Материкова Європа

В інших європейських країнах системи соціального захисту населення не мають настільки глибоких витоків. Але, як і у Великобританії в таких країнах як Німеччина, Швеція, Данія, Фінляндія, соціальний захист як система законодавчих, економічних і соціальних га- його гарантії для всіх груп населення почала складатися приблизно в той же час, до кінця 19 століття. Наприклад, у Німеччини Бісмарк, щоб уникнути створення самостійної системи самими робо- чімі, приймає серію соціальних законів: закон про страхування на випадок хвороби (1884), закон про страхування від нещасних випадків (1885), закон про страхування у зв'язку зі старістю та інвалід- ністю (1891). Створена система соціального захисту була пов'язана в той час у Німеччині, в ос- основному, з працею на промислових підприємствах. У Швеції розвиток системи соціального страхування почалося в той же час, що і в Німеччині, в 80-ті роки XIX століття, і головну увагу спочатку приділялася соціальної допомоги по місцем роботи. З 1913 року почала здійснюватися перша національна програма соціального забезпечення (система народних пенсій). Наступний, третій етап розвитку соціального страху- чинення у Швеції пов'язаний з виходом Закону про соціальні послуги у 1982 році, включає всі сфери соціальної діяльності держави.

Концепція держави загального добробуту

• Держава загального добробуту має гарантувати всім громадянам право на підтримання певного рівня життя, на охорону здоров'я та освіти за участю населення країни у фінансуванні зазначених програм У.Беверидж (1942)

На розвиток систем соціального захисту населення у зарубіжних країнах великий вплив зробила концепція "держава загального добробуту" (в російську історіографію ця концепція увійшла під назвою "держава загального благоденства"). Вперше основні принципи зазначеної концепції сформулював в 1942 році відомий англійський економіст У. Беверідж. Основна ідея цієї концепції полягає в тому, що держава загального добробуту - це така держава, що має гарантувати всім громадянам право на підтримання певного рівня життя, на охорону здоров'я та освіти за участю населення країни у фінансуванні зазначених програм.

Втілення ідеї держави загального добробуту

• Шляхом перерозподілу національного доходу, капіталізм в змозі буде домогтися вирівнювання доходів, аж до ліквідації бідності

• Середина 70х років-переломний момент у розвитку державного регулювання соціальної сфери

• Концепція держави загального добробуту застаріла

• Рейган і Тетчер-найбільші критики роздування державного дефіциту

Ця концепція отримала поширення у всіх країнах Західної Європи. Наприклад, в США ліберальні кола у великій мірі сприяли появі ідеології держави соціального добробуту. На її зміцнення вплинуло рух за громадянські права національних меншин (насамперед негрів). Цей рух вимагало не тільки «рівності можливостей », а й« рівності результатів ». Демократи у влади в США багато чого зробили, щоб розширити програми допомоги.

До початку 60-х рр.. вже були прийняті до виконання проекти введення "держави всеоб- ного добробуту "у США і Великобританії і" соціального суспільства "у ФРН, Австрії. Передбачалося, що в умовах економічного зростання шляхом перерозподілу національного доходу, капіталізм в змозі буде домогтися вирівнювання доходів, аж до ліквідації бідності.

Середина 70х років-переломний момент у розвитку державного регулювання соціальної сфери

Середину 70-х дослідники вважають переломним моментом у розвитку державно- го регулювання соціальної сфери. Економічна криза стала причиною повернення багатьох країн Заходу до консервативній політиці. Система соціального забезпечення була перенапружена під впливом зростаючого попиту населення через постаріння населення. З іншого боку, через уповільнення темпів економічного зростання почали скорочуватися бюджетні податкові надход- ня, що звузило можливість фінансування соціальних програм. Була потрібна перебудова.