- •Харчові технології
- •1. Деструкція білків, види деструкції, приклади з харчових технологій
- •2. Денатурація білків, види денатурації, приклади з харчових технологій
- •3. Гідратація і дегідратація білків, приклади з харчових технологій
- •4. Термічне окислення жирів, піроліз, приклади з харчових технологій
- •5. Зміни жирів під час кулінарної обробки: варіння, смаження
- •6. Технологічні фактори, що сприяють стабілізації жирів
- •7. Механізм дії антиоксидантів
- •9. Автоокислення та зміни жирів під час зберігання харчових продуктів
- •10. Типи агрегації глобулярних білків, приклади з кулінарної практики
- •11. Гідроліз цукрів та його використання в харчових технологіях
- •8. Антиоксиданти та застосування їх у харчових технологіях
- •12. Карамелізація та меланоїдиноутворення, застосування у харчових технологіях
- •13. Клейстеризація крохмалю, застосування у харчових технологіях
- •14. Деструкція крохмалю, застосування у харчових технологіях
- •15. Набрякання крохмалю, застосування у харчових технологіях
- •16. Модифіковані крохмалі та їх використання у харчових технологіях
- •17. Полісахариди клітинних стінок та їх зміни під час кулінарної обробки
- •18. Роль вітамінів та мінеральних речовин у формуванні якісних показників харчових продуктів, їх функціональні властивості
- •19. Роль мінеральних речовин у формуванні якісних показників харчових продуктів, їх функціональні властивості
- •20. Технологічні фактори, що зумовлюють руйнування вітамінів та засоби запобігання цьому
- •21. Технологічні фактори, що зумовлюють зменшення кількості мінеральних речовин у харчових продуктах та засоби запобігання цьому
- •22. Значення мінеральних речовин у формуванні харчової цінності харчових продуктів, їх функціональні властивості
- •23. Застосування вітамінів і мінеральних речовин у харчових технологіях
- •24. Вода, як компонент харчових продуктів, форми зв’язку вологи
- •25. Активність води та стабільність харчових продуктів під час зберігання
- •26. Активність води та стабільність харчових продуктів під час зберігання
- •27. Утворення емульсій, властивості, застосування у харчових технологіях
- •28. Утворення суспензій, властивості, застосування у харчових технологіях
- •29. Драглеутворення у харчових технологіях, основні драгле утворювачі
- •30. Піноутворення у харчових технологіях, основні піноутворювачі
- •31. Піни, фактори стабілізації пін
- •32. Основні піно- та драгле утворювачі, теоретичні аспекти застосування їх у харчових технологіях
- •33. Обґрунтуйте вплив технологічних факторів – інтенсивності та тривалості збивання на кінетику піноутворення та стійкість пін
- •1. Принципова технологічна схема виробництва цукру-піску із цукрових буряків
- •2. Принципова технологічна схема виробництва цукру-рафінаду
- •3. Охарактеризуйте процес екстракції цукру. Вимоги до якості цукру-піску
- •4. Охарактеризуйте процес випарювання соку та очищення сиропу. Вимоги до якості цукру-піску
- •5. Принципова технологічна схема виробництва картопляного крохмалю
- •6. Принципова технологічна схема виробництва кукурудзяного крохмалю
- •7. Вимоги до якості картопляного крохмалю
- •8. Охарактеризуйте процеси подрібнення кашки та промивання мезги під час виробництва кукурудзяного крохмалю
- •9. Особливості технології модифікованих крохмалів
- •10. Принципова технологічна схема отримання крохмальної патоки
- •11. Охарактеризуйте процеси оцукрення крохмалю під час виробництва крохмальної патоки
- •12. Застосування патоки та глюкозо-фруктозного сиропу у харчових технологіях
- •13. Сировина для виробництва борошна та її технологічні властивості
- •14. Принципова технологічна схема отримання хлібопекарського борошна
- •15. Охарактеризуйте операції підготовки зерна до розмелу
- •16. Особливості виробництва макаронного борошна
- •17. Загальні технологічні операції виробництва круп
- •18. Характеризуйте різні способи лушпиння, які застосовують при виготовленні круп
- •19. Характеризуйте різні способи гідротермічної обробки, які застосовують при виготовленні круп
- •20. Принципова технологічна схема виготовлення хліба та булочних виробів
- •21. Приготування тіста з пшеничного борошна опарним способом
- •22. Приготування тіста з пшеничного борошна безпарним способом
- •23. Приготування тіста з пшеничного борошна прискореним способом
- •24. Способи приготування тіста житнього борошна
- •25. Технологічні режими випікання пшеничного та житнього хліба, процеси, що при цьому відбуваються
- •26. Сировина для виготовлення макаронних виробів
- •27. Принципова технологічна схема виготовлення макаронних виробів
- •28. Призначення основних технологічних процесів та технологічні режими
- •29. Вимоги до якості макаронних виробів
- •30. Екстрагування олії з олійних культур
- •31. Охарактеризуйте процес рафінації жирів
- •32. Особливості технології соняшникової олії
- •33. Принципова технологічна схема виготовлення майонезу
- •34. Принципова технологічна схема виготовлення маргарину
- •35. Вимоги до якості рослинних олій, майонезу, маргарину
- •1. Теоретичні основи процесу бродіння
- •2. Основні види бродильних виробництв, їх характеристика
- •3. Технологічна характеристика сировини для бродильних виробництв
- •4. Технологія виноградних вин
- •5. Технологія плодово-ягідних вин
- •6. Технологія солоду
- •7. Асортимент і технологія пива
- •8. Класифікація і технологія слабоалкогольних напоїв
- •9. Сировина і технологія етилового спирту
- •10. Асортимент і технологія приготування горілки
- •11. Технологія плодово-ягідних вин
- •12. Асортимент і технологія лікеро-горілчаних виробів
- •13. Основні вимоги до готової продукції харчових виробництв
- •14. Сировина для виробництва м’ясних виробів та асортимент продукції
- •15. Технологічна схема виробництва солоних м’ясопродуктів
- •16. Асортимент та технологія ковбасних виробів
- •17. Сировина для виробництва баночних консервів, асортимент продукції
- •18. Технологічна схема консервування
12. Карамелізація та меланоїдиноутворення, застосування у харчових технологіях
Карамелізація. Перетворення цукру під дією високої температури в аморфну масу, більш менш інтенсивно забарвлену в жовто-коричневий колір, називається карамелізацією. Початковою стадією розщеплювання моносахаридів є утворення ангидрідів в результаті втрати молекулою цукру води. Так, з глюкози при нагріванні її вище за температуру плавлення (145-1490) був отриманий глюкозан:
С6Н10О5
А з фруктози (температура плавлення 98-1020) – фруктоза:
С6Н10О5
Обезводнення моносахаридів, що продовжується, приводить до утворення альдегіду оксиметілфурфурола. Останній розкладається з утворенням мурашиної і левулінової кислот, що каталізують розкладання цукрів. Крім того, як і всі альдегіди, оксиметілфурфурол легко вступає в реакції ущільнення (полімеризації і конденсації). При цьому утворюються забарвлені в жовто-коричневий колір продукти, що розчинні у воді, володіють антикристалізаційною здатністю, несолодкі і такі, що не зброджуються. Зміни дисахаридів починаються з їх гідролізу. Так, сахароза, нагріта при температурі плавлення (160-1850), розкладається на D-глюкозу і D-фруктозу. Серед продуктів карамелізації сахарози, нагрітої до 190-2000, були виявлені карамелан, карамелен і карамелін. Перші дві речовини - порошки гіркого смаку, карамелан - жовтого, карамелен - коричневого кольору, добре розчинні у воді (карамелан, крім того розчинимо в 84%-ному етиловому спирті, що і використовують для його виділення). Карамелін розчиняється у воді лише при кип'яченні і дає колоїдний опалесцирующий розчин. Подібні ж продукти виходять при сухому нагріві глюкози. З фруктози отриманий карамелан.
Реакції меланоїдиноутворення. Процес меланоїдиноутворення – реакція між цурками та амінокислотами, білками та ін. сполуками, які містять аміногрупу.
В результаті реакції утворюються меланоїдини.У ці реакції вступають амінокислоти, поліпептиди і білки.
Кінцевими продуктами реакцій є меланоїдини - речовини невстановленого складу і будови. Як і продукти карамелізації, вони мають забарвлення від жовтого до темно-коричневого і є ненасиченими сполуками. Меланоїдини впливають на колір, смак, запах продуктів.
Цей процес знижує біологічну цінність.
Глюкоза (С6Н12О6), спирт (С2Н5ОН). Меланоїдиноутворення досить часто спостерігається при тепловій обробці продуктів як тваринного, так і рослинного походження, оскільки майже всі вони містять деяку кількість редукуючих цукрів і вільних амінокислот.
Утворення меланоїдинів служить причиною появи жовто-коричневого забарвлення в харчових продуктах, підданих тепловій обробці, а також появи в них нових смакових і ароматичних речовин.
13. Клейстеризація крохмалю, застосування у харчових технологіях
Клейстеризація – це зміна структури крохмального зерна, при нагріванні у воді яка супроводжується набряканню. Клейстеризація є сукупністю тих, що йдуть одночасно і що накладаються один на іншій процесів. Одні з них (гідратація) супроводяться виділенням тепла, інші (руйнування структури зерна) вимагають значної витрати енергії. Оскільки міцність внутрішньої структури зерен досить велика, клейстеризація протікає з поглинанням тепла. Початковий етап набухання зерна супроводиться розпушуванням структури полісахаридних ланцюгів. Останнє відбувається, з одного боку, завдяки проникненню диссоційованих молекул гарячої води між щільно упакованими крохмальними полісахаридами, з іншої - в результаті зменшення міцності водневих зв'язків при підвищенні температури. Температурою клейстеризації крохмалю зазвичай вважають ту, при якій зерна його досягають першої стадії клейстеризації в результаті нагрівання з великою кількістю води.
