3. Експлікація конструювання реальності (дійсності) та можливості в рамках змісту системної бесіди

Для того щоб система при бажанні могла змінити себе, необхідно отримати подвійну інформацію про її внутрішні та зовнішні взаємини: про те, що є в даній системі, і про те, що можливо, є для неї зовні. Таким чином, ми будемо розрізняти питання про конструювання реальності (дійсності) і про формування можливостей.

Питання про конструювання реальності (дійсності) спрямовані на виявлення актуального контексту, а питання про формування можливостей – нових можливостей. Для мистецького системного опитування дуже важливо навчитися добре лавірувати між цими полюсами.

4.1. Циркулярні питання про конструювання реальності (дійсності)

Дана форма питань слугує для уточнення актуальних моделей взаємин – це питання про теперішнє. Полем їх використання будуть два наступних контекста:

- показання для терапевтичної роботи;

- основна декларуюча проблема (і перспективи, що визначають дану проблему).

4.1.1. Циркулярні питання про показання для системної консультативної роботи

До циркулярних питань про показання для системної консультативної роботи відносяться питання на прояснення запиту, питання про спрямування клієнта та питання, які стосуються очікувань.

При з’ясуванні смислової частини запиту мова йде про різноманітні та суперечливі очікування, які досі не виражалися у вигляді явних потреб різними частинами системи. Тому учасники консультативної бесіди не завжди є єдиними діючими особами, оскільки досить часто консультація ініціюється третьою особою, яка в процесі консультування відсутня: суддя, що спрямовує підлітка на корекцію до психотерапевта; сімейний лікар, який передає пацієнта з усією його сім’єю до сімейного терапевта; начальник, що забов'язав начальників відділів відвідувати «семінар по комунікації» з метою покращення організації роботи тощо.

Основне правило в рамках питань про показання для консультативної роботи говорить, що очікування клієнтів та присутньої або відсутньої третьої особи, яка спрямувала клієнта часто не співпадають або суперечать один одному. Тому терапевт забов’язаний, в першу чергу, з’ясувати всі непорозуміння на початку консультативного процесу, щоб не потрапити в безвихідну ситуацію та не конфронтувати з дилемами, за якими приховуються запити, які неможливо реалізувати. Хоча їх можна уточнити і в подальшій роботі, особливо при виникненні кризових ситуацій, або при виникненні сумнівів в процесі консультування, а також при прийнятті рішення про завершення терапії.

4.1.1.1. Основні питання на прояснення запиту:

- Хто і що саме потребує (хоче)? (Хто є моїм замовником? Чи хоче мій співбесідник щось від мене? Що потрібно зробити мені та йому щоб задовольнити замовника?)

- Від кого? (Чи дійсно я той, до кого був спрямований запит?)

- З якого часу? (Чи сформований вже для мене запит?)

- До якого часу? (Чи ще не пізно?)

- Скільки? (Скільки терапевтичних годин, днів нових стимулів хотіли б отримати клієнти?)

- Для чого? (Що саме і з якою метою потрібно зробити?)

- З ким? Проти кого? (Як об’єднуються (чи не об’єднуються) клієнти між собою в залежності від того, яку послугу вони хочуть отримати?)