Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фнанси 1-30 ДРУК.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
170 Кб
Скачать
☆

21. Економічна суть державного кредиту.

Державний кредит має строк повернення і ціну в формі процента. Державний кредит буває внутрішнім і зовнішнім.

Державний кредит — це сукупність кредитних відносин, в яких позичальником виступає держава, а кредитором — юридичні або фізичні особи.

У сфері міжнародного кредиту держава може бути як позичальником, так і кредитором.

Призначення державного кредиту — це мобілізація державою коштів для фінансування державних видатків, особливо коли Державний бюджет є дефіцитним.

Як фінансова категорія державний кредит виконує дві функції:

• фіскальну; • регулюючу.

22. Державний борг.

Державний борг — це сума заборгованості по випущених і непогашених внутрішніх державних позиках, а також сума фінансових зобов'язань країни по відношенню до іноземних кредиторів на певну дату.

Державний борг ділиться на: • внутрішній; • зовнішній.

Внутрішній борг держави поділяється на: • капітальний; • поточний.

Капітальний борг держави включає всю суму заборгованості по раніше випущених позиках.

Поточний борг держави складається із видатків, витрат держави, пов'язаних з виплатою виграшів, процентів по поточних тиражах, а також незатребувані виграші по раніше проведених тиражах.

Зовнішній борг виникає у зв'язку з залученням зовнішніх позик на закупівлю в інших країнах:

• технологічного обладнання; • транспортних засобів; • сировини, матеріалів, палива; • товарів народного споживання; • на оплату послуг, які передбачені міжурядовими угодами.

Зовнішній державний борг класифікується:

а) за видами кредиту: • банківський; • фірмовий;

б) за формами надання: • валютний; • товарний;

в) залежно від цільового використання: • інвестиційні позики; • неінвестиційні позики;

г) за умовами надання:

• пільгові;

• з виплатою високих процентів;

• на компенсаційній основі;

д) за строками повернення заборгованості:

• короткострокові (до року);

• середньострокові (1 - 5);

• довгострокові (5 років);

е) за умовами повернення: • одночасно; • рівними частинами; • нерівними частинами.

  1. Управління державним боргом і його обслуговування.

Державний борг — це сума заборгованості по випущених і непогашених внутрішніх державних позиках, а також сума фінансових зобов'язань країни по відношенню до іноземних кредиторів на певну дату.

Основною причиною виникнення боргу є дефіцит Державного бюджету. Управління державним боргом — це сукупність заходів держави, конкретних дій її з виплати доходів кредиторам (виплати виграшів та процентів по позиках), погашення позик, зміна умов погашення вже випущених позик, визначення умов і порядку випуску нових державних цінних паперів.

Рефінансування державного боргу — це погашення попередньої, старої заборгованості шляхом випуску нових позик.

Управління державним боргом: • конверсію; • консолідацію; • обмін облігацій по регресивному співвідношенню; • відстрочення погашення; • анулювання; • уніфікацію.

Конверсія — це зміна доходності позики, найчастіше держава зменшує розмір процентів по позиках.

Консолідація — це збільшення тривалості дії випущеної раніше позики, оскільки держава зацікавлена в отриманні позик на значний період.

Уряд може здійснити обмін облігацій за регресивним співвідношенням. Суть цього методу полягає в тому, що кілька раніше випущених облігацій прирівнюють до однієї нової.

Відстрочення погашення боргових зобов'язань проводиться тоді, коли активний розвиток операцій з випуску нових позик не має фінансового ефекту.

Анулювання державного боргу — це захід, в результаті якого держава повністю відмовляється від зобов'язань по внутрішніх, зовнішніх позиках чи по всьому боргу держави.

Уніфікація позик — це об'єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених позик обмінюються на облігації нової позики.