- •Функції підприємництва
- •Головні риси підприємця:
- •Якості підприємця
- •Витрати. Валовий дохід. Прибуток.
- •Структура валового продукту
- •Розподіл прибутку.
- •Чистий прибуток
- •Література
- •Тема: Форми суспільного продукту в процесі відтворення План
- •Перспективи в структурі змін у нб України:
- •Додаткова література
- •Стадії руху нд
- •4.Форми необхідного і додаткового прибутку
- •Форми заробітної плати:
- •Форми додаткового продукту
- •Структура і види цін
- •Операції банку
- •Кредитна система України
- •Принципи кредитування
- •Література
- •Додаткова література
- •Тема: Економічне зростання його чинники. Економічні цикли План
- •Література.
- •Методи державного впливу на ринкову економіку.
- •Адміністративні (прямі) методи регулювання.
- •Економічні (непрямі) методи регулювань.
- •Література.
- •Додаткова література
Структура і види цін
Собівартість (ТС) |
Прибуток (Р) |
ПДВ |
Націнка (Н) |
Торгова накладка ТН |
Оптова ціна підприємства
|
|
|
|
|
Оптова ціна промисловості
|
|
|||
Роздрібна ціна
|
||||
3) Прибуток банку. Рб = %п - %б
Позичковий капітал – це певна сума вільних грошей, які надаються їх власникам у тимчасове користування іншій особі з метою отримання відсотка.
В процесі кругообігу і обороту капіталу утворюються тимчасово вільні грошові кошти, які не можуть в кожен даний момент бути використані як капітал. Джерелом таких коштів є:
1) амортизаційні відшкодування;
2) тимчасове вивільнення грошових коштів;
3) гроші, призначені для виплати зарплати;
4) частина прибутку, виділена для нагромадження;
5) гроші призначені для нагромадження всіма верстами населення.
Позичковий капітал у процесі свого руху, як і будь – який інший капітал, повинен не лише зберігатися у своїй частково авансованій сумі грошей, але й зростати, тобто принести своєму власнику дохід. Цей дохід виступає в формі відсотка.
За умов опосередкування позичкового капіталу процесу виробництва, загальний прибуток розподіляється між підприємцем – функціонером(який отримує дохід в формі підприємницького доходу) і власником грошового капіталу, (який отримує дохід у формі відсотка на капітал) (Рп = % - П/Д).
Банк – це установа, де відбувається продаж грошей, як товару.
Операції банку
1. Активні – пов’язані з продажем «грошей» - зобов’язань, цінних паперів і нерухомості , за ці операції банк отримує відсоток, від клієнта, який називається – позичковий, в сучасних умовах – плата за кредит.
2. Пасивні – пов’язані з залученням «грошей» - зобов’язань, цінних паперів, нерухомості, за ці операції банк сплачує відсоток клієнту, який називається – банківським, в сучасних умовах – депозитним відсотком.
3. Комісійні – розрахунки між суб’єктами підприємницької діяльності .
Висновок: Рб (прибуток банку) = %п (позичковий відсоток) - %б (банківський %).
Формою існування позичкового капіталу – є кредит.
Кредит – це економічні категорія, яка виражає відносини між людьми з приводу перерозподілу національного доходу.
Функції кредиту:
відтворювальна;
перерозподільна;
капіталізація вільних грошових доходів;
грошове обслуговування кругообороту капіталу в процесі його виробничого відтворення;
прискорення концентрації та централізації капіталу.
обслуговування інноваційного процесу, підготовка та перепідготовка кадрів.
Форми кредиту
1) грошовий;
2) товарний.
Види кредиту
1.Комерційний 2.Банківський 3.Споживчий, 4.Державний, 5.Іпотечний, 6.Міжнародний.
Кредитна система України
1. банки; 2. страхові компанії; 3. інвестиційні компанії; 4. фонди; 5. ломбарди.
Принципи кредитування
1. Повернення позичених коштів у визначений строк.
2. Цільовий характер позики.
3. Платність позики.
4. Забезпеченість позики матеріальних цінностей.
Рента
Продажний сектор посідає важливе місце в економіці суспільства. від його розвитку залежить нормальне функціонування всього господарства країни й добробут людей.
В виробництві с/г продукту приймають участь три соціальні групи громадянських відносини, які складаються між ними, мають назву аграрних відносин.
Об’єкт агарних відносин – земля;
Суб’єкт – суспільство, виробничі колективи, індивідуальні виробники.
Суб’єкти вступають в економічні відносини не лише між собою, а також з представниками інших галузей, з суспільством у цілому. Отже, аграрні відносини є складовою частиною загальної системи економічних відносин суспільства.
Цей зв'язок проявляється в процесах агропромислової інтеграції.
А ПК – агропромисловий комплекс
І сфера: галузі ІІ сфера: галузі с/г. ІІІ сфера: галузі, які
промисловості, обслуговують с/г.
які постачають ( переробка, транспор-
с/г знаряддя праці. тування, реалізація ).
З виникненням власності на землю виникає й відповідна їй форма доходу – земельна рента.
Земельна рента – це нетрудовий дохід, який отримує земельний власник від орендатора, який її використовує.
в промисловості додаткова вартість – явище тимчасове, а с/г, вона існує постійно.
Причиною є природні й соціальні монополії, характерні для с/г, які породжують три основних види земельної ренти.
Види ренти |
Причини |
Умови |
Форми |
Джерела |
Диференціальна рента
|
монополія на землю, як об’єкт господарювання. Чому? Тому, що земля обмежена різною родючість і наявність товарно – грошових відносин.
|
Д/RI – відмінності в природній родючості ґрунтів і неоднакове місцезнаходження земельних ділянок від ринку. Д/RIІ – неоднакова продуктивність капіталовкладень в одну й ту ж земельну ділянку. |
орендна плата, рентні платежі, плата за землю, зональні ціни.
|
надлишок додаткового продукту, що утворюється землеробською працею а кращих земельних ділянках або в результаті продуктів інших капіталовкладень. |
Абсолютна рента |
монополія приватної власності на землю.
|
відсутність вільного переливу капіталу. |
орендна плата, податок на землю. |
ДП, створений природою. |
Монопольна рента |
монополія на землю, що знаходиться у виняткових природних умовах |
монопольні ціни |
більш високі: орендна плата, земельний податок.
|
додаткова вартість, створена в інших галузях матеріального виробництва |
Орендна плата: визначена певна величина доходу орендаря, яка встановлюється в абсолютній величині (на весь строк оренди) й виплачується власнику землі щорічно або щоквартально залежно від умов договору.
Відносини, які складаються між власником землі; підприємцем, орендарем і найманої робочої сили, називаються рентними відносинами і вони пов’язані з економічною категорією цін землі. Так, як земля не є товаром (не має вартості), то що продають?, продають ренту і ціна спирається не на вартість, а на дохід, який приносить власнику їх використання. Такі ціни називаються ірраціональними.
Ціна землі – це сума грошей, яка, якщо її покласти в банк, принесе своєму власнику доход у вигляді %, не меншою від тієї земельної ренти, яку приносить дана земельна ділянка.
Цз
=
Цз – ціна землі; R – рента; S – норма позиченого відсотка.
