- •Програмні та апаратні засоби адміністрування комп’ютерних мереж
- •Задачі адміністрування комп’ютерних мереж.
- •3. Файли та права доступів до них
- •Зміна прав доступу до файлів.
- •Команди chown, chgrp.
- •Команда umask
- •7. Символічні вказівники
- •Команда find,xargs.
- •10. Команди cron, at, nohub, &.
- •11.Ввід та вивідданих в Shell.
- •9.Виконання команд в фоновому режимі.
- •12. Команда echo.
- •13. Команда read.
- •14.Koманда cat.
- •15. Канали.
- •16.Стандартні потоки вводу, виводу та помилок.
- •Стандартне введення Потік номер 0 (stdin) зарезервовано для читання команд користувача або вхідних даних.
- •Стандартне виведення
- •Стандартне виведення помилок
- •17. Порядок виконання команд
- •18. Регулярні вирази
- •19. Сімейство команд Grep
- •20. Утиліта awk
- •21. Редактор Sed
- •22.Команди sort, uniq, join, cut, paste, split
- •23. Процес реєстрації в Linux
- •26. ЗмінніінтерпритатораShell
- •27.Локальнізмінні
- •28. Вбудовані змінні інтерпретатора Shell.
- •29. Поняття Shell сценарію
- •35. Оператор Case.
- •36. Функції інтерпритатора Shell.
- •37. Файл функцій.
- •38. Передача параметрів сценарію через командну стрічку.
- •39. Команда shift.
- •40. Вбудовані команди інтерпритатора Shell.
- •Команди робот из мережею Ipconfig, route, ping.
- •Поняття сокета
- •Атрибути сокета
- •Іменування сокета
- •Встановлення зв’язку за допомогою сокета
- •Прив’язка сокета до локальних імен
- •Передача даних з допомогою сокета
- •Функції передачі даних з допомогою сокета
- •Функції прийому даних з допомогою сокета
- •Закриття сокета
- •55. Обмін дата грамами
- •56. Використання низькорівневих сокетів
- •57. Функції для роботи з dns та адресами
- •58. Доменна система імен
- •59. Опишіть шлях проходження даних від одного комп’ютера до іншого через механізм сокетів
- •60. Паралельне обслуговування запитів клієнтів
- •61. Робота на базі сокетів з стандартними протоколами
- •62. Особливості використання сокетів в різних ос
- •63. Описати різницю між tcp і udp пакетом
- •64. Особливості dhcp протоколу
- •65. Структура dhcp пакетів
- •67. Режими видачі ip-адрес
- •68.ОписатипослідовністьвидачідинамічноїIp- адреси
- •69.Dhcp - сервер
- •71. Поштові протоколи
- •72.Особливості pop3-протоколу
- •Особливості smtp пртоколу
- •Архітектура та формат повідомлень arp-протоколу
- •Написання cgi – програм
- •76. Метод Get
- •Метод Post
3. Файли та права доступів до них
Права доступу до ф айлів
Оскільки UNIX - багатокористувацька система, щоб захистити файли кожного користувача від впливу інших
користувачів, UNIX підтримує механізм, відомий, як система прав доступу до файлів. Цей механізм дозволяє кожному
файлу приписати конкретного власника. Як приклад, оскільки student створив файли у своєму домашньому каталозі,
саме student власник цих файлів і має до них доступ.
UNIX дозволяє також спільно використовувати файли декільком користувачам і групам користувачів. Якщо
student так побажає, він може закрити доступ до своїх файлів так, що ніхто іншої не зможе до них підступитися. Однак
у більшості систем за замовчуванням іншим користувачам дозволяється читати ваші файли, але забороняється чи
змінювати видаляти.
Як порозумівалося вище, кожен файл має конкретного власника. Але, крім того файлами, також володіють
конкретні групи користувачів, що визначаються при реєстрації користувачів у системі. Кожен користувач стає членом
як мінімум однієї групи користувачів. Системний адміністратор може дати користувачу доступ більш, ніж до однієї
групи.
Групи звичайно визначаються типами користувачів даної машини. Наприклад, в університетському UNIX
користувачі можуть бути розбиті на групи студент, викладач, керівництво, гість.
Права доступу підрозділяються на три типи: читання (read), запис (write) і виконання (execute). Ці типи прав
доступу можуть бути надані трьом класам користувачів: власнику файлу, групі, у которую входить власник, і усім
(іншим) користувачам.
Дозвіл на читання дозволяє користувачу читати уміст файлів, а у випадку каталогів - переглядати перелік імен
файлів у каталозі (використовуючи, наприклад, ls). Дозвіл на запис дозволяє користувачу писати у файл і змінювати
його. Для каталогів це надає право створювати в каталозі нові файли і каталоги, чи видаляти файли в цьому каталозі.
Нарешті, дозвіл на виконання дозволяє користувачу виконувати файли (як бінарні програми, так і командні файли).
Дозвіл на виконання стосовно до каталогів означає можливість виконувати команди начебто cd.
Зміна прав доступу до файлів.
Для зміни прав доступу до файлу використовується команда chmod. Її можна використовувати в двох варіантах. У першому варіанті ви повинні явно вказати, кому яке право даєте або кого цього права позбавляєте: [user]$ chmod wXp імені-файлу, chmod {–R} [auog] [+-=] [rwx] імені-файлу де замість символу w підставляється або символ u (тобто користувач, що є власником); або g (група); або o (усі користувачі, що не входять у групу, який належить даний файл); або a (усі користувачі системи, тобто і власник, і група, і всі інші). Замість X ставиться: або + (надаємо право); або – (лишаєм відповідного права); або = (установити зазначені права замість наявних), Замість p — символ, що позначає відповідне право: r (читання); w (запис); x (виконання). Приклади використання команди chmod: • [user]$ chmod a+x file_name • надає всім користувачам системи право на виконання даного файлу. • [user]$ chmod go-rw file_name • видаляє право на читання і запис для усіх, крім власника файлу. • [user]$ chmod ugo+rwx file_name • дає всім права на читання, запис і виконання.
