- •1. Основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визначення
- •2. Поняття охорона праці
- •3. Соціально-економічний чинник і галузь науки
- •4. Структура, зміст, мета курсу „основи охорони праці"
- •Тема 1.1
- •6. Закон України про Охорону праці
- •9. Органи державного управління оп (ст.13 управління оп)
- •10. Системи управління оп
- •11. Організація служби оп, її основні завдання, функціональні обов’язки та права.
- •12. Комісія з питань оп на п-ві, порядок її створення, обов’язки та права.
- •14.Посалові обов’язки роботодавця інденеро-технічних працівників з охорони праці , триступеневий контроль за станом охорони праці. Огляди стану охорони праці.
- •15.Інструктажі з оп, їх види та порядок проведення
- •16.Стажування (дублювання) та допуск
- •17. Навчання працюючих з питань охорони праці
- •19. Порядок і терміни розслідування нещасних випадків на виробництві. Склад комісії. Акт про нещасний випадок.
- •20.Спеціальне розслідування нещасних випадків, формування комісії спеціального розслідування і їх функцій. Перелік документів, що входять до матеріалів спеціального розслідування.
- •22.Порядок розслідування аварій на виробництві , класифікація аварій, склад комісії.
- •5.1.1Механізація і автоматизація технологічних процесів і обладнання
- •24.Основні вимоги безпеки до конструкції технічного обладнання
- •25.Основні вимоги безпеки до галузі хлібопродуктів.
- •26. Дія електричного струму на людину
- •27.Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом. Умови виникнення електротравм.
- •28. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •29.Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •31. Методи визначення запиленості повітря у виробничих приміщеннях.
- •32. Загальні заходи попередження забруднення повітряного середовища. Засоби індивідуального захисту.
- •35.Значення раціонального виробничого освітлення. Класифікація виробничого освітлення, вимоги охорони праці до нього. Нормування природнього та штучного освітлення.
- •36. Джерела штучного освітлення
- •38. Прилади для контролю освітлення
- •39. Фізична характеристика шуму, дія шуму на організм людини. К-ція виробничих шумів. Джерела шуму на п-вах. Прилади для вимірювання виробничого шуму.
- •1. Класифікація виробничих шумів.
- •40. Інженерно-технічні і організаційні заходи захисту від шуму.
- •41. Причини виникнення і фізична х-ка вібрації. Види та джерела вібрації на п-вах. Вплив вібрації на організм людини, нормування вібрації. Прилади для контролю вібрації.
- •42. Забезпечення вібробезпечних умов праці. Засоби індивідуального захисту від шкідливої дії шуму та вібрації.
- •47. Пожежна безпека будівель та споруд
- •49.Cпринклерні або дренчерні улаштування
- •50. Вогнегасники
- •51.Протипожежне водопостачання
- •52.Пожежна сигналізація і зв*язок. Евакуація людей.
- •53. Державний пожежний нагляд, його органи і функції.
- •55. Постійно діючі пожежно- технічної комісії
- •56.Навчання з питань пожежної безпеки.
49.Cпринклерні або дренчерні улаштування
Спринклерне обладнання призначене для автоматичної подачі сигналу про пожежу та її гасіння. Обладнання складається з труб, прокладених всередині приміщення під стелею. На трубах встановлені спринклери, які автоматично відкриваються при підвищенні температури в приміщенні до заданої межі і подають в осередок горіння воду у вигляді краплинних водяних струменів Спринклерна система постійно знаходиться під тиском води, щоб забезпечити її подачу до місця пожежі при відкриванні замку спринклера. Вододжерел спринклерів обладнання служить господарсько-протипожежний, виробничо-протипожежний та інші водопроводи, а також природні вододжерела і штучні водойми. Залежно від виду вододжерела вибирають тип водоживильника. Зазвичай спринклерне обладнання має два водоживильника: допоміжний (автоматичний) і основний. Автоматичний водоживильник (водонапірний бак, гідропневматична установка, водопровід) подає воду і встановлення до моменту включення в роботу основного водоживильника. В якості основного водоживильника використовують насосно-силове обладнання, водопроводи та запасні ємності. Трубопроводи спринклерного обладнання в режимі очікування заповнюють водою або повітрям в залежності від температури повітря в приміщенні. Розподільні мережі спринклерного обладнання поділяються на самостійні секції (зазвичай секція захищає приміщення або поверх будівлі) з тупикової або кільцевої розводкою трубопроводів. Краплинні водяні струмені утворюються при виході води з спринклера при напорі не менше 5 м. Дренчерне обладнання призначено для автоматичного або ручного гасіння пожежі в приміщеннях шляхом зрошення крапельними водяними струменями на розрахунковій площі будівлі. Дренчерне обладнання використовують також для створення водяних завіс в отворах дверей чи вікон, зрошення окремих елементів технологічного устаткування і т. п. Таке обладнання застосовують для пожежонебезпечних об'єктів, де можливе швидке поширення вогню. При горінні легкозаймистих речовин і рідин дренчерне обладнання локалізує пожежа (стримує розвиток вогнища пожежі), дозволяє пожежним наблизитися до вогнища горіння і запобігає можливість поширення вогню на сусідні об'єкти. Пристрій дренчерного обладнання схоже зі спринклерним, тільки замість спринклерів на розподільній мережі встановлені дренчери (спринклери без легкоплавкого замка) та автоматичне включення подачі води здійснюється по команді пожежного сповіщувача, що реагує на один з факторів, супутніх пожежі (теплота, дим, полум'я). Стаціонарні установки локального дії використовують для гасіння загорянь на окремих ділянках технологічних установок особливо високої пожежної небезпеки, коли застосування спринклерної-дренчерного обладнання неефективно. Ефект гасіння в даному випадку досягається миттєвої подачею великої кількості води у вогнище пожежі за короткий проміжок часу. Гасіння полум'я твердих горючих матеріалів і рідин в даному випадку досягається в результаті подачі розпилених або туманообразного водяних струменів. Для утворення таких струменів використовують спеціальні зрошувачі, в які вода подається під високим тиском (до 1 МПа). Установки водопінного пожежогасіння застосовують для гасіння полум'я легкозаймистих і горючих рідин. Найбільшого поширення ці установки отримали в системах протипожежного захисту хімічної, нафтохімічної та інших галузях промисловості, де видобувають і переробляють нафту і природний газ. Вогнегасною засобом у таких установках є піна, яка виходить з 4-6%-ного водного розчину піноутворювачів. Пінні установки мають спринклерні або дренчерні виконання. За своєю будовою вони аналогічні стаціонарним установкам водяного пожежогасіння. Відмінність полягає в тому, що спринклери замінені зрошувачами піни, а дренчери - генераторами піни. Крім того, водоживильник пінних установок додатково обладнали дозаторами для введення необхідної кількості піноутворювача в потік води.
