4. Процедура розгляду індивідуальних повідомлень відповідно до резолюції 1235 та резолюції 1503 екосор.

У 1947році Комісія з прав людини зробила заяву, що вона «не має повноважень здійснювати будь-які дії стосовно скарг з прав людини». Комісія відмовляла у розгляді скарг, навіть постійним членам Ради Безпеки: ФранціїЮ, Великобританії, США, які мали на той час проблеми з расизмом і расовою дискримінацію.

У 1966 році ЕКОСОР вирішила майже вдвічі збільнити кількість членів Комісії до 32 членів, з них – 20 – країни, що розвиваються (наполягали на введення петиційної системи, можливості звернення до органів ООН з повідомленнями про такі порушення).

У 1967 році ЕКОСОР ухвалила резолюцію 1235, яка уповноважувала Комісію з прав людини та Підкомісію з питань запобігання дискримінації і захисту меншин вивчати інформацію, що міститься в повідомленнях фізичних особ, «стосовно грубих порушень прав людини та основних свобод, що мають свій прояв у політиці апартеїду, яка проводиться в Південно-Африканській Республіці…».

Відповідно до резолюції 1235 Комісія здійснює різні публічні процедури нагляду за дотриманням прав людини. Такі процедури є публічними, ане конфіденційними, як у резолюції 1503.

У відповідності з процедурами резолюції 1235 Комісіїя створила тематичні механізми контролю за додержанням прав людини:

- 1980 р. – Робоча група з насильницьких або недобровільниз зникнень;

- 1991 р. – Робоча група з добровільного затримання;

- механізм спеціальних доповідачів та незалежних експертів (спеціальні процедури Ради з прав людини – це незалежні експерти в галузі прав людини, центральний елемент механізму ООН по правам людини; з 1 квітня 2013 р. – 36 тематичних і 13 країнових мандатів);

Таким чином, резолюція 1235 встановила процедури та механізми вивчення, а не розгляду індивідуальних скарг.

В цьому напрямку резолюція 1503 від 27 травня 1970 р. з питань про процедуру розгляду повідомлень стосовно порушень прав людини та основних свобод уповноважує Підкомісію з питань запобігання дискримінації і захисту меншин призначити робочу групу з числа її членів у складі не більше п’яти осіб з належним дотриманням принципу географічного розподілу, яка збиратиметься раз на рік на закриті засідання тривалістю не більше десяти днів безпосередньо перед сесією Підкомісії для розгляду всіх повідомлень, включаючи відповіді урядів на ці повідомлення, отримання Генеральним секретарем. Для проведення розслідування Комісія може створити спеціальний комітет, уповноважений отримувати повідомлення і заслуховувати свідків, при чому робота комітету носить конфіденційний характер, доки Комісія не приме рішення надати рекомендації ЕКОСОР. Однак з 1987 р. головуючий Комісії має право офіційно оголошувати, в яких країнах обговорюються ситуації на основі процедури, передбаченої резолюцією 1503. Повідомлення відповідно до процедури 1503 можуть бути подані фізичною особою або групою осіб, якщо їх права були порушені або якщо вони безпосередньо або з надійного джерела дізналися про порушення прав людини.