- •1.Предмет об”єкт р.Е
- •2, Метод і завдання р.Е
- •3.Показники регіональної економіки
- •4,Закономірності і принципи рпс
- •5. Роль економ. І соц. Факторів урозміщенні виробництва
- •6. Сутність територіальної структури господарства як основи економ. Районування та її параметри.
- •7. Особливості процесу районоутворення
- •8.Економічне рацйонування
- •10.Економ районування України
- •11,Депресивні та прикордонні регіони
- •9.Розмежування економ. Районів
- •12.Суть та види тпп
- •13.Сутність р.Е та її категорі
- •14.Категорії виробничого потенціалу
- •15.Категорії інфраструктури
- •16,Теорія територіальної економіки: Теорія Тюнена,Лаунгарда
- •17.Теорія оптимального розміщення
- •18.Теорія центральних місць
- •19.Теорія полюсів росту
- •21.Суть методології р.Е
- •22.Суть методів дослідження р.Е
- •23.Суть екон.Методів регіон. Аналізу
- •24Структура р.Е.П.
- •25.Завдання дреп
- •26,Механзміз реалізації д.Р.Е.П
- •27.Адміністративні та економічні регулятори д.Р.Е.П
- •28. Прямі,непрямі заходи держ. Регулювання регіонального розв.
- •29.Бюджетно-фінансові важелі дреп
- •30Міжрегіональн,прикордонне спів-цтво
- •31,Засади управіння держ та комунальним сектором
- •33. Господарський комплекс України
- •34.Населення,суспільні категорії нас
- •35.Чисельність нас,природний приріст,людський капітал
- •36Міграційні процеси
- •37Державна політика зайнятості
- •38.Фінансова с-ма регіону
- •39.Доходи і видатки
- •40.Значення податків
- •42.Джереал оборотного капіталу.
- •43.Основний і капітал і його оборот
- •43.Природно ресурсний потенціал регіонів України
- •46.Суть і напрямки підвищення інноваційного потенціалу регіону на прикладі Чернівецької області.
- •48. Мікроекономічне районування.
- •49.Київський мезаекономічний район
- •50.Львівський мезоекономічний район
- •51.Харківський мезоконмічний район
- •52.Дніпропетроський мезоекономічний район
- •53.Донецький мезоекономічний район
- •54. Одеський мезоекономічний район
- •55 Пн.Эвропа
- •56.Західної Європи: Німеччина, Австрія, Швейцарія, Ліхтенштейн, Люксембург, Нідерланди, Бельгія, Франція, Монако
- •58Центральна Європа
- •61Азія Західна Азія Азербайджан БахрейнВірменіяГрузіяІзраїльІракЙорданіяКатарКіпрКувейтЛіванОб'єднані Арабські Емірати
- •62Центральна Азія
- •67.Ценоральна Америка
- •69Центральна африка
- •72.Океанією
- •75Екологічні проблеми
- •79Вченя Вернадського
- •80Гринів
- •87.Закон укрАїНи про охорону навколишньогос 92.Ядерна безпека
- •83Водні ресурси
- •84Надра україни(2га пол. В 90)
- •85 Повітряний бас.Укр!
- •88.Земельний кодекс
- •89Лісовий кодекс
- •90.Кодекс україни про надра
- •94Функції держ управління ек.Та прир ресурсів.
- •96.Екологічна інформ
- •99.Порядок денний на х1х
- •101.Конвенція про сталий розвиток карпат.
- •102Рац.Викор.Природних ресурсів
- •103.Концепція сталого розв.Св.
- •105.Всесвітня хартія
9.Розмежування економ. Районів
Соц-економ район розглядається як великий регіон України територія якого тісно пов»язана з найбільшими на ній населеними пунктами –демографічним,соц..,культурним і економ. ядром,що визначає її головні зовн. Ф-ії і геопросторову організацію
Виділяють 2 аспекти екон. Регіонів:
1)Моноадміністративний –відрізняються від полі адміністративних наявністю єдиного органу управління та власного бюджета
2Поліадміністративний – не є суб єктами ринку а лише об єктами державно-економ та інвестиційної політики
Види природно-територіальних таксонів:
-Ареал-частина територіального простору в межх якого проявляються природничі,господарські та ін. явища відсутні на сумісних територіях
-Зона--частина території із сукупністю природничих чи господарських яіищ,які характеризуються показниками певного рівня інтенсивності їх прояву
-Басейн-частина території з особливо якісними,кулькісними характеристиками природних явищ, які визначають розміщення і характеристику видів госп. д-сті
10.Економ районування України
Удосконалення сітки економічного району-вання – безперервний процес, в основі якого лежить розвиток продуктивних сил під впливом науково-технічного прогресу, Концепції стійкого розвитку. На вдосконалення системи економіч-ного районування впливає і трансформація правового, інвестиційного, економічного простору, а також науковий пошук і створення нових знань у галузі складних природничо-суспільних відносин та їх територіальної організації.
Професор Пістун у 1995р виділив 8 суспільно-географічних районів України:
1) Волинський (Волинська, Рівненська обл.);
2) Донецький (Донецька, Луганська обл.);
3) Карпатський (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька);
4) Київський (Житомирська, Київська, Чернігівська);
5) Північно-Східний (Полтавська, Сумська, Харківська);
6) Подільський (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька);
7) Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька);
8) Причорноморський ( Одеська, Миколаївська, Херсонська, АР Крим);
9) Центральний (Кіровоградська, Черкаська).
11,Депресивні та прикордонні регіони
Депреси́вний регіо́н — це у минулому промислово розвинута територія, яка перебуває в процесі структурної перебудови національної економіки або під тиском кон'юнктурних чинників ринку переживає занепад. Такими районами можуть бути:
-райони, де середній рівень безробіття за останні 3 роки сягав рівня, вищого від середньої величини цього показника в державі загалом;
-райони, де протягом останніх трьох років спостерігається різке скорочення робочих місць або життєво важливих секторів економіки, що призводить до суттєвого загострення проблем безробіття;
-райони, де ВВП на одну особу суттєво нижчий середнього показника в державі.
прикордонний регіон - це адміністративно-територіальна одиниця, що знаходиться на наступному після державного рівні та розташована безпосередньо вздовж державного кордону. Перш за все слід зауважити, що повноцінна участь прикордонних регіонів будь-якої країни в розвитку транскордонного співробітництва потребує визнання на рівні її центральних органів влади принципу субсідіарності та його практичного застосування. Тобто участь прикордонних регіонів держави у транскордонному співробітництві має грунтуватися на правових та інституційних засадах, спроможних забезпечити прикордонним регіональним і місцевим органам влади відповідний перелік повноважень щодо налагодження безпосередніх відносин.
