- •51.Патологія тканинного росту: гіпо- і гіпербіотичні процеси, їх характеристика.
- •52.Пухлини,визначення,етіологія,патогенез.
- •53.Характеристика канцерогенних факторів.
- •54.Відмінності між доброякісними і злоякісними пухлинами.
- •55.Загальні принципи лікування пухлинних захворювань.
- •67.Метаболічні та фізико-хімічні зміни у вогнищі запалення.
- •68.Класифікація запалення
- •69.Принципи фармакокорекції запалення
- •71.Стадії розвитку гарячки
- •72.Типи температурних кривих
- •70.Гарячка, визначення, етіологія
- •73.Зміни функцій органів і систем при гарячці.
- •74.Гарячка і гіпертермія їх порівняння.
- •75.Значення гарячки для організму
- •76.Поняття про гіпотермію
- •77.Гіпоксія.Визначення.Типи Механізми їх розвитку.
- •78.Компенсаторно-пристосувальні механізми при гіпоксії
- •79.Патологічні порушення в організмі при гіпоксії
- •80.Киснева терапія.Токсична дія кисню
- •81.Голодування: визначення види
- •82.Зовнішні та внутрішні причини голодування
- •83.Періоди повного голодування їх характеристика
- •84.Первинні і вторинні гіповітамінози.Їх корекція
- •85.Гіповітаміноз в12 етіологія, патогенез , ознаки.
- •88.Енергетичний та основний обміни, визначення.
- •96.Набряки.Види.Механізми розвитку
53.Характеристика канцерогенних факторів.
Фактори,що здатні викликати перетворення нормальної клітини в пухлинну називають канцерогенними або бластомогенними. Для них характерна відсутність субпорогових канцерогенних доз, а також ефект сумації і кумуляції.
Хімічний канцерогенез( поділяється на виробничий – ароматичні сполуки, вінілхлорид, сполуки металів,азбест , лікарський- ДЕС, циклофосфамід , природній – афлатоксини миш*як)
Фізичний (ультрафіолетові промені, іонізуюче випромінювання)
Вірусний ( Геном вірусу укорінюється в геном клітини, вбудовується в молекулу ДНК. Після цього дана клітина починає відтворювати дочірні клітини згідно з генетичним кодом вірусу.( вірусна етіологія фіброми і папіломи
Фактори різні за природою і механізмом впливу але однакові за здатністю до порушення регуляції клітинного поділу.
Канцерогенез – тривалий час накопичення генетичних пошкоджень.Для певних канцерогенних речовин характерна органотропність.
54.Відмінності між доброякісними і злоякісними пухлинами.
Пухлинний процес – це типовий патологічний процес,що характеризується нерегульованим необмеженим розростанням тканини, не пов*язанного із загальною структурою чи функціями органу.
Доброякісні пухлини:
Експансивний ріст ( здавлюючи і розсуваючи тканини)
Наявність капсули ( капсули також наявні при раку нирки і щитоподібної залози)
Не викликають метастази,кахексію
Мають тільки тканий атипізм
Клітини диференційовані
Злоякісні :
Швидкий ріст
Інфільтративний ріст
Тканинний і клітинний атипізм
Метастази
Відсутність диференціації клітин
Кахексія
Термін «доброякісні пухлини» дещо умовний, тому що в будь-якому випадку пухлина – це осередок гіперплазії тканини. За вищезазначеними характеристиками пухлина може належати до доброякісних, але у випадку коли вона розташована у життєво важливому органі і здавлює його, то це може призвести до загибелі організму. Також загальновідомим є той факт, що доброякісна пухлина може перероджуватись у злоякісну.
55.Загальні принципи лікування пухлинних захворювань.
В онкології використовують три основні методи лікування:
Хірургічний – ефективний на ранніх стадіях пухлинного росту , особливо при доброякісних пухлинах, полягає у видаленні пухлини хірургічним шляхом
Променева терапія – основний метод лікування,оскільки за її допомогою вдається гальмувати ріст і навіть викликати загибель молодих клітин, які діляться. В основі лежить утворення вільних радикалів,які пошкоджують клітинні мембрани,молекули ДНК і РНК,мітохондрії,в результаті чого пухлинна клітина гине через декілька днів.
Хіміотерапія – протипухлинні препарати і гормони. Механізм дії багатьох протипухлинних препаратів полягає в порушенні синтезу нуклеїнових кислот, блокаді ферментів,порушенні біохімічних процесів,що сприяє затримці мітозів пухлинних клітин, або їх загибелі.
На данний момент широко розвивається біотерапія - лікування онкологічних хворих шляхом активації природних захисних механізмів, або введення проривних полімерних молекул( цитокіни, фактори росту та ін.)
