. У цiй фазi за участю спецiальних ферментiв вiдбуваються множиннi розриви хроматид, з подальшою їхньою репарацiєю, з’єднанням кiнцiв хроматид в мiсцi розриву. Це з’єднання часто вiдбувається мiж фрагментами хроматид рiзних гомологiчних хромосом. Мiж хроматидами виникають перехрестя, на цій фазі ще непомiтнi пiд мiкроскопом.

Диплонема характеризується розпадом синаптонемальних комплексiв i розходженням гомологiчних хромосом. У мiсцях перехресного зшивання мiж хроматидами хромосоми, мабуть, залишаються з’єднаними довше. Мiж гомологiчними хромосомами залишаються точковi дiлянки синаптонемальних комплексiв, якi об’єднують дiлянки плечей у так званi хiазми. Iз розходження плечей хромосом, починаючи вiд центромер до теломерних дiлянок, першими розриваються ближчi до центромер хiазми. Протягом диплонеми спостерiгається так звана термiналiзацiя хiазм. Щiлина, що виникає мiж гомологiчними хромосомами, лежить у площинi редукцiйного розщеплення бiвалента. В межах кожної гомологiчної хромосоми вiдбувається розщеплення хроматид у площинi, яку називають площиною еквацiйного подiлу. Вона перпендикулярна площинi редукцiйного подiлу.

В дiакiнезi гомологiчнi хромосоми, об’єднанi в бiваленти кiнцевими хiазмами, максимально спiралiзуються i потовщуються, розмiщуються чiтко по периферiї ядра. Поступово зникає ядерна оболонка i ядерце.

В метафазi першого мейотичного подiлу бiваленти розмiщуються в екваторiальнiй площинi клiтини. Стає помiтним ахроматинове веретено. З переходом клiтини в анафазу першого мейотичного подiлу вiдбувається розходження бiвалентiв, внаслідок чого остаточно розривваються хiазми так, що до полюсiв розходяться двохроматиднi гомологiчнi хромосоми. Телофаза першого подiлу мейозу в багатьох випадках завершується утворенням ядерної оболонки, цитокiнез вiдбувається не завжди. Коротка промiжна фаза мiж двома мейотичними подiлами iнтеркiнез не вiдповiдає повною мiрою iнтерфазi. Хромосоми залишаються сильнiше спiралiзованими i складенi двома хроматидами, не вiдбувається синтез ДНК. Телофаза першого подiлу мейозу i iнтеркiнез часто випадають iз мейотичного подiлу i обидва ядра вiдразу вступають у другий мейотичний подiл.

Профаза другого подiлу мейозу вiдповiдає профазi мiтозу, але дуже коротка або її може й не бути, якщо перший подiл не завершується телофазою. В подальшій метафазi чiтко розрiзняються двi хроматиди кожної хромосоми. В анафазi цi хроматиди розходяться до полюсiв ахроматинового веретена. Телофаза завершується утворенням постмейотичних ядер з деспiралiзованими хромосомами, оточених оболонками, i, як правило, цитокiнезом.

Утворення клiтинних стiнок при мейозi може вiдбуватися послiдовно (сукцесивно) пiсля обидвох подiлiв. Тодi пiсля першого з них виникає 2, а пiсля другого - 4 гаплоїднi клiтини. При одночасному (симультанному) утвореннi перегородок перший мейотичний подiл не супроводжується цитокiнезом i завершується утворенням однiєї клiтини з двома гаплоїдними ядрами. Пiсля другого подiлу одночасно закладаються стiнки мiж чотирма гаплоїдними клiтинами. Однак iнколи цитокiнез вiдбувається лише пiсля першого подiлу, i в результатi мейозу утворюються двi клiтини з двома гаплоїдними ядрами. За повної вiдсутностi цитокiнезу пiсля мейозу виникає одна клiтина з чотирма гаплоїдними ядрами. Пiсля будь-якого мейотичного подiлу може вiдмирати одна з клiтин або одне з ядер. Тому у вищих рослин мейоз може завершуватись утворенням менш нiж чотирьох клiтин з гаплоїдними ядрами. Бiльш нiж чотири клiтини пiсля мейозу виникають лише у деяких нижчих рослин за рахунок додаткових мiтотичних подiлiв гаплоїдних ядер або клiтин.

Подiли мейозу відрiзняються функцiонально. Перший з них супроводжується зменшенням числа хромосом удвiчi з утворенням гаплоїдних ядер, що мiстять двохроматиднi хромосоми. Його називають редукцiйним. У другому мейотичному подiлi кожне з цих ядер дає початок двом новим з гаплоїдним числом однохроматидних хромосом. Його називають еквацiйним. У результатi мейозу не тiльки виникають гаплоїднi клiтини i зменшується число хромосом. У профазi першого мейотичного подiлу вiдбувається перехресний обмiн дiлянками хроматид, який часто веде до перерозподiлу генетичної iнформацiї мiж хроматидами рiзних гомологiчних хромосом, що в генетицi отримало назву кросинговер. Пiсля першого подiлу мейозу хроматиди однiєї хромосоми не повнiстю iдентичнi за генетичною iнформацiєю, а всi чотири клiтини пiсля другого подiлу, як правило, генетично рiзнi. Мейоз, таким чином, на вiдмiну вiд мiтозу, забезпечує виникнення нових комбiнацiй генiв у хромосомах, генетичну рекомбiнацiю.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]