- •51.Патологія тканинного росту: гіпо- і гіпербіотичні процеси, їх характеристика.
- •52.Пухлини,визначення,етіологія,патогенез.
- •53.Характеристика канцерогенних факторів.
- •54.Відмінності між доброякісними і злоякісними пухлинами.
- •55.Загальні принципи лікування пухлинних захворювань.
- •67.Метаболічні та фізико-хімічні зміни у вогнищі запалення.
- •68.Класифікація запалення
- •69.Принципи фармакокорекції запалення
- •71.Стадії розвитку гарячки
- •72.Типи температурних кривих
- •70.Гарячка, визначення, етіологія
- •73.Зміни функцій органів і систем при гарячці.
- •74.Гарячка і гіпертермія їх порівняння.
- •75.Значення гарячки для організму
- •76.Поняття про гіпотермію
- •77.Гіпоксія.Визначення.Типи Механізми їх розвитку.
- •78.Компенсаторно-пристосувальні механізми при гіпоксії
- •79.Патологічні порушення в організмі при гіпоксії
- •80.Киснева терапія.Токсична дія кисню
- •81.Голодування: визначення види
- •82.Зовнішні та внутрішні причини голодування
- •83.Періоди повного голодування їх характеристика
- •84.Первинні і вторинні гіповітамінози.Їх корекція
- •85.Гіповітаміноз в12 етіологія, патогенез , ознаки.
- •88.Енергетичний та основний обміни, визначення.
- •96.Набряки.Види.Механізми розвитку
73.Зміни функцій органів і систем при гарячці.
74.Гарячка і гіпертермія їх порівняння.
|
Гарячка |
Гіпертермія |
Етіологія |
Пірогени |
Підвищена температура і вологість зовнішнього середовища |
Патогенез |
Тимчасова перебудова центру терморегуляції на новий, більш високий рівень функціонування |
«Полом» центру терморегуляції |
Стадії |
Ст. підвищення температури, ст. стояння температури, ст. зниження температури |
Ст. компенсації, ст. декомпенсації |
Наслідки для організму |
Створюється самим організмом; має захисно-пристосувальне значення з елементами пошкодження |
Виникає всупереч організму; має патологічне значення |
Лікування |
Жарознижувальні засоби, фізичне охолодження неефективне |
Фізичне охолодження, жарознижувальні засоби неефективні |
75.Значення гарячки для організму
Гарячка, як і більшість інших типових патологічних процесів, поєднує у своєму розвитку і проявах як позитивні, захисно-пристосувальні чинники для хворого організму, так і викликає низку негативних змін і наслідків, що приносять додаткові страждання хворому і збільшують ймовірність смерті. Це закономірний результат еволюційного розвитку і становлення гомойотермності, формування як неспецифічних так і специфічних механізмів резистентності високо розвинутих біологічних видів. Часто гарячка є короткочасною і минає самостійно, тобто з еволюційної точки зору, така універсальна відповідь на подразнення має значення для виживання організму.
Позитивне |
Негативне |
|
|
76.Поняття про гіпотермію
77.Гіпоксія.Визначення.Типи Механізми їх розвитку.
Гіпоксія (кисневе голодування) – типовий патофізіологічний процес, який виникає внаслідок недостатнього постачання тканин киснем або порушення використання його тканинами
Залежно від причин розрізняють гіпоксію, яка викликана зменшенням парціального тиску кисню у повітрі, яке вдихається, і гіпоксію, яка зумовлена патологічними процесами в організмі.
Гіпоксія, викликана зменшенням парціального тиску кисню у повітрі, яке вдихається, називається гіпоксичною, або екзогенною. Вона може виникати при стратосферних польотах у негерметизованій кабіні і при відсутності (або пошкодженні) кисневого живлення, при прориві рудникого газу в штрек шахти і витісненні ним повітря; при порушенні подання кисню в скафандр водолаза; при потраплянні неадаптованої людини на високогор’я та в деяких інших подібних ситуаціях.
Виділяють дві нозологічні форми екзогенної гіпоксії: висотну і гірську хвороби (див 2.5).
Гіпоксія, зумовлена патологічними процесами в організмі, поділяється на дихальну, кров’яну, циркуляторну, тканинну, змішану.
Дихальна, або респіраторна, гіпоксія виникає при захворюваннях легень внаслідок порушення зовнішнього дихання, при якому страждає оксигенація артеріальної крові, при порушеннях функції дихального центру – при деяких отруєнях, інфекційних процесах – при зниженні альвеолярної вентиляції, кровопостачання легенів або дифузії газів.
Кров’яну, або гемічну, гіпоксію викликають гострі та хронічні кровотечі, анемії, отруєння окисом вуглецю і нітритами. Гемічна гіпоксія поділяється на анемічну і гіпоксію внаслідок інактивації гемоглобіну.
Циркуляторна гіпоксія виникає при захворюванні серця і кров’яних судин і зумовлена, в основному, зменшенням хвилинного об’єму серця і сповільненням течії крові. При судинній недостатності (шок, колапс) причиною недостатнього доступу кисню до тканин є зменшення об’єму циркулюючої крові. Це відбувається при застійній ішемії, а при ішемічній – порушення периферійного кровообігу в органі або тканині.
Тканинна, або гістотоксична, гіпоксія – це порушення в системі утилізації кисню, викликане деякими отрутами, авітамінозами і деякими видами гормональної недостатності. При цьому виді гіпоксії страждає біологічне окиснення на тлі достатнього постачання тканинам кисню.
