10.Збирання редуктора.
Перед збиранням внутрішню поверхню корпуса і кришки ретельно очищають і покривають масляною фарбою. Збирання проводять у відповідності з складальним кресленням, розпочинаючи з вузлів валів.
На ведучий вал одягається мазеутримуююче кільце, ближче до шестерні, підшипник, розпірна втулка і другий підшипник. Все це затискається круглою гайкою і фіксується фігурною шайбою.
Вал в зборі вставляється у стакан, який складається з гнізда корпуса. В паз веденого валу вставляється шпонка і напресовується зубчасте колесо. Після цього з обох кінців на вал одівається мазеутримуюче та дистанційне кільця і підшипники. Зібраний вал складається підшипниками в їх гнізда в корпусі. Покривши фланець корпуса спиртовим лаком, накладають кришку. За допомогою центруючих штифтів, суміщують отвори під болти, закладають їх, одягають гровер і поступово по черзі затягують гайки. В утворенні підшипникові камери набивають мазь, а в канавки наскрізьних кришок – сальникові набивки, надівають прокладки на кришки, і прикручують їх до корпуса та його кришки гвинтами. Товщину прокладок під кришки підшипників вибирають такою, щоб забезпечити необхідну степінь затяжки конічних підшипників.
Надівається прокладка і закручується маслозливний корок.
В редуктор через верхній люк заливається мастило до встановленого рівня, який контролюється жезловим масловказівником.
Через картонну прокладку прикручується оглядовий люк.
Зібраний редуктор обкатують і випробовують на стенді по програмі, передбаченій технічними умовами.
9.Змащування редуктора.
змащування зубчастого зачеплення проводиться занурюванням колеса в мастило, що заливається всередину корпуса до покриття колеса на всю довжину зуба.
Мастило вибираємо по потрібній в’язкості, яка у відповідності з даними таблиці 10.8 [1] при контактних напругах δн=430 мПа, і середній швидкості V = 3,14 м/c, має становити 43х10-6 м2/c.
Цій в’язкості відповідає індустріальне мастило И-30А (по ГОСТ 20799-75).
Підшипники змащуємо пластичним матеріалом, що набивається у підшипникові камери при збиранні.
Сорт мазі вибираємо по таблиці 9.14 [1] це буде солідол УС-2 (по ГОСТ 1033-79).
Список літератури
Чернявський С.А. і др. Курсовоепроектирование деталей машин – м.Машиностроение 1987-416с.
Куклин Н.Г. Куклина Г.С. Детали машин – м.Высшая школа 1984-310с
Самовалов А.Я. і др. Справочник. Механика – конструктора – к Техніка 1978-592с.
Боков В.Н. і др. Детали машин. Атлас конструкцій – м.Машиностроение 1983-576с.
Цехнович. Х.И. Петренко И.П. Атлас конструкцій редукторов – к. Вища школа 1979-128с.
7. Уточнений розрахунок валів.
Уточнений розрахунок валів закінчується у визначені коефіцієнтів запасу міцності в небезпечних перерізах валу
S=
(7.1)
де S – коефіцієнт запасу міцності по нормальних напругах,
S – коефіцієнт запасу міцності по формульних напругах,
[S] –допустимий коефіцієнт запасу міцності
S
=
,
(7.2)
S = ,
-
межа виносливості матеріалу валу при
симетричними циклах згину і скручичування
мПа.
К і К - ефективні коефіцієнти концентрації нормальних дотичних напруг.
Ԑ
Ԑ
-
коефіцієнт шорсткості, масштабний
фактор.
τm і τm – середня напруга циклу, мПа
Ψτ і Ψτ - коефіцієнт середніх напуг.
Для вужевих конструкційних сталей
τ1=0.43×τв (7.3)
Вал виготовлено з сталі 45, для якої при діаметрі заготівки до 90 мм і термопробці покращення τв=780мПа
τ1=0.43×780=355мПа
τ1=0.58×τ1 (7.4)
τ1=0.58×355=193
мПа
Для даної частоти обертання приймаємо β=0.95,а також приймаємо Ψτ=0.2;Ψτ=0.1(див.с.164[1]).
=
(7.5)
де, М3- згинальний момент перерізу Н.м
W- момент опору згину перерізу,м3
τm
=
,
(7.6)
=τm=0.5×
(7.7)
де ,Мк- крутний момент передачі Н.м
Wк –момент опору скручування, м3
Для знаходження напруг побудуємо епюри згинальних і крутних моментів.
Ведучий вал
а) горизонтальна площина
Мат=0
МБв=0
Мвв=Ry2×C1=440,5×0.090=39,64H.м
Мгв = 0
б) вертикальна площина
=0
=
Ry2×C1=126,4×0.090=11,37Н/м
=
Ry3×C2
- Fa×
=-89.7
=-2.3H.м
=
Rx3×(С2+f2)-Fa2×
+Fr2×f2=
=39×(0.085+0.045)-179.5×
+73.9×0.045=0
=0
в)сумарний момент
Мс=
Мас=0
Мбс=0
Мвс=
=26,7Hм
(7.8)
Мгс=2.3 Нм
г) крутний момент
Мк=Т1=11,3Нм
На основі знайдених моментів будуємо відповідні епюри. Найбільш небезпечним перерізом буде переріз В, де діють найбільші згинаючі і крутні моменти ,та має місце концентратор напруг у вигляді пресової посадки внутрішнього кільця підшипника на вал діють 25мм
Визначаємо моменти опору
W=
і Wк=
(7.9)
W=
=1533мм3=1.53×10-6м3
Wк=
=3066мм3=3.07×10-6м3
тоді:
=
=63мПа
τm=
=0.15мПа
(враховувати не будемо)
=
τm=0.5×
=7.2мПа
По таблиці 8.7
приймаємо
=3.1мм,
там же -
=0.6
,
+0.4 (7.10)
=0.6×3.1+0.4=2.3мм
Sτ=
мПа
Sτ=
10.7мПа
S=
мПа
Міцність валу забезпечена
Ведений вал
а) горизонтальна площина
=0
=Rx3×C2=289×0.091=26.3Н/м
=
Rx3×(С2+f2)-Ft2×f2=289×(0.091+0.049)-825.9×0.049=0
=0
б) вертикальна площина
=0
= Ry3×C2=151.3×0.091=13.8Н/м
=
Ry3×C2
- Fa×
=151×0.091-286
=-14
= Rx3×(С2+f2)-Fa2× +Fr2×f2= =151.3×(0.091+0.049)-286.9× +89.7×0.049=0
=0
в)сумарні моменти
=0
=
=29.7Н/м
=
=29.8Н/м
=0
=0
г) крутний момент
Мк=Т2=66.1Н/м
По отриманих значеннях моментів будуємо відповідні епюри.
Найбільш небезпечний переріз, буде переріз Б, де діють максимальний, згинальний та крутний моменти і має місце концентратор напруг у вигляді шпонкової канавки на валу з діаметром d=30мм.
Визначаємо момент опору нетто (без врахування канавок)
(7.11)
де, b і t – ширина шпонкової канавки і глибина пазу.
τm=
τv=τm=0.5×
= 3.07мПа
По таблиці 8.5 [1]
приймаємо Кτ=1.79 ; Кτ=1.68, а по таблиці 8.8
[1] приймаємо
=0.88
;
=0.77
Sτ=
21.8мПа
S=
=1.9
[S]=1.5мПа
Міцність валу достатня.
