- •1.Формування нових структур художнього мислення під впливом філософії Ніцше.
- •2. Інтуїтивізм а.Бергсона та його вплив на розвиток літер. Модерн. Доби.
- •3. Психоаналіз з.Фройда та к.-г.Юнга як стратегія сюрреалізму.
- •4. Модернізм у мистецтві : авангардистська спрямованість та традиційні зв»язки.
- •5. Італійський і російський футуризм. Характеристика, представники.
- •6. Французький дадаїзм і сюрреалізм. Характеристика. Представники.
- •7.Німецький експресіонізм. Характеристика. Представники.
- •10.Кубізм Пікассо і Аполлінера
- •11.Умовний автобіографізм в романі „у пошуках...”
- •8. Модернізм і реалізм: взаємозв»язок.
- •9.Концепція абсурдного героя в есе Камю „міф про Сізіфа”
- •12.Архітектоніка роману Пруста
- •17.Фрагментація дійсності в поезії г.Аполінера
- •18. Література "потоку свідомості". Гертруда Стайн и Джемс Джойс.
- •24. Техніка потоку свідомості, як стильовий прийом у романі Джеймса Джойса "Улисс"
- •26.Художній метод Вульф. Візуалізація дійсності в оповіданні «Понеділок, вівторок…»
- •20Література втраченої генерації.Е.Хемінгуей.
- •22.«Галас і шаленство» - модерністський експеримент Фолкнера
- •30.Концепція нового модерністського роману за х. Ортегою-і-Гассетом.
- •31. Естетичні погляди м.Пруста в есе «Проти Сент-Бева».
- •32. «Інтуїтивістська пам'ять» як засіб організації тексту «у пошуках втраченого часу».
- •33. Неоімпресіоністський стиль Пруста.
- •36. Принцип інтенційного аналізу та індивідуальна свідомість за Сартром.
- •37.Принцип відчуження та свобода особистості у Камю
- •38. Проблема відчуження в повісті "Чужий" Камю.
- •40.Ф.Кафка,-представник «празької літературної школи».
- •41. Епічний театр б.Брехта.
- •41. Філософська лірика Рільке.
- •41. Глибинна психологія г.Гессе.
- •46. Особливості драматургії оНілла.
26.Художній метод Вульф. Візуалізація дійсності в оповіданні «Понеділок, вівторок…»
Вирджиния Вулф (1882—1941) стремительно и уверенно вошла в литературу модернизма как признанный ее глава и теоретик, совершивший два важных открытия: использовала понятие «модерн» для обозначения нового характера литературы, занималась шифровкой этого понятия в своей эссеистике и романном творчестве, а также провозгласила «русскую точку зрения» и русскую литературу органичной частью мирового духа и интеллектуальной деятельности
человечества. Она принесла в английский модернизм особый интеллектуальный аромат, связанный с группой Блумсбери..
Её первые напечатанные рассказы вызвали взрыв недовольства критики, недоумение читателя и неуверенность автора. «Дом с привидениями», «Понедельник ли, вторник…», «Пятно на стене», «Струнный квартет» трудно даже было назвать рассказами за полным отсутствием сюжета, временной и географической определённости. Герои, как тени, скользили на периферии словесной конструкции. Это походило на стихотворения в прозе, заготовки для будущих произведений, лирическое эссе, и скорее описывало психологическое состояние автора, раскрывало анатомию мышления, чем представляло собой рассказ в классическом понимании слова. Вирджиния Вулф стояла у истоков той прозы XX века, которая сегодня получила претенциозное название: «поток сознания».
Она писала рассказы всё время. Если какое-нибудь событие или впечатление привлекали её внимание, она тотчас же записывала их. Визуализация в художественном произведении может быть рассмотрена на трех уровнях - описательном, визуализирующем картины пейзажа и интерьера, повествовательном, рассказывающем об основных и второстепенных событиях всего произведения, и когнитивном, имеющем непосредственное отношение к подтексту всего произведения, а значит, к его символу. Все три уровня тесно переплетены друг с другом, обуславливают функционирование друг друга и скрепляются, на первый взгляд внешне, сюжетом произведения.
20Література втраченої генерації.Е.Хемінгуей.
словами "втрачене покоління" називали людей, що пройшли через випробування першої світової війни і втратили не тільки фізичне здоров'я, але й віру в розумність світу, в життя, в майбутнє. Настрої, глибинний біль цих людей передавали у своїй творчості письменники, які теж пройшли крізь пекло війни. Це письменники, які вважали, що всі боги мертві, що людина не захищена перед майбутнім і вони розчарувались у сьогоденні.
Основною в творчості Хемінгуея є тема війни, хоча самої війни в текстах немає. Провідна тема - подорож, що ми спостерігаємо і в його творі «Фієста», це не просто подорож по країнах, це подорож по лабіринтах власної свідомості, вона не має кінцевого пункту. Ця подорож є своєрідним стилем існування, який пов'язаний зі спогадами і провокує до переживань. Це своєрідна форма сховища від життя, проблем в ірреальний світ, наприклад герої «Фієсти» прагнуть досягти країни Ельдорадо,де свято відбувається вічно.
Фієста-це штучний перехід від однієї реальності до іншої, зосередженість на власних емоціях, перебування у вічному святі, коливання між життям і смертю. Цьому переходу сприяють різні прийоми: налаштування на свято, а також алкоголь, переживання неординарних ситуацій під час перегляду бійок, кориди.