Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Варіанти з 1-14 всі питання......docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
121 Кб
Скачать
☆

1.Розумний строк: поняття та критерії визначення.

Згідно з ч.1 ст.157 ЦПК, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів – одного місяця. Тобто, суддя сам, на власний розсуд, враховуючи конкретні обставини справи, вирішує питання про строки розгляду справи, але максимальний строк не повинен перевищувати двох місяців з дня відкриття провадження [6, с. 477]. Також, згідно з ч.2 ст. 302 ЦПК, справа має бути призначена до розгляду у розумний строк, але не пізніше п’ятнадцяти днів після закінчення дій підготовки справи до розгляду [7]. Однак в цих нормах не закріплено з яких саме критеріїв суд повинен виходити при його встановленні [5, с.67].

Отже, крім традиційного визначення граничних строків розгляду, у ЦПК висувається додаткова вимога про необхідність дотримання розумного для кожного випадку строку. Це означає, що цивільна справа у нагальних випадках повинна бути розглянута швидше, ніж закінчиться граничний строк. Тобто, якщо процесуальним законом і встановлені конкретні максимальні строки розгляду судової справи, їх дотримання не можна вважати єдиним критерієм для визначення розумності часу вирішення кокретної справи [3, с.7].

Таким чином, з усього вище зазначеного, необхідно зробити висновок, що під розумними строками потрібно розуміти проміжок часу, протягом якого повинна бути вчинена певна процесуальна дія. Отже, як видно з визначення, поняття «розумні строки» повністю, або принаймні частково, збігаються з поняттям «процесуальний строк». Однак, розумні строки, на відміну від процесуальних строків, застосовуються під кожну окрему справу, виходячи із об’єктивної точки зору судді.

2.Види санкцій у цивільному процесі.( попер варіант)

Варіант 18

1. Письмові докази.(знаю)

2. Обчислення процесуальних строків.(знаю)

Варіант 19

1. Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників.(знаю)

2. Зупинення процесуальних строків.

Відповідно до ст. 71 ЦПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків. З цього положення випливає, що підстави для зупинення процесуальних строків є такими ж, як і для зупинення провадження у справі (статті 201, 202 ЦПК України). Строки, на які зупиняється провадження у справі, визначаються ст. 203 ЦПК України.Зупинення процесуальних строків починається з моменту настання тієї події, внаслідок якої суд зупинив провадження.

З дня відновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується (ч. 2 ст. 204 ЦПК України). Це означає, що час, на який було зупинено провадження у справі, не входить до процесуального строку. Однак загальний строк включає час, який сплинув до зупинення провадження, тому після його відновлення процесуальний строк обчислюється у межах часу, що залишився до його закінчення.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 154 ЦПК України особа, стосовно якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування. Через три дні після отримання копії ухвали юридичну особу-відповідача було реорганізовано, що стало підставою для зупинення провадження до залучення до участі у справі правонаступників. Після відновлення провадження перебіг строку продовжився, тому у юридичної особи-правонаступника відповідача залишилося лише сім днів для подання заяви про скасування забезпечення позову.

Варіант 20