Стадії руху нд

І. Виробництва: НД як і ВВП виробляється в матеріальній сфері, робітниками матеріальної сфери. Джерела створення НД є необхідний і додатковий продукт.

ІІ. Розподіл НД: при розподілі НД формуються первинні доходи: зарплата, прибуток, відсоток, рента.

ІІІ. Перерозподіл НД: З первинних доходів підприємці і робітники сплачують податки, які ідуть в державний бюджет країни, як основне джерело надходжень, а потім формуються вторинні доходи: оплата праці робітникам нематеріальної сфери.

IV. Використання: НД: Необхідність поділу НД на фонд нагромадження і фонд споживання зумовлена, насамперед, потребами розширеного відтворення і залежить від типу суспільно-економічної формації, економічної системи і передусім суспільного способу виробництва, стадії та етапу його розвитку. Споживання тісно пов’язане зі сферою безпосереднього виробництва. Виробництво створює предмети і послуги для споживання, а споживання визначає його спосіб і формує у споживача нові потреби, що впливає на безпосереднє виробництво.

6) Особистий дохід = НД - [податок на прибуток корпорацій; нерозподілені прибутки + внески на соціальне страхування + трансфертні платежі населення].

7. Доход після уплати податків = ОД – Індивідуальні податки (особисті подоходні податки, податки на особисте майно, податок на спадок.)

При обчислюванні ВВП не враховуються:

1. Фінансові операції з цінними паперами, приватні і державні трансфери, перепродажем використаних речей.

2. Вартість товарів, вироблених для власного споживання.

Розрізняють:

Номінальний ВВП – річний обсяг кінцевих товарів та послуг, виражений у поточних цінах базового періоду.

Реальний ВВП – річний обсяг кінцевих товарів та послуг, виражений у цінах базового періоду.

Дефлятор ВВП - коефіцієнт, що використовується для коригування грошового вираження ВВП з урахуванням цін:

Дефлятор ВВП= .

3) Методи розрахунку ВНП (ВВП).

ВВП виражає відносини економічної власності між різними категоріями сукупного працівника з приводу вилучення корисних властивостей із речовини природи у процесі праці при створенні товарів у сфері матеріального виробництва з одного боку, та їх привласнення з другого боку, а також відносини у процесі створення послуг у сфері нематеріального виробництва, який в першочергову роль відіграє надання послуг одними працівниками іншим та всім верстам населення.

Основними способами обчислення ВВП є:

1) За витратами; 2) за доходами; 3) через виробництво.

1) За витратами: ВВП = СВ + ДЗ + ВІ + ЧЕ, де

СВ – витрати на споживання – товари і послуги, за винятком витрат населення на придбання житла, які включаються в інвестиції.

ДЗ – державні закупівлі товарів і послуг центральними та місцевими органами влади, проте сюди не включаються виплати відсотків з державного боргу і трансферні платежі.

ВІ – валові інвестиції, тобто витрати на відновлення й збільшення основних фондів на придбання інструментів праці та їх запасів, а також на житлове будівництво.

ЧЄ(чистий експорт) = Е(експорт) – І(імпорт)

Експорт – вивіз товарів; імпорт – ввіз товарів.

2) За доходами: ВВП = доходи + амортизація + непрямі податки на підприємців (акцизи, податки на майно, митні збори, тощо).

Доходи:

2.1. Зарплата та премії найманих працівників, а також внески підприємців на соціальне страхування до пенсійних фондів.

2.2. Доходи від власності у тому числі від капіталу (прибуток, %, рента, дивіденди).

3) Через виробництво: здійснюється шляхом підсумовування доданих вартостей, вкладу кожного підприємця у створення ВВП. Додана вартість означає новоутворену вартість до якої додається амортизація і визначається як різниця між виручкою від реалізації товарів і витратами на засоби виробництва.

До ВВП не зараховують частину продукції, яку виробляють і споживають домашні господарства.