2.3 Сутність і зміст локальних нормативних актів

Під господарськими локальними нормативними актами суб’єкта господарювання слід розуміти накази і розпорядження, рішення та інструкції, методики, положення й інші документи, що регулюють виробничі, соціально-економічні і внутрішньоуправлінські відносини; закріпляють правовий статус структурних підрозділів, повноваження і функції службових осіб. Ці нормативні документи забезпечують становлення, функціонування і розвиток статутної господарської діяльності конкретного підприємства. Нормативна діяльність підприємства є правовою основою його виробничо-господарської роботи. Проте від нормативних актів потрібно відрізняти службові документи. Ними є договори (контракти), господарські угоди, претензії і позовні заяви, звіти і відгуки на них, протоколи зборів і виробничих засідань (нарад), платіжна і звітна документація, інші документи. Вони виконують важливі функції у забезпеченні нормальної роботи суб’єкта господарювання.

Ефективна господарсько-правова діяльність включає вміння професійно укладати договори (контракти) й угоди, організовувати контроль за їхнім виконанням, забезпечувати облік негативних наслідків (збитків) при порушенні умов укладених зобов’язань. Юрист-господарник зобов’язаний кваліфіковано підготувати текст претензії, позову або відгуку на них, обґрунтувати їх документами і доказами, а також забезпечити судовий захист інтересів суб'єкта господарювання. Ініціювання, організація і забезпечення виконання цієї роботи вимагає величезних зусиль, комплексних знань й уміння підготувати певні нормативні документи. Для її виконання необхідні наступні накази: «Про порядок укладання договорів (контрактів) і контролю над їх виконанням», «Про облік і доведення розміру збитків при порушенні умов договорів», «Про організацію претензійно-позовної роботи», «Про правове забезпечення виробничої програми».

Для підготовки цих наказів юристу необхідно пізнати специфіку виробництва і реалізації виробничої програми; особливості взаємовідносин структурних підрозділів підприємства; законодавчо-нормативну базу з цих питань. Необхідно зобов'язати відділи, цехи і інші внутрішні підрозділи суб'єкта господарювання в наказах оперативно інформувати юридичну службу про факти порушення умов договорів і наявності збитків із наданням достовірних документів і доказів. Професійна організація і реалізація договірно-контрактної і претензійно-позовної діяльності гарантує безперебійну роботу і рентабельність підприємства за рахунок чіткого забезпечення виробництва сировиною, матеріалами, комплектуючими виробами і вмілою реалізацією продукції, яка виробляється. В господарській діяльності підприємства особливої значущості набувають локальні нормативні акти, що є правовими засобами управління. Ефективна діяльність підприємства реальна і стабільна лише на правовій основі, бо юридична служба гарантує правове управління господарюванням. Професійна організаторська діяльність правової служби підприємства на основі нормативних актів є необхідною частиною управління, що забезпечує законність і рентабельність виробництва.

Підготовка локальних нормативних документів у господарській сфері включає деякі етапи забезпечення виконання цієї роботи. Юрист зобов’язаний проаналізувати проблему, що підлягає вирішенню в нормативному акті; визначити його цілі й очікувані результати від упровадження; обґрунтувати найефективніші правові засоби рішення проблеми; визначити показники результативності нормативного документа і вказати заходи відстежування результатів; вивчити регуляторні акти і відомчу документацію з аналізованої проблеми; провести аналіз специфіки виробництва й управлінських взаємовідносин конкретного підприємства; встановити взаємозв’язок юридичної служби підприємства з його структурними підрозділами; провести внутрішню і зовнішню експертизу проекту нормативного документа; доопрацювати проект з урахуванням зауважень експертів; забезпечити прийняття, підписання і набрання чинності локального господарського нормативного акту. Ця трудомістка і комплексна робота вимагає знань і співпраці юриста з іншими службами підприємства.

Важливими показниками процесу реалізації нормативного документа є його змістовність, ефективність і стабільність, які важко визначити на початковому етапі реалізації. Для визначення цих показників юрист зобов’язаний по-своєму розташовувати інформацію про позитивні (негативні) результати процесу реалізації документа. При виявленні негативного результату юристу необхідно виявити внутрішні або зовнішні чинники, визначити їх шкідливий вплив на результативність нормативного документа. Документ, що не приносить користі, повинен бути негайно скасований. Якість і корисність документів залежать від багатьох чинників, наприклад, від ефективної співпраці юридичної служби із цехами, відділами й іншими службами підприємства при здійсненні господарсько-правової роботи. Оперативна і надійна інформація, професійні розрахунки, компетентні висновки економістів, обґрунтовані дані (відомості), необхідні для підготовки претензії (позову) або відповіді на них, виявляться достовірними доказами і забезпечать захист інтересів підприємства в судових та інших органах.