2. Специфіка збору й обробки інформації з апк

Збір інформації може здійснюватися трьома методами: за допомогою спеціального дослідження, на підставі статичних даних і змішаним способом.

Після збору інформації настає етап її обробки, метою якого є приведення інформації до порівнянного виду й до форми, зручної для наступних розрахунків.

Загальна схема збору інформації із сільського й лісового господарств, незважаючи на розходження даних, що збираються, є єдиною.

У сільському господарстві в якості основних використовуються наступні показники: розміри господарств, їхній загальний дохід, енергооснащеність, якість ґрунту, обводненность, поголів'я худоби, кількість внесених добрив і ін.

При виборі контрольного району в лісовому господарстві необхідно враховувати склад ґрунтів, рівень ґрунтових вод (вологість), рельєф, положення лісонасаджень, умови господарювання, групу й склад лісонасаджень, бонітет, вік, повноту лісу, покрив.

Вибір контрольних господарств дасть можливість приступитися до збору інформації, необхідної безпосередньо для розрахунку локальних збитків. Тривалість періоду встановлюється в кожному конкретному випадку окремо й залежить від поставлених цілей. При зіставленні статистичних даних по тим, що забруднюються й контрольним господарствам, досить 3-5 років, щоб урахувати вплив різних факторів на результати виробництва продукції.

Розрахунки збитків сільському господарству вимагають збору докладної інформації із двох основних напрямків: рослинництва й тваринництва.

У перелік первинної інформації з рослинництва включаються наступні дані: площа сільськогосподарських угідь, у тому числі посівна по окремих культурах; площа косовиць, пасовищ, що плодоносять; урожайність сільськогосподарських культур, садів і виноградників; закупівельні ціни по всіх сільськогосподарських культурах; структура сівозміни за кожний рік; кількість і види внесених добрив під кожну культуру; фактична вартість зробленої й зданої сільськогосподарської продукції.

Для обліку витрат праці й засобів на виробництво видів продукції потрібні дані про собівартість і умови виробництва. Якщо в господарствах застосовується зрошення, то всі дані збираються роздільно по зрошуваних і незрошуваних землях.

Інформація із тваринництва поєднує наступні показники: поголів'я худоби й птахів по видах; дані про приплід і кількість знову куплених і проданих голів худоби й птаха; валове виробництво основних продуктів тваринництва, птахівництва; продуктивність худоби й птаха; витрата кормів на одиницю продукції; вартість і собівартість продукції; ціни на її окремі види.

Основними джерелами інформації із сільського господарства є річні звіти господарств і виробничо-господарської діяльності, а також робочі матеріали відповідних господарств.

До основної первинної інформації розрахунку збитку лісовому господарству ставляться:

• карти лісових угідь із вказівкою кварталів і виокремлених дільниць; загальна характеристика лісів (клімат, рельєф, положення, основні породи, вік, група лісів, положення лісонасаджень);

• умови проростання лісу (склад ґрунтів, рівень ґрунтових вод, бонітет, покрив);

• дані про пробні таксаційні рубання; докладний опис виокремлених дільниць (повнота лісонасаджень, дані про лісогосподарські заходи);

• умови господарювання;

• дані про відсотку всихання дерев;

• продуктивність лісу (запас у м³ , у тому числі молодняку, спілого сухостою, вихід ділової деревини й сухої);

• вихід недеревної лісової продукції (сіно, ягоди, гриби, насіння, хутро, м'ясо, риба й т.д.);

• вихід продукції при повній комплексній переробці деревини ( хвойне борошно, смола, сік і т.д.);

• дані про заміну коштовних порід малоцінними;

• дані про вихід земель із лісокористування в результаті повного всихання й рубання лісу й отруєння ґрунтів;

• собівартість лісовідновлювальних робіт (рекультивації), включаючи витрати на додаткове вирощування молодняку й догляд за ним після посадки.

Збір статистичних даних доцільно проводити в процесі пробних рубань або спостережень при санітарних рубаннях і рубаннях відходу.

Збір інформації для наступних економічних розрахунків передбачає роботу з нетрадиційними матеріалами для одержання їх у всіляких організаціях і установах, а також дотримання чіткої системи, без якої не можливе одержання й узагальнення значної кількості всіляких показників.