33. Діяльність привітних навчальних закладів. Колегія Павла Галана 1871 р.. Хаківська приватна школа х.Д.Алчевської 1870 р.

13 жовтня 1871 року в Києві на вулиці Фундуклеївській 11 (зараз Богдана Хмельницького) було відкрито середній навчальний заклад для хлопчиків 14-16 років – Колегію Павла Галана. Цей навчальний заклад створив Григорій Галан в пам`ять свого сина Павла, який помер у віці 15-ти років. В березні 1871 року Г.Галан придбав на розі вулиць Фундуклеївської та Ново-Єлізаветинської (зараз Пушкінської) ділянку. На утримання гімназії він пожертвував свої маєтки в Полтавській та Чернігівській губерніях, де було понад 8 га землі. 6 червня імператор Олександр ІІ затвердив статут Колегії. Згідно з документом, вона повинна була знаходитись під юрисдикцією міністерства народної освіти і під патронатом Київського університету св. Володимира; до Колегії приймались юнаки, яким виповнилось 16 років, всіх верств населення, православного та греко-католицького віросповідання. В Колегії одночасно навчалось 140 учнів з них 30 учнів навчались за рахунок закладу. Після закінчення колегії, випускники вступали до Університету св. Володимира. В садьбі по Фундуклеєвській 7-11 знаходились основний корпус, перебудований архітектором А.Шиле і відкорегований В.Ніколаєвим; поруч – двоповерховий будинок з флігелем, де розмістилась канцелярія та кутовий будинок, в якому жило подружжя Галанів. Серед випускників Коллегії – академік ботанік В.Липський, історик-сходознавець А.Кримський, поет-перекладач С.Бердяєв, поет М.Драй-Хмара. В 1919 році Коллегію було ліквідовано. З 1986 року в будівлі розташувався Державний музей літератури України.

Хаківська приватна школа Х.Д.Алчевської 1870 р.

У 1862 році Алчевська заснувала приватну безплатну недільну школу для жінок. З 1862 до 1870 р. школа існувала нелегально, заняття відбувалися вдома у Алчевської. Потім школа знаходилася у приміщенні початкового училища, а в 1896 році за проектом А.Н.Бекетова для школи збудували власну споруду у Мироносицькому провулку – нині вул. Раднаркомівська, 9. Будинок вартістю 50 тис. руб. – єдине власне (тобто таке, що належало школі) приміщення серед усіх недільних шкіл Російської імперії. Школа проіснувала до 1919 року. Христина Данилівна працювала з колективом педагогів – сподвижників. Безплатно викладали понад 100 учителів (серед яких – видатні учені Д.І.Багалій, В.Я.Данилевський).

У цьому навчальному закладі в різний час здобули освіту майже 17 тис. жінок. Керована Алчевською школа була навчальним закладом, який давав освіту значно ширшу, ніж звичайна недільна школа, крім того вона була методичним центром початкової освіти дорослого населення в Російській імперії. Викладачі -“недільники” на чолі з Х.Алчевською у своїй практиці використовували передові освітні методики. В Харківській приватній жіночій недільній школі апробувався та популяризувався звуковий метод навчання грамоти, розроблений К.Ушинським, метод бесіди, пояснювального та позакласного читання, центром якого була шкільна бібліотека, видавалися розроблені у школі “Програми з усіх предметів навчання в недільній школі для дорослих і малолітніх учнів”. Поряд з уроками в недільній школі Х.Алчевської великого значення надавали позакласній роботі, особливо ж проведенню шкільних свят. Новорічні ялинки, прогулянки за місто, відвідування театрів, музично-театралізовані вистави були ефективними складовими виховного процесу. Унікальним явищем у діяльності Харківської приватної жіночої недільної школи став музей наочних посібників (таблиць, картин, альбомів, історичних та географічних карт, манекенів, чучел тощо) – єдиний у своєму роді, якого не мала жодна початкова школа Російської імперії. У 1896 р. музей налічував 434 експонати, причому, були посібники, спеціально виготовлені для цього музею.