11.Сутність фінансів підприємницьких структур, їх функції та основи організації.

Фінанси підприємств являють собою систему економічних відносин, пов'язаних з формуванням і розподілом грошових доходів і нагромаджень, утворенням і використанням фондів грошових коштів, які забезпечують поточну господарську діяльність, виробничий і соціальний розвиток підприємств.

Принципи організації фінансів підприємств залежать від направленості їх діяльності – комерційна чи некомерційна.

Для комерційних підприємств характерні:

• повна самостійність;

• відповідальність за підсумки господарської діяльності;

• самоокупність;

• фінансове планування;

• створення резервних фондів на підприємстві;

• фінансова дисципліна;

• наявність власних та залучених коштів.

Для некомерційних підприємств – метод некомерційної діяльності.

Фінанси підприємства забезпечують відносини між

• окремими підприємствами щодо виконання договірних зобов'язань у процесі виробництва та реалізації продукції, комерційного кредитування;

• підприємствами та їх трудовими колективами щодо оплати праці;

• підприємствами та їх госпрозрахунковими підрозділами щодо відповідних платежів і розподілу прибутку;

• підприємствами та державою щодо платежів до бюджету й асигнувань з бюджету;

• підприємствами та кредитними установами щодо отримання і повернення кредитів.

Функції фінансів підприємств:

• формування і розподіл грошових доходів, фондів грошових коштів;

• здійснення контролю за господарською діяльністю, ефективним використанням виробничого потенціалу, трудових, фінансових ресурсів.

Розподільна функція реалізується при: • розподілі виручки від реалізації продукції, послуг; • при формуванні і використанні фондів грошових ресурсів; • розподілі прибутку.

Контрольна функція підприємства реалізується при формуванні і розподілі доходів, утворенні і використанні децентралізо­ваних фондів грошових коштів:

• фонду фінансування капітальних вкладень;

• єдиного ремонтного фонду;

• загального фонду оборотних коштів;

• фонду соціального розвитку і матеріального заохочення.

Основою організації фінансів підприємств в Україні є:

• самоокупність;

• самофінансування;

• саморегулювання.

12.Державні доходи.

Державні доходи — це грошові відносини, які складаються між державою, юридичними та фізичними особами в процесі вилучення частини вартості сукупного суспільного продукту, формування фондів фінансових ресурсів.

Об'єктом даних відносин є валовий внутрішній продукт (державні доходи охоплюють перш за все розподіл і перерозподіл чистого доходу суспільства), різниця між вартістю і собівартістю сукупного суспільного продукту.

Державні доходи формуються головним чином за рахунок коштів, які направлені на нагромадження (капітальне будівництво та реконструкцію основних фондів, збільшення оборотних засобів, приріст резервів страхових запасів). Важливим фактором, який впливає на державні доходи, є індивідуальні доходи громадян і виплати із суспільних фондів споживання.

Державні доходи класифікуються за такими ознаками:

1. За джерелами утворення:

1) доходи, отримані від розподілу новоствореної вартості, тобто національного доходу;

2) доходи, що включаються до складу фонду відшкодування (фонду амортизаційних відрахувань);

3) доходи від реалізації національного багатства.

2. За надходженнями від форм власності державні доходи поді­ляються на:

• власні доходи держави (доходи від державної власності);

• доходи, які одержують від інших форм власності при перерозподілі;

3. За умовами формування серед державних доходів виділяють:

• безповоротні; • поворотні.

Безповоротні — основа державних доходів — це власні доходи держави і доходи, які надходять від інших суб'єктів розподільних відносин.

Поворотні — це державні позики, які обов'язково потрібно повертати в певні строки, за користування якими потрібно платити.

4. За рівнем централізації державні доходи діляться на доходи:

• які використовуються за місцем їх утворення;

• які концентруються в Державному бюджеті та інших цільових фондах грошових коштів держави.

Перші називають децентралізованими, другі – централізованими.

5. За методом мобілізації державні доходи поділяються на:

• податкові; • неподаткові.

6. За правовим принципом державні доходи поділяються на:

• приватноправові; • публічноправові.

7. Джерела доходів можуть бути внутрішніми і зовнішніми.

1. Внутрішні: валовий внутрішній продукт, національний доход, національне багатство.

2. Зовнішні: відповідні економічні ресурси інших країн.

Формування державних доходів відбувається згідно з принци­пами:

• обов'язковість; • економічна доцільність; • соціальна справедливість;• поєднання інтересів держави, регіонів, підприємств і громадян.