- •Перелік скорочень
- •Методичні вказівки до вивчення дисципліни
- •Харчування і здоров’я
- •Аліментарні і неаліментарні продукти
- •Напрями розвитку харчової хімії
- •Контрольні питання
- •1 Види й способи фальсифікації продукції
- •Уявлення про ідентифікацію. Суб’єкти і об’єкти
- •Види ідентифікації продукції
- •4 Нові системи інформаційного аналізу фальсифікатів
- •Контрольні питання
- •1 Базові алгоритми якості продукції
- •Методи оцінки рівня якості сгп
- •Комплексна оцінка якості продукції
- •Контрольні питання
- •Загальні поняття про кваліметрію
- •2 Принципи й завдання кваліметрії
- •3 Методологія визначення й оцінки якості
- •Об'єкт, предмет і структура кваліметрії
- •Контрольні питання
- •Особливості відбору проб
- •Відбір проб сільгосппродукції
- •Відбір проб грунтів Основні принципи відбору проб, розглянуті раніше, частково застосовані до відбору твердих зразків проб, але існують деякі особливості процесу.
- •4 Одержання вибірки проб ґрунтів методом рандомізації
- •5 Автоматизація відбору проб
- •Контрольні питання
- •Тема 6
- •Принципи мас-спектрометрії
- •Застосування метода мс
- •Контрольні питання
- •Тема 7
- •1 Принцип хроматографії в тонкому шарі
- •Техніка тонкошарової хроматографії
- •Виявлення хроматографічних зон
- •Застосування тонкошарової хроматографії
- •Контрольні питання
- •Тема 8
- •1 Варіанти розподілу у рідинній хроматографії
- •Загальна схема і складові рідинного хроматографу
- •Параметри і можливості сучасних рідинних хроматографів
- •Контрольні питання
- •Тема 9
- •Основні принципи й переваги тест-систем
- •2 Загальні вимоги й класифікация тест-систем
- •3 Способи використання реагентів
- •Тест-системи визначення забруднень у воді й ґрунті
- •Контрольні питання
- •Тема 10
- •Біоіндикація середовищ
- •Біотестування середовищ
- •Датчики, сенсори, рецептори, аналізатори
- •Контрольні питання
- •Тема 11
- •1 Особливості інформаційної системи
- •Інерційність і багатоступеневість інформації
- •Специфіка збору й обробки інформації з апк
- •Контрольні питання
- •Тема 12
- •Основні поняття й завдання
- •2 Переваги експертних систем
- •3 Рішення прикладних завдань
- •Моделювання об'єктів, ситуацій, процесів
- •Інформаційні технології й експертні системи
- •Контрольні питання
- •Література
Виявлення хроматографічних зон
Якщо визначаємі компоненти аналізуємої суміші мають власне забарвлення, то вони виявляються на хроматографічній пластинці у вигляді забарвлених плям або яскравих флуоресціюючих зон в ультрафіолетовому опроміненні. Для виявлення безбарвних сполук потрібні спеціальні прийоми:
• універсальний метод для виявлення плям будь-якої органічної речовини — обприскування пластинки концентрованою сульфатною кислотою. Органіка обвуглюється й проявляється у вигляді чорних плям. Другий універсальний прийом — занурення висушеної після хроматографування пластинки в камеру з парами йода. Йод конденсується на органічних сполуках більше, ніж на чистому сорбенті й можна спостерігати жовтогарячі плями на жовтому тлі. Цей прийом зручніший тим, що місце розташування плям можна негайно відзначити олівцем, через короткий час йод випаровується із пластинки, а компоненти проби можуть бути піддані подальшому аналізу у випадку його необхідності;
• фізичний метод — обприскування пластинки специфічними флуорес-центними індикаторами. Після хроматографування висвітлюють всю пластинку УФ випромінюванням. Вся пластинка флюоресцирує а ті плями, де локалізовані органічні сполуки залишаються темними і їх відмічають;
• хімічний метод — обприскування пластинки специфічними реагентами, які реагують із одним або декількома обумовленими компонентами. Прикладом такого реагенту є нінгидрин, що дає жовто коричневі плями з амінокислотами Специфічні реагенти допомагають вирішити два завдання. Вони не дають аналітичної реакції з компонентом, що не розділився, і не заважають аналізу. Позитивна реакція зі специфічним компонентом є одночасно його ідентифікацією.
Зазвичай, коли виконують роботу з ідентифікації, знають який компонент (речовину) хочуть виявити в суміші, а також мають зразкову сполуку («стандарт») визначаємої речовини. Ці апріорні відомості дають можливість вибрати експериментальні умови поділу. Якщо в хроматограмі суміші виявиться пляма, що має Rf, що збігається з Rf реактиву, то можна зробити висновок про присутність у суміші даної речовини або про її ідентифікацію. Якщо результати дослідження повторяться за умови застосування інших нерухомої або рухомої фази, то висновок про ідентичність не викликає сумнівів.
Кількісний аналіз виконують тільки по зафіксованій хроматограмі і з попередньою побудовою градуювальної залежності. Метод ТШХ дозволяє швидко винайти зразкову сполуку у суміші, відділення якої іншими хімічними методами майже неможливо. При цьому точність визначення невисока, вона коливається від 3 до 10 % щодо вимірюваної величини. Застосовують два методи виміру кількості речовини безпосередньо на пластинці:
• за розмірами плями;
• за інтенсивністю кольору відбитого від плями світла (фотометричний метод).
При кількісних вимірах за межами пластинки пляму визначаємого компонента зіскрібають разом із нерухомою фазою, екстрагують компонент розчинником і аналізують розчин, застосовуючи будь-який належний метод: спектрофотометричнй або хроматографічний в газовому або рідинному варіанті.
