- •1 Об'єкти і суб'єкти фінансових відносин.
- •2.Моделі фінансових відносин у суспільстві.
- •3.Функції фінансів, їх характеристика.
- •4.Вплив фінансів на розвиток суспільного виробництва.
- •5.Поняття фінансової системи.
- •6.Внутрішня структура фінансової системи.
- •7.Організаційна структура фінансової системи
- •8.Управління фінансовою системою.
- •10.Фінансовий механізм як сукупність форм і методів організації фінансових відносин
- •9.Фінансова політика як складова частина економічної і соціальної політики держави. Стратегія і тактика фінансової політики.
- •11.Сутність фінансів підприємницьких структур, їх функції та основи організації.
- •Фінанси підприємства забезпечують відносини між
- •Функції фінансів підприємств:
- •12.Державні доходи.
- •Державні доходи класифікуються за такими ознаками:
- •13.Державні видатки, їх склад і напрямки використання.
- •Класифікація видатків бюджету
- •14.Сутність бюджету держави.
- •15.Бюджетний устрій і бюджетна система.
- •16. Сутність податків та їх економічний зміст, елементи системи оподаткування.
- •Деякі економісти визнають також ще 3 функції податків:
- •Суть місцевих фінансів, їх склад і роль.
- •Сутність державних цільових фондів.
- •20. Джерела мобілізації коштів у державні цільові фонди.
- •21. Економічна суть державного кредиту.
- •22. Державний борг.
- •Управління державним боргом і його обслуговування.
- •24.Економічна необхідність і роль страхування.
- •25.Сутність і значення фінансового ринку.
- •Значення функціонування фінансового ринку:
- •26. Класифікація фінансових ринків.
- •28. Поняття міжнародних фінансів у вузькому і широкому розумінні.
- •Міжнародний фінансовий ринок.
21. Економічна суть державного кредиту.
Державний кредит має строк повернення і ціну в формі процента. Державний кредит буває внутрішнім і зовнішнім.
Державний кредит — це сукупність кредитних відносин, в яких позичальником виступає держава, а кредитором — юридичні або фізичні особи.
У сфері міжнародного кредиту держава може бути як позичальником, так і кредитором.
Призначення державного кредиту — це мобілізація державою коштів для фінансування державних видатків, особливо коли Державний бюджет є дефіцитним.
Як фінансова категорія державний кредит виконує дві функції:
• фіскальну; • регулюючу.
22. Державний борг.
Державний борг — це сума заборгованості по випущених і непогашених внутрішніх державних позиках, а також сума фінансових зобов'язань країни по відношенню до іноземних кредиторів на певну дату.
Державний борг ділиться на: • внутрішній; • зовнішній.
Внутрішній борг держави поділяється на: • капітальний; • поточний.
Капітальний борг держави включає всю суму заборгованості по раніше випущених позиках.
Поточний борг держави складається із видатків, витрат держави, пов'язаних з виплатою виграшів, процентів по поточних тиражах, а також незатребувані виграші по раніше проведених тиражах.
Зовнішній борг виникає у зв'язку з залученням зовнішніх позик на закупівлю в інших країнах:
• технологічного обладнання; • транспортних засобів; • сировини, матеріалів, палива; • товарів народного споживання; • на оплату послуг, які передбачені міжурядовими угодами.
Зовнішній державний борг класифікується:
а) за видами кредиту: • банківський; • фірмовий;
б) за формами надання: • валютний; • товарний;
в) залежно від цільового використання: • інвестиційні позики; • неінвестиційні позики;
г) за умовами надання:
• пільгові;
• з виплатою високих процентів;
• на компенсаційній основі;
д) за строками повернення заборгованості:
• короткострокові (до року);
• середньострокові (1 - 5);
• довгострокові (5 років);
е) за умовами повернення: • одночасно; • рівними частинами; • нерівними частинами.
Управління державним боргом і його обслуговування.
Державний борг — це сума заборгованості по випущених і непогашених внутрішніх державних позиках, а також сума фінансових зобов'язань країни по відношенню до іноземних кредиторів на певну дату.
Основною причиною виникнення боргу є дефіцит Державного бюджету. Управління державним боргом — це сукупність заходів держави, конкретних дій її з виплати доходів кредиторам (виплати виграшів та процентів по позиках), погашення позик, зміна умов погашення вже випущених позик, визначення умов і порядку випуску нових державних цінних паперів.
Рефінансування державного боргу — це погашення попередньої, старої заборгованості шляхом випуску нових позик.
Управління державним боргом: • конверсію; • консолідацію; • обмін облігацій по регресивному співвідношенню; • відстрочення погашення; • анулювання; • уніфікацію.
Конверсія — це зміна доходності позики, найчастіше держава зменшує розмір процентів по позиках.
Консолідація — це збільшення тривалості дії випущеної раніше позики, оскільки держава зацікавлена в отриманні позик на значний період.
Уряд може здійснити обмін облігацій за регресивним співвідношенням. Суть цього методу полягає в тому, що кілька раніше випущених облігацій прирівнюють до однієї нової.
Відстрочення погашення боргових зобов'язань проводиться тоді, коли активний розвиток операцій з випуску нових позик не має фінансового ефекту.
Анулювання державного боргу — це захід, в результаті якого держава повністю відмовляється від зобов'язань по внутрішніх, зовнішніх позиках чи по всьому боргу держави.
Уніфікація позик — це об'єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених позик обмінюються на облігації нової позики.
