2.2 Попередній розрахунок валів

розрахунок виконуємо на кручення по гранично допустимих напругах

діаметр вихідного кінця валу визначаємо по формулі

dв=

де - допустимі напруги скручування ^Н/мм²

Приймаємо для швидкохідного валу ₁=25^Н/мм²

для тихохідного ₂=20^Н/мм²

Валу ведучою

dв₁= = 20 мм

Вал електродвигуна 4А112М8 має діаметр deл = 32мм, так як вали двигуна и редуктора з’єднуються пружною втулкою кільцевою муфтою яка допускає 25% розтягування – мінімальний діаметр валу має становити:

dв₁= dел 0,75 = 28 0,75 = 28мм

приймаємо в кінцевому результаті стандартне значення dв₁ = 28мм діаметром підшипниками приймаємо dн₁ = 35, так як діаметр валу мало відрізняється від діаметру шестерні, то робимо її за одне ціле, тобто вал шестерні

Ведучій вал dв₂= =33 мм

Приймаємо dв₂ 34 мм

Діаметр під підшипниками dн₂ =40 мм

Під зубчастими колесами dк₂ = 45 мм

2.3 Розрахунок зубчастих коліс

Шестерня.

Як було оговорено, шестерня виготовляється заодно з волами и має такі розміри (див. розрахунок 2.1)

D₂ =34мм dае = 226,3 мм;

в₁ = lст = в₂ = 37мм

Діаметр маточини довжина lm(1,2 1,5)×dк₂ (1,2 1,5)×45 = 50 64мм приймаємоlm 50 мм

Товщина ободу δо = (3 4)×m = (3 4)× 2.5 = 7.5 10мм

Приймаємо δ₀=10

Товщина диску С=(0,1 0,17) Rе =(0,1 0,17)×116= 19.72мм

Приймаємо С=12мм.

2.4 Розрахунок корпусу

Товщина стінок корпусу

δ=0,05 Rе+1≥8

δ=0,05×116+1= 8 мм

приймаємо δ=8мм

кришка: δ₁=0,04 Rе+1

δ₁=0,04 65+1=4.188мм

приймаємо δ₁=6 мм

Товщина верхнього фланців корпусу и кришки

В=1,5×δ=1,5×7=10.5мм

В1=1,5×δ₁=1,5×6= 9 мм

Нижнього пояса корпусу

Р=2,35×δ=2,35×7=16.45мм

Приймаємо Р=18мм

Діаметр болтів

Фундаментних δ₁=0,055 Rе+12

d₁=0,055×116+12=18.38мм

приймаємо болти з різьбою М20

тих,що скріплюють кришку і корпус біля підшипників

d₂=(0.7 0.75)b₁

d₂=(0.7 0.75)×20=14 15мм

приймаємо болти з різьбою М14

тих,що з’єднають кришку з корпусом

d₃=(0.7 0.75)b₁

d₃=(0.5÷0.6)×20=10÷12мм

приймаємо болти з різьбою М12

тих,що приєднують кришки підшипників до корпусу і його кришки

приймаємо d₁=М8

3. Перший етап компоновки редуктора.

Вибираємо спосіб змащування: зубчаста передача занурювання зубчастого колеса, набивка мазі в гнізда, камеру підшипників відділяємо від внутрішнього об’єму корпуса мазеутримуючими кільцями.

Компоновку проводимо в масштабі 1:1. Проводимо посередині листа горизонтальну осьову лінію – вісь ведучого валу. Намічуємо положення вертикальної лінії – вісь ведучого валу. Із точки перетину проводимо під кутом δ₁=22^о62" осьові лінії діють дільних конусів і відкладаємо на них відрізки Rе=65мм. Конструктивно оформляємо по знайдених розмірах шестерні і колеса. Викреслюємо їх в зачеплені ступеню колеса розставляємо неси метрично відносно диску щоб зменшити відстань між опорами веденого валу. Підшипники валів розміщуємо гніздах корпусу. Намічаємо для валів роликових підшипників конічні, однорядні легкої серії з слідуючимипарамитрими

Позначення підшипників	d	D	T	C	Co
	мм			кН
7207	35	72	19	38.5	26.0	0.37
7208	40	80	20	46.5	32.5	0.38

Наносимо габарити підшипників ведучого валу намітивши попередню внутрішню стінку корпуса на відстань х=10мм від торця шестерні і відклавши зазор між стінками корпуса і торцем підшипника У₁=15мм. При встановленні радіально-упорних підшипників необхідно враховувати, що радіальні реакції вважають прикладеними до валу в точках перетину паралелей приведених до середини контактних поверхонь:11

(3.1)

=16мм

Для підшипника 7208 розмір:

=18мм

Розмір від середнього діаметру шестерні до підшипника.

Приймаємо зазор між реакціями підшипниками.

С1=(1,4÷2,3)f

С1=(1,4÷2,3)×59=82.6÷135.7мм (3.2)

Приймаємо С1=125мм

Замірами визначаємо розмір:

А=92мм А₁=92мм

f₂=65мм С₂=119мм

Викреслюємо конструктивні стінки прийнявши зазор між стінкою й зубчастим колесом рівноваги 1,5х тобто 15мм