2.Нескорений Кременчук

Робота II творчої групи.

1 учень. Зайнявши Крюків, німці обстрілюють Кременчук з артилерійських гармат та мінометів, їх літаки щоденно бомбили залізничний транспорт. У важких умовах проводилася евакуація населення, цінного обладнання, запасів сировини і готової продукції. Разом із місцевим населенням евакуацію проводили 35 комсомольсько-молодіжних бригад і близько 400 студентів полтавських і харківських вищих навчальних закладів, відправлених на допомогу кременчужанам.

У ці дні багато залежало від роботи транспорту. Про самовіддану працю залізничників нагадують сьогодні обеліски на території вагонного депо і 12-ї дистанції шляху.

Ударно працювали робітники водного транспорту. Вони переправляли через Дніпро бійців народного ополчення, воїнів Червоної Армії, евакуювали людей та цінне майно. Із більше, ніж 280 теплоходів, барж і катерів, які знаходилися у Кременчуцькому порту, значна частина була захоплена ворогом на правому березі. 25 серпня у Кременчук прибув представник командуючого Південно-Західного напрямку і передав розпорядження: не залишати річний флот ворогу.

2 учень. Оборонні бої за Кременчук тривали більше місяця. Фашисти неодноразово намагалися форсувати Дніпро, але успіху не мали. Частини 297-ї стрілецької дивізії, куди увійшов і об`єднаний полк народного ополчення, відбивали атаки ворога. За мужність, проявлену в боях на рубежі Кременчук – Градизьк у серпні- вересні 1941 року, більше 700 солдат, сержантів і офіцерів дивізії нагороджені орденами і медалями.

Серед хоробрих захисників міста – командир гармат старший сержант В.М.Крячек, командир роти розвідки старший лейтенант Л.Б.Володарський, помічник начальника штабу командуючого артилерією 297-ї стрілецької дивізії з розвідки молодший лейтенант Л.А.Галкін, завідуючий командира батареї лейтенант П.Д.Бойко і багато інших.

На початку вересня німці зосередили в районі Кременчука 12 піхотних, 4 танкових і 3 моторизованих дивізії. Ціною величезних втрат їм вдалося форсувати Дніпро. Під ударами переважаючих сил противника, стримуючи його наступ більше місяця і тим самим зробивши свій внесок у зрив гітлерівського плану «блискавичної війни», наші війська змушені були залишити місто.

Фрагмент фільму про захоплення Кременчука.

Підсумок : Скільки часу тривали оборонні бої за Кременчук?

3. «Новий порядок»

Запитання до учнів:

1. Що таке «новий порядок»?

2. Який план німецького командування передбачав встановлення «нового порядку» в окупованих країнах?

3. Які складові «нового порядку» згідно плану «Ост» ?

Робота III творчої групи.

1 учень. 9 вересня 1941 р. фашисти увірвалися в Кременчук. Настали чорні дні окупації. З перших днів окупації Кременчука німці встановили режим кривавого терору, почалися розбій, насилля, грабіж.

Паркани, стовпи, стіни були обклеєні різними наказами нової влади: «За вихід на вулицю пізніше вказаного часу – розстріл», «За співчуття Червоній Армії і партизанам – розстріл», «За невиконання розпоряджень – розстріл», «…буде розстріляний на місці» - такими словами закінчувалися усі розпорядження.

Кременчук був заповнений фашистами. Секретні і несекретні служби гніздилися у місті, немов павуки в темних кутках. СД, СС, комендатура поліції, управління поліції, фельджандармерія, фельдкомендатура, управління міста, комендатура пропусків і паспортів – ось далеко не повний перелік усіх служб і органів, працівники яких вдень і вночі полювали на радянських людей, знущалися і знищували їх.

2 учень. У другій половині вересня 1941 р. у бувших воєнних казармах фашисти організували два табори смерті для радянських військовополонених. Був ще табір на дзеркальній фабриці. Військовополонених, що там знаходилися, німці використовували на важких роботах, зокрема, на будівництві дерев`яного мосту через Дніпро.

Ті, хто пройшов пекло «нового порядку», свідчили, що в усіх таборах гітлерівці свідомо знищували військовополонених. Фашисти тримали їх у холоді, морили голодом, знущалися і проводили розстріли. У таборах панували тиф, дизентерія та інші інфекційні хвороби. Смертність доходила до 200-300 чоловік за день. За період окупації гітлерівці знищили 97 тисяч радянських громадян, у тому числі 50 тисяч військовополонених.

Планомірно проводилося відправлення молоді міста і району на примусові роботи до Німеччини. До 10 тисяч мирних жителів були відправлені у фашистське рабство.

3 учень. Тяжкі випробування випали і на долю мирних жителів Кременчука. Під приводом пошуку зброї, виявлення комуністів фашисти вривалися в домівки кременчужан, забирали цінності, продовольство, убивали і вішали ні в чому не повинних людей – стариків, жінок, дітей. Щоденно окупанти гнали в нагірну частину міста сотні військовополонених і мирних жителів. Там їх розстрілювали. Безпомічних стариків і дітей часто вкидали у ями живими.

Одного разу група фашистів і поліцаїв витягли з двору вагітну жінку в одній спідній сорочці. Вона кричала, просила про допомогу. Про щось домовившись, німці почали сміятися. Потім один з гітлерівців взяв коня, прив`язав за руки до нього жінку.

Заскочивши на коня, німець вдарив тварину і кінь побіг. Спочатку жінка бігла, а потім спіткнулася і впала. Кінь зупинився. Але гітлерівець знову вдарив його нагайкою, кінь встав на диби і поскакав ще швидше. На вулиці залишався кривавий слід…

В кінці 1941 року, на очах кременчужан гітлерівці по-звірячому знищили сім`ю робітника Співака. Вони вивели усіх членів сім`ї на міст і почали вимагати, щоб мати кинула своїх дітей у Дніпро. Перелякані діти, вхопившись за матір, кричали і плакали. Тоді фашисти відірвали дітей від матері і повкидали їх у крижану воду. А потім штовхнули у річку матір, яка втратила свідомість..

Кров застигала в жилах людей, коли на їх очах фашисти вирвали у робітниці трикотажної фабрики Надії Александрової-Мордухович маленького сина і за ноги розірвали його тільки тому, що батько дитини був євреєм.

Підсумок викладача.

Як свідчать документи Полтавського обласного державного архіву «На початку війни у Кременчуці налічувалося 115 тисяч жителів. Коли місто було звільнено від фашистських окупантів, у ньому залишилося всього 18 тисяч чоловік». Кременчук був повністю спалений і зруйнований.

Проблемне запитання: Скільки людей втратив Кременчук за роки війни?

Який відсоток склали втрати міста?