10.3 Відповідальність за порушення законодавства про приватизацію

Стаття 29 Закону про велику приватизацію закріпила відповідальність за порушення законодавства про приватизацію. Слід розрізняти відповідальність продавців і покупців. Посадові особи державних органів приватизації, інших органів виконавчої влади несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за: безпідставну відмову у прийнятті заяви про приватизацію; порушення строків розгляду заяви про приватизацію; порушення умов і порядку проведення конкурсу, аукціону, продажу акцій (часток, паїв); порушення умов і порядку передачі акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації – до восьми встановлених на день вчинення порушення розмірів не­оподатковуваного мінімуму доходів громадян. За необґрунтовану відмову від продажу підприємства (майна, акцій); безпідставну відмову у видачі приватизаційних паперів громадянам України; безпідставну відмову в наданні інформації про об’єкт приватизації – до десяти встановлених на день вчинення порушення розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду.

Покупці, що не сплатили за об’єкт приватизації, придбаний шляхом викупу, на аукціоні або за конкурсом, протягом 60 днів з моменту укладання чи реєстрації відповідної угоди сплачують на користь органу приватизації неустойку в розмірі і порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Рішення про викуп об’єкта або результати конкурсу, аукціону в таких випадках підлягають анулюванню.

При повному або частковому невиконанні умов договорів купівлі-продажу встановлюється така відповідальність покупців:

у разі порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі покупцями сплачується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості не внесених інвестицій за кожний день прострочення;

у разі розірвання договору купівлі-продажу у зв’язку із невиконанням умов договору щодо внесення інвестицій внесені частково інвестиції не повертаються, а в разі невнесення інвестицій на день подачі позову про розірвання договору покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків загального обсягу інвестицій;

у разі недотримання покупцем зобов’язань щодо збереження протягом визначеного періоду профілю діяльності приватизованого об’єкта покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків вартості придбаного майна.

Зазначені штрафи перераховуються до Державного бюджету України.

За недопущення працівників державних органів приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу державного майна на керівника приватизованого підприємства накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний встановлений факт. Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду.

Збитки, заподіяні порушенням законодавства про приватизацію, а також витрати щодо забезпечення збереження об’єктів приватизації на період до моменту передачі майна, підлягають відшкодуванню за позовами зацікавлених осіб. Порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об’єкта приватизації [12].