2. Ф ункції соціології

Основні обов'язки, напрямки і коло діяльності даної науки, її корисність для суспільства.

Виділяємо такі функції соціології:

Розробка, законів категорій на основі соц. досліджень. Методологічна функція, теоретико - соціологічна

7. Теоретико-пізнавальна: складається:з пояснення, поповнення, прирісту нового знання про різноманітні сфери соц. життя, основних закономірностей і перспектив соц. розвитку суспільства;

Цьому служать як фундаментальні теоретичні дослідження, так і безпосередні емпіричні, що поставляють багатий фактичний матеріал, конкретну інформацію про області соц. життя.

8. Інформаційна: складається: збір, систематизація, накопичення соц. інформації для здійснення соц. контролю над соц. процесами.

Соц. інформація - отримана в ході соц. досліджень.

9. Прогностична; виражається в тому, що соціологія спроможна виробляти науково обгрунтовані соц. прогнози про тенденцію розвитки соц. процесів у майбутньому. Особливо ця функція актуалізується в перехідні періоди розвитку суспільства .

У цьому змісті соціологія спроможна:

• альтернативні сценарії майбутніх процесів;

• розраховувати ймовірні втрати по кожному з альтернативних варіантів, включаючи побічні ефекти + довгострокові наслідки;

10. Прикладна - значний ряд соц. досліджень орієнтований на рішення практичних проблем.

11. Описова - опис, систематизація отриманого дослідницького матеріалу у виді аналітичних розробок, статей.

12. Світоглядна - спрямована на розширення соціологічного знання серед населення. (пропагандистська)

У цілому, усі функції взаємозалежні, працюють разом, (але!) їхня результативність залежить від соц. умов (політичний клімат у країні, соц. ситуація, і т.д.)

В ИСНОВОК ПО ДРУГОМУ ПИТАННЮ

• Функції соціології різноманітні, (але!) Головна - дати об'єктивне знання про соц. реальность, попередити про небезпеки, розкрити негативні тенденції, передбачати їхні наслідки, оптимізувати управлінські рішення.

М ісце соціології в системі суспільних і гуманітарних наук.

Мертон: «Соціологія наука гостинна. »

Соціологія розвивається не ізольовано, а в постійному взаємозв'язку з іншими суспільними науками.

Яке ж співвідношення соціології з такими науками, як економіка, політологія, історія, філософія?

Давайте подивимося:

• Соціологія - соц. філософія: безсумнівно, ці науки тісно взаємозалежні, мають багато загального, хоча ясно, що соціологія - не є соц. філософія.

Соц. філософія досліджує суспільство як частину загального, загальні закони і принципи його функціонування.

Для філософії характерна висока абстракція і визначена дедуктивність.

Філософія сильна своєю загальністю, це цінність, яку треба берегти, не допускаючи емпіричного пресингу, раздріблення на частини.

Соціологія ж являє собою декілька інший напрямок у науковій думці. У соціології суспільні явища узагальнюються на рівні фактів, емпіричного знання. Соціологія розглядає суспільства в більш специфічних поняттях і для соціології дуже важливо, щоб вони були співвідносні з емпірично перевіреними фактами;

Люсьер Февр (1878 - 1956) француз, історик.

Соціологія - історія. Л. Февр про термин ''социология'' - ''жаль, що він не був закріплений за исторією''.

Для історії характерний конкретно хронологічний, событийный підхід, її цікавить людське минуле як послідовність унікальних ситуацій, епох, подій і реальних історичних процесів.

Але окремі ситуації, події мають тенденцію повторюватися, з'являються деякі загальні моделі соц. дій, історичної перспективи. Останні саме і є об'єктом вивчення соціології.

Соціолог намагаэться досліджувати глибинні рівні соц. хронології, типи соц. взаємодії, що визначають ті або інші події.

+ історія вивчає всі сфери прояву громадського життя, а соціологія тільки ''соціальне'' у суспільстві.

Соціологія - психологія, психологія вивчає індивіда, тенденції його розумового і почуттєвого розвитку, їхнього прояви в поведынці, діяльності.

Соціологія не досліджує індивіда. Вона вивчає людину як соц. діяча, його соц. якості, що виявляються в діяльності, тобто особистість людини.

В исновки по третьому питанню

У цілому! ! Суспільні науки, як і соціологія вивчають суспільство діяльність людей, а тому і соц. відношення.

АЛЕ! Якщо соц. науки, не дивлячись на пошук законів, зв'язків м/у явищами залишаються все-таки емпіричними науками, то соціологія як загальна наука претендує більше на пошук повторюваних моделей, їхніх причин, тобто на вивчення закономірності, деякої сталості в соц. процесах.

Швидкий погляд на відношення соціології й інших конкретних наук показує, що соціологія має свій погляд у кожній сфері.

Р івні соціологічного знання.

Що таке соціологічні знання і які його рівні?

Відповідь на це питання випливає з розуміння предмета соціології і того, що і як вона вивчає.

Якщо вважати, що соціологія - наука про становлення, розвиток, функціонування суспільства в цілому, соц. спільностей, соц. відношень і соц. процесів, то соціологічне знання і є в першу чергу знання про суспільство, соц. спільності, знання про механізми їхнього формування і діяльності.

Соціологічне знання неоднородно, воно має складну 3-х уровневую структуру (соц. знання у виді 3-х уровневой моделі).

1. Теоретична соціологія ( або фундаментальні, загальносоціологічні теорії)

• це вся сукупність теоретичних концепцій, що виражала соціологія з дня своєї підстави;

• м істить у собі найбільше загальні питання розвитку і функціонування об-ва, великих соц. груп і спільностей,тобто з'ясовування загальних закономірностей (на цій основі виробляються поняття, закони категорії).

• на цьому рівні здійснюється взаємозв'язок соціології з ін. науками: філософією, історією, культурологией, економікою.

• концепції, висунуті на цьому рівні відрізняються високим ступенем абстракції; при цьому не виділяються для вивчення такі конкретні соціальні одиниці як соціальна група, соціальний процес.

ЦЕ макросоциология

Іншим словами - теоретична соціологія 1-й рівень.

Т.Е. розгляд великомасштабний

Макросоціологічний підхід не потребує детального розгляду конкретних проблем і ситуацій, що виникають у соц. спільностях, націлює на їхнє комплексне охоплення, умикання цих локальних процесів, проблем, ситуацій в загальнотеоретичний контекст аналізу.