Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мой звіт 5 курс.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
82 Кб
Скачать
☆

11. Контроль за складанням форм фінансової звітності. Порядок коригування фінансової звітності.

Доходи і витрати банку обліковуються на відповідних рахунках VI та VII класів наростаючим підсумком з початку року.

Рахунки витрат – це активні рахунки, що використовуються для обліку накопичення витрат за їх видами протягом звітного року.

Рахунки доходів – це пасивні рахунки, які призначенні для обліку накопичення доходів за їх видами протягом звітного періоду.

Закриття рахунків доходів та витрат відбувається в кінці року на рахунку 5040 “Прибуток звітного року, що очікує затвердження”, при перевищенні витрат негативний результат закривається на рахунку 5041“Збиток звітного року, що очікує затвердження”

За зазначеним рахунком облік прибутку звітного троку проводиться до моменту затвердження його загальними зборами акціонерів. Після цього суми підтвердженого прибутку розподіляються згідно рішень:на виплату дивідендів, відрахування до відповідних фондів.

Загальна резерви формуються за рішенням загальних зборів на різні види ризиків за рахунок прибутку, який залишився після сплати дивідендів:

Дт 5040

Кт 5020 “Загальні резерви”

В системі ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк», крім статутного, резервного фондів, резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, створюються ще фонд страхування активних операцій, фонд розвитку банку, фонд відновлювання та нарощування капіталу, фонд основних засобів та нематеріальних активів.

Відповідно до Закону про бухгалтерський облік фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Метою складання фінансової звітності є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність банку користувачам для прийняття економічних рішень.

З одного боку, звітність є основним джерелом отримання інформації для суб’єктів господарювання, з іншого – каналом зв’язку, через який суб’єкт передає відомості про свою діяльність у ринкове середовище. Необхідність звітності зумовлена відкритістю економіки. Складання звітності, як і ведення обліку регулюється світовими стандартами та чинним законодавством України.

Звітність побудована на міжнародних принципах бухгалтерського обліку. Перед нею поставлені ті ж вимоги, що й перед бухгалтерським обліком, оскільки вона є його складовою. Фінансова звітність включає: баланс, звіт про фінансовий результат, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. Потреби окремих користувачів (НБУ, податкових органів, органів статистики, керівництва банку, інвесторів) можуть бути задоволені шляхом встановлення інших (спеціальних) звітів (податкових декларацій, статистичних звітів, внутрішніх звітів). Інші звіти, які включаються до звітності банку не є фінансовою звітністю.

Інформація, подана у фінансовій звітності повинна ґрунтуватися на даних аналітичного та синтетичного обліку, при чому, ці дані мають бути тотожними як і показники балансів бухгалтерських звітів. Ще до складання фінансової звітності, бухгалтерському обліку належить відобразити всі операції банку за звітний період. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансовий результат. Першим звітним періодом для новостворених банків є період з дати їх реєстрації у НБУ по 31 грудня звітного року.

Згідно з П(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» фінансова звітність забезпечує інформацією потреби користувачів щодо:

— придбання, продажу та володіння цінними паперами;

— участі в капіталі підприємства;

— оцінки якості управління;

— оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;

— забезпеченості зобов’язань підприємства;

— визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

— регулювання діяльності підприємства;

— інших рішень.

Отже, головна мета бухгалтерського (фінансового) обліку — це задоволення користувачів (зовнішніх і внутрішніх) інформацією про господарську діяльність підприємства і, у першу чергу, про його фінансове становище.

В фінансову звітність банку включаються показники діяльності філій, відділень.

ВИСНОВОК

Я, Яценко Олександр Ігорович, проходила практику у ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк» в місті Києві Міжнародний інвестиційний банк є одним з провідних банків України. Навіть в сьогоднішніх складних умовах Міжнародний інвестиційний банк залишається важливим гравцем на вітчизняному ринку банківських послуг.

Свою навчально-виробничу практику я розпочав з ознайомлення із структурою бухгалтерського апарату, його функціями, посадовими інструкціями відповідальних працівників, зокрема, бухгалтера з обліку основних засобів. Детально ознайомився з повноваженнями головного бухгалтера Міжнародний інвестиційний банк і розподілом обов’язків між працівниками.

Закріпив знання щодо операційної діяльності банку, зокрема приймання, перевірки, обробки та виконання документів, відображення операцій з обліку основних засобів, порядком вивірки аналітичного і синтетичного обліку.

Ознайомився з вивіркою основних засобів, зокрема їх оприбуткування в фінансововму та податковому обліках. Ознайомився з регламентом роботи Національного Банку України, графіком документообороту. Ознайомився з нарахуванням амортизації, ознайомився з програмним забезпеченням основних засобів.

Також в період проходження практики я ознайомився з порядком проведення інвентаризації в банку.

Після знайомства з бухгалтерським обліком, зокрема з внутрішньобанківською бухгалтерією, я зрозумів, що бухгалтерія є процесом, який потребує постійного вдосконалення навиків, відповідальності, старанності, вміння відстоювати свою думку, чітко орієнтуватися в змінах законодавства, зокрема, в нормативних актах, спілкування з людьми.